Ілюстративне фото: facebook/latifundistcom
"Агровиробники підтверджують готовність повністю засіяти всі доступні території"
Яка ваша оцінка поточних весняно-польових робіт?
Хотів би почати з того, що дійсно вже в четвертий раз наші незламні аграрії стійко тримають "аграрний фронт" та виконують весняно-польові роботи. Якщо ми подивимось цифри, то фактично йде мова про посів вже понад 550 тис га по всій Україні. Це приблизно на 15% більше, ніж на аналогічну дату попереднього року. Тобто старт і темп поточної весняно-посівної кампанії трішки швидший, ніж попереднього року, як мінімум станом на сьогодні. По культурах зрозуміло, що стартують ранні зернові. А саме йде мова про яру пшеницю, її вже постійно понад 80 тис га. Ярий ячмінь – понад 320 тис га. Горох – понад 100 тис га. Овес – понад 50 тис га. Із так званих технічних культур завжди стартує найпершим цукровий буряк. Його теж вже посіяно понад 20 тис га і темп його посіву також швидший, ніж попередньо року. Чому? Тут є кілька факторів. Основний – погодний фактор. Зрозуміло, що посівна десь може призупинятися на день чи кілька днів, залежно від погоди. Але в нас дійсно була досить сухою з точки зору кількості опадів зима. Відповідно агровиробники розуміють, що де погодний фактор дозволяє, там треба максимально захопити вологу і стартувати. Другий фактор – люди. Працівників бракує. Відповідно, скоріше за все, цього року треба буде більший термін, щоб виконати всі весняно-польові роботи. На жаль, кількість працівників не збільшується, а в багатьох підприємствах зменшується. Тому ми маємо таку ситуацію на цей момент. Із позитивного є те, що агровиробники вкотре підтверджують готовність повністю засіяти всі доступні території, підконтрольні України. Необхідну підготовку зроблено. Тобто основне – щоб були працівники, щоб вони були в безпеці, могли виходити, працювати і дійсно цей план вкотре реалізувати.
Пріоритет – українські працівники і зниження безробіття в Україні
Голова асоціації "Укрсадвинпром" Володимир Печко сказав, що на сьогодні вони ще не завершили по всій країні обрізку виноградників і садів, бо не вистачає людей. І висловив думку, що нам потрібно залучати іноземців. Наскільки це ідея має право на життя?
Ми розуміємо, що в наш час може бути певний дефіцит працівників в усіх галузях. Десь може бути взаємозаміна між чоловіками і жінками, десь може бути автоматизація. У світовій практиці є в тому числі автоматизація обрізки, але сад мав зразу під це закладатися. Тобто це певні інвестиції в техніку, технології. Це складно зробити в один момент, але такі довгострокові структурні рішення є. Коли ж ми повертаємось до короткострокових рішень, які треба робити щороку чи в цей момент, то в рамках робочої групи по садівництву, членом якої також є "Укрсадвинпром", ми дійсно чули про цей запит. Ми провели обговорення, долучили до нього також Центр зайнятості і Мінекономіки, де було почуто, що є також досить велика кількість пошукачів роботи, в тому числі внутрішньо переселених осіб. Тому вирішили зробити таку спільну діяльність у декілька етапів. Наразі через профільні асоціації ми попросили надати, який є запит на працівників у розрізі хоча б регіонів і на типи робіт. Через систему Центру зайнятості пропрацювати і де можливо звести людину, яка шукає роботу і роботодавця, щоб максимально ці вакансії закрити. Після того провести аналіз і зрозуміти, чи в нас є дійсно фізичний дефіцит працівників чи це, можливо, була недостатня інформаційна кампанія, або не завжди вдавалося звести пошукача роботи з роботодавцем. І якщо проведена робота покаже, що все ж таки фізичний дефіцит і неможливо закрити ці вакансії, то тоді будемо формувати спільну позицію, як можна було б це питання вирішити з потенційним залученням працівників з інших країн. Тобто ціль очевидна – перш за все максимальна кількість робочих місць для українців і максимальна зайнятість та зниження безробіття в Україні. А там, де все рівно залишається дефіцит – розглядати можливість залучення з тих чи інших країн, пропрацювати, чи необхідно оновити поточну нормативну базу чи інші речі для того, щоб не зупиняти економічний розвиток. Тому є таке питання, воно окреслене і ми зараз працюємо над тим, щоб його в будь-якому разі вирішити, залучаючи різні інструменти. Але перш за все ставлячи в пріоритет українського працівника і зниження безробіття в Україні.
