Ілюстративне фото з відкритих джерел
Три календарі
13 квітня – Вхід Господній в Єрусалим або Пальмова чи Вербна неділя — цього року її святкування збігається для всіх християнських конфесій. Але ми знаємо, що не завжди так буває, і, наприклад, католики, православні чи інші конфесії можуть в різні дні святкувати одну і ту саму подію. Чому так трапляється, що в різний день одна і та сама історична подія святкується різними конфесіями?
Питання у тому, що треба узгоджувати три календарі водночас. Це традиційний юліанський календар, мається на увазі традиційний християнський календар, який ми інколи називаємо старим стилем, календар григоріанський — новий стиль, і календар юдейський. Правило для розрахунку дати Пасхи було встановлене одне, це відбулося в 325 році на Нікейському соборі. Пасха святкується у першу неділю після першого повного місяця, що настає після весняного рівнодення. Наче все просто й астрономічно розуміло, але є деякі проблеми. Перша проблема — це те, що традиційний календар почав не збігатися з астрономічним. Тобто, календар старого стилю почав розбігатися фактично з астрономічними явищами, тому та дата, яка була зафіксована як дата рівнодення, фактично від'їжджала від самого астрономічного явища. І начебто проблема не така і велика — береш і виправляєш, що і зробили католики, коли запровадили в себе григоріанський календар. Вони просто привели дату рівнодення в співвідношення з астрономічною подією рівнодення. Тобто, просто уточнили календар. Але виникла проблема не лише у питанні старої та нової традиції, а й в тому, що через це у католиків часто почала Пасха відбуватися перед юдейським Песахом. А це дуже дивно, адже якщо ми беремо біблійну історію, то спочатку Песах, на який Ісус приїжджає в Єрусалим, тобто Вербна неділя, а потім Пасха. Тому православні сказали, що залишаються на старому стилі. І тому так воно відбувається, що святкування Пасхи не збігається. З одного боку, православні кажуть, що тримаються за старий календар, який астрономічно не збігається з реальністю, а з іншого — православні закидають католикам, що в них час від часу Пасха йде перед Песахом, а це взагалі якийсь абсурд навіть з суто прагматичної точки зору. Ось тому досі не можуть домовитися. Але астрономічно воно інколи збігається.
Віктор Трегубов. Фото: facebook/Victor Tregubov
"Ніколи суперечка щодо дати Пасхи не була такою активною, як щодо дати Різдва"
Але є ініціатива Ватикану домовитися про єдиний день відзначення Великодня. Виходить, тепер не лише між католиками і православними, але є розбіжності й між православними, як в Україні, так?
Ні, немає. Пасхалія обчислюється у всьому православ’ї за старим стилем. Усі перехідні свята — за старим. А неперехідні, що прив’язані до конкретних дат, — за новим. А з перехідними, саме через це, є таке питання.
Але наскільки такі ініціативи є важливими? Для чого вони висуваються? Для того, щоб християнство виглядало більш цілісною релігією і це сприяло б залученню нових вірян? Бо якщо уявити, що хтось обирає між релігіями й спостерігає за тим, що християни не можуть домовитися щодо єдиної дати чи найважливішого дня для цієї релігії, то, можливо, я подивлюся в інший бік. Мені здається, що це одна із причин може бути висловлення цієї ініціативи, щоб домовитися про один день.
Можливо, але розбіжності саме у Пасхалії доволі давні. Втім щодо розбіжностей дати Пасхи принципових суперечок, як щодо розбіжності дати Різдва, не було. Можливо, тому що дата перехідна. Дата обчислюється за складними формулами, в які людині без підготовки краще не лізти. Але насправді чомусь суто прагматично ніколи суперечка щодо дати Пасхи не була такою активною, як щодо дати Різдва.
Паска — на свято Пасхи
Ми зараз називаємо це свято "Великоднем". Але ви кажете "Пасха". Це теж слово вживається подеколи. Чи справді в українській мові слово "Пасха", на ваш погляд, вживати можливо? І чи "Пасха" пов'язана зі словом "Песах"? Чи є тут етимологічний взаємозв'язок?
Пасха етимологічно походить від Песаха, але йде через грецьку, тому коли кажуть, що "Пасха" – немає такого слова, то не слухайте. Це абсолютно нормально, і це вживається, і в церквах воно вживається щоденно. Взагалі повна назва свята: "Воскресіння Господа Нашого Ісуса Христа". "Великдень" – це, скоріше, українська традиція, яка пишна, але все одно не настільки пишна, ніж офіційна. І "Пасха" – це абсолютно нормально, це слово розуміють у всьому православному світі й не тільки в православному, тому це нормально.
Хоча інколи трапляється, що замість "Пасха" пишуть "Паска".
Це просторічна насправді назва. Вона виникла вже в 19-20 столітті, коли по селах почали плутати назву хліба та назву свята. Тому етимологічно все ж "Пасха".
На ваш погляд, який потенціал далі у розвитку християнства у світі? Тому що кількість вірян по світу скорочується. Чи є це в близькій чи середній перспективі?
Звісно, що є, але питання в тому, як. І за рахунок якого поширення.
