Фото: Фейсбук-сторінка Євгена Скрипника
Якщо ми потрапляємо в якусь життєву халепу або переживаємо якісь труднощі в житті, то не потрібно одразу бігти і приймати антидепресанти. Антидепресанти приймаються лише тоді, коли діагностована хвороба
Поняття антидепресантів не така вже і стара річ. Їх почали тестити наприкінці 50-х років минулого сторіччя. І насправді, говорити про якісь довгострокові дослідження, щоби сказати точно, як на кого що впливає, достатньо рано, – тому що це, фактично, життя одного покоління. І тим не менше, коли "припікає", дуже багато людей знаходять собі розраду і хоча би стабілізаційну допомогу в антидепресантах. Чи дійсно є небезпека потрапити в залежність або стати жертвою побічних ефектів прийому антидепресантів?
Ви якраз з колегами розповіли купу міфів щодо антидепресантів, які ми зараз будемо спростовувати (сміється). По-перше, якщо ми потрапляємо в якусь життєву халепу або переживаємо якісь труднощі в житті, то не потрібно приймати антидепресанти. Антидепресанти приймаються, коли є хвороба – діагностовані тривожні або депресивні розлади, панічний розлад, ОКР, ПТСР, хронічні болі. А якщо людина просто пригнічена поганими новинами – такими, як нещодавні обстріли в Сумах чи Кривому Розі, – бігти за антидепресантами не треба.
Якщо їх призначає лікар – інша справа. І боятися цих ліків не треба. Це не отрута – взагалі дуже важко отруїтися антидепресантами…
Ми скоріше про емоційну залежність, коли, наприклад, людина роками приймає той же Гідазепам…
Гідазепам не є антидепресантом. Це бензодіазепіновий транквілізатор, до якого дійсно може бути звикання. І часто українці вживають Гідазепам, думаючи, що він лікує. Але він не лікує ні тривожних, ні депресивних розладів. А лікують це саме антидепресанти, якщо є в цьому потреба, якщо це призначив лікар-психіатр. І це не страшні якісь ліки. Це звичайні ліки, такі як ібупрофен чи парацетамол. Але їх потрібно приймати виключно за показами і за призначенням лікаря.
Але парацетамол можна придбати в аптеці без рецепта лікаря. А як з антидепресантами?
На жаль, система охорони здоров’я в нас недосконала, і дуже багато людей можуть піти в аптеку, попросити продати їм ліки – і їм продадуть. Це є проблемою для України. Люди йдуть і купують щось в аптеці, не знаючи, що антидепресанти треба приймати не тоді коли є тривога, тому що вибух був. А лише за призначенням лікаря. Цього не можна робити! В ідеалі – зі всіма ліками.
Не завжди треба бігти до лікаря за призначенням антидепресантів, якщо до цього немає показань. Для цього є в першу чергу психотерапія
А як антидепресанти впливають на здорову людину?
Будуть побічні дії: нудота, блювання, серцебиття, порушення сну, тривожність. Тобто, антидепресанти діють адекватно лише на людей зі встановленими діагнозами, які я описав вище. У випадках, коли є порушення роботи нейромедіаторів у головному мозку. Тільки тоді діють антидепресанти. На інших людей – ніяким чином, лише будуть спостерігатись побічні ефекти. Тому – тільки до лікаря, тільки лікар має право призначати антидепресанти.
І ще хочу казати, що ті антидепресанти, які були винайдені в 50-60 роках минулого сторіччя (амітриптилін, іміпрамін) – це старі трициклічні антидепресанти, які дійсно мають побічну дію і на серце, можуть викликати закрепи, сухість у роті, сонливість – тобто, такий стан "овочу", як часто говорять. Але сучасні препарати (в першу чергу це селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну) не викликають побічних ефектів у вигляді сонливості чи слабкості тощо. Флуоксетин в нас є вже десь з 80-х років. В Америці ще говорили про "проказове покоління" (прозак – це діюча речовина флуоксетину). Але після того пройшло вже 40 років, тобто, покоління вже виросло – і ніхто не став дурним, ненормальним або якимось залежним.
Тоді, на противагу розмовам про антидепресанти. Якщо все ж таки людина відчуває тривогу чи невпевненість – є, умовно кажучи, якісь гомеопатичні препарати. Можна їх використовувати для миттєвого покращення стану? Тобто, виключити ситуативну тривожність?
Так. Якщо в людини виникає тривога кожного дня, вона тривожиться за все – не завжди треба бігти до лікаря за призначенням антидепресантів, якщо до цього немає показань. Для цього є в першу чергу психотерапія. Тобто, можна попрацювати з ситуацією: чому вона виникає; попрацювати з хибною тривогою. Дуже часто люди, які, скажімо, страждають на панічні атаки, катастрофізують свою тривогу. Бояться цієї своєї тривожності і біжать пити якісь ліки. Цього не потрібно робити, це потрібно проживати: чекати поки це пройде, поки мозок не зрозуміє, що все добре і він справляється. Потрібен повноцінний сон, відпочинок, піші прогулянки, заняття спортом, спілкування з близькими. Все це поліпшує психологічний стан.
Ми ще вище згадували гомеопатичні препарати. Що скажете щодо цього?
Жодним чином гомеопатія не входить до протоколів доказової медицини у лікуванні тривожних і депресивних розладів. Тобто, наша перша лінія – це психотерапія. Якщо психотерапія не спрацьовує, тільки після цього призначаються антидепресанти. І ніякі інші ліки в цьому випадку не працюють. Ні гриби, ні медичний канабіс – нічого не працює. Поки що доказові ліки – це саме антидепресанти, якщо вони показані.
А щодо залежності від антидепресантів?
Фізичної залежності від антидепресантів немає. Психологічна – може бути, але психологічна залежність може бути й від будь-яких інших ліків, та навіть від води – якщо ви звикли її вживати щоденно (сміється).
Дуже дякуємо вам за таку цікаву і, сподіваємось, корисну для наших слухачів інформацію!