"Запізнення з посівом на день-два може мати критично-негативні наслідки на кінцеву врожайність"
Наскільки наші аграрії забезпечені матеріально? Чи є міндобрива, засоби захисту рослин, техніка, пальне? Яка з цим у нас ситуація?
Коли ми говоримо про засоби виробництва в умовах весняної посівної кампанії, критично важливо, щоб все було вчасно. Тому що іноді "вікно" коротке і запізнення з посівом на день-два може мати величезні критично-негативні наслідки на кінцеву врожайність. Тому "з коліс" працювати не рекомендуємо. Критично необхідний запас засобів виробництва треба мати на складах, щоб просто чекали свого моменту. Цього року можемо підтвердити, що агровиробники в абсолютній більшості випадків підготувалися завчасно. Коли ми дивимося на постачання дизелю, міндобрив, засобів захисту рослин, насіння, то бачимо, що все підготовлено. Звісно, ще є культури, які сіються в травні. Тобто це не має бути все на умовно 1 березня на складі, але воно має приїжджати десь за 2-3 тижні, бо точно не можна затримувати трактор з сівалкою. Якщо трактор з сівалкою може працювати і не працює, то це може потім дуже дорого коштувати. Тому ця підготовка є. Вона достатня, щоб вчасно виконувати. Підтвердженням цього можуть бути цифри. Ми бачимо, що навіть темп посівів на 15% від дати до дати вищий. Це ще тільки старт посіву, але цифри все рівно підтверджують, що можливість і готовність працювати є. І на сьогодні з точки зору засобів виробництва якихось критичних національних форс-мажорів не бачимо і надіємося, що їх і не виникне. В принципі, пункти пропуску працюють, логістика різних типів (автомобільна, залізнична, морська) працює. Певний запас фінансової міцності є. Програми підтримки, наприклад, "5-7-9", де ми маємо доступні пільгові кредити для агровиробників, продовжують працювати. Кошти щомісяця компенсуються, якихось збоїв немає. Якщо ми говоримо про необхідність реалізувати якусь продукцію для купівлі засобів виробництва, то тут також все працює, експорт відбувається, внутрішня переробка працює. Тобто проблеми з можливості фізично продати немає, як на жаль, це було в 22-му році. Тому в цій частині все рухається, можна сказати, згідно з графіком.
Тарас Висоцький. Фото: facebook/mapfu2021
"Потенціал залучення інвестицій в агросекторі величезний"
Інвестиційний клімат. Він сформований для українських аграріїв чи це питання постійно в русі?
Інвестицій забагато не буває. Ми це розуміємо. Потенціал залучення інвестицій в аграрному секторі величезний, починаючи з того, що є ціль із поточних 20-23% досягти до 50% переробки сільгосппродукції всередині країні. А це знову ж таки інвестиції в обладнання, в потужності з переробки, десь в логістику, в більш інтенсивні технології. Зрошення – це знову ж про інвестиції, що дозволить збільшити обсяг виробництва. Тому є потенціал. Інвестиції можуть бути внутрішні та зовнішні. З внутрішніми інвестиціями процес більш динамічний, тому що підприємства, які тут, реально оцінюють ситуацію: "Розумію, що так, війна триває, але розумію, що можна не зупинятися. Розумію, в яких регіонах ризики, де відносно безпечно і можна працювати". Відповідно, внутрішній інвестор всі доступні кошти все-таки намагається вкладати у розвиток і рухається. Але ж зрозуміло, що ресурси внутрішнього інвестора обмежені. І для більш швидкого руху необхідно, в тому числі, залучення зовнішніх інвестицій. Тут поки що трішки повільніше, тому що в зовнішнього інвестора не завжди є розуміння реальної ситуації в країн. Об'єктивно треба було би хоча б раз приїхати, щоб зрозуміти, що можна інвестувати. Не кожен це робить. Також досі залишається складним питання страхування інвестицій від воєнних ризиків. Є вже певні інструменти, є в Ukraine Invest, у межах Ukraine Facility обговорюється, є в нас Експортно-кредитне агентство, але ці інструменти поки що як пілоти або з обмеженням фінансування і не дозволяють масштабувати. Тому тут треба продовжувати працювати і збільшувати кількість зовнішніх інвестицій через декілька напрямків. Це і відпрацювання правових механізмів захисту, і страхування, і інформування. Тобто ще більшого висвітлення об'єктивної ситуації, що зараз є багато можливостей, попри війну, рухатися в Україні. А це, повторюсь, починаючи з первинного зрошення, якого величезна кількість земель потребує. Далі тваринництво. Ми розуміємо, що нам треба збільшувати виробництво молока, яловичини тощо. Це переробка, про яку ми вже говорили. Садівництво може збільшувати експорт своєї продукції. Тобто рухаємося в цьому напрямку. Що позитивно? Поки що кількість недостатня, але якщо порівнювати 24-й до 23-го чи 24-й до 2022 року, то все рівно поступовий прогрес є, в тому числі в зовнішніх інвестиціях. Це перш за все ті закордонні підприємства, які вже мають тут бізнеси і вони збільшують. Але ми впевнені, що вдасться і нові залучати. Тут питання певного часу, комунікації і збільшення довіри. І надіємося, що війна якнайшвидше закінчиться, тоді однозначно буде можна навіть сказати про бум цих інвестицій, тому що можливостей досить багато.
"Однозначно треба відстояти позицію українського бізнесу"
Ви нещодавно були на нараді в Брюсселі. Про що там йшлося? Наскільки питання війни відштовхує наших європейських партнерів, або навпаки зближує нас?
Фактично зараз ми проходимо процедуру скринінгу. В частині Мінагрополітики є 3 розділи: 11-й – сільське господарство, 12-й – санітарні заходи та безпечність харчових продуктів, 13-й – рибальство та аквакультура. По всіх цих розділах будуть детальні обговорення в рамках скринінгу в Брюсселі з відповідальними представниками від директоратів Європейської комісії в вересні 2025 року. Зараз триває активна процедура підготовки до цих зустрічей, заповнення відповідних опитувальників, підготовка презентаційних матеріалів для представлення і обговорення. Я на сьогодні відповідальний за два переговорних розділи: 12-й – безпечність харчових продуктів, санітарні, фітосанітарні заходи та 13-й – рибальство і аквакультура. В рамках цих переговорних груп створені робочі групи, там десятки представників – представники міністерств, науки, профільних асоціацій від бізнесу, тобто є всі стейкхолдери. І ми зараз проводимо активну роботу щодо підготовки наших позицій. Однозначно треба відстояти позицію українського бізнесу. Разом з тим, ми розуміємо, що якнайшвидше членство в Євросоюзі також пріоритет. Варто зазначити, що з європейської сторони не відчувається якихось зволікань в рамках цього робочого процесу. Незважаючи на війну, процес триває, колеги коментують, дають зворотній зв'язок. Звісно, треба багато речей нам виконати, але темп тримаємо високий. Амбітна ціль все максимально швидко зробити залишається актуальна. І на сьогодні якихось коригувань, призупинення чи сповільнення через воєнний час у цій частині немає.
