Ілюстративне фото із сайту Pixabay
Нацбанк України не погіршив або покращив, а відкоригував прогноз
Національний банк України погіршив прогноз інфляції та прогноз зростання економіки. Це пов’язують насамперед із тими митними війнами, які впровадив президент США Трамп і які лихоманять весь світ. Якщо говорити простою мовою – чого нам чекати від інфляції? Як поводитиметься гривня?
Спробую з важкої макроекономічної мови перекласти і пояснити ці події простою, всім зрозумілою мовою. Для того, щоб розібратися в цих невизначеностях. Я навіть не кажу – невизначеності. А в цих елементах невизначеностей, в яких ми проживаємо. Я не погоджуся з вами в тому, що НБУ погіршив свій прогноз винятково у зв’язку з геополітичними подіями та тими сигналами, які надходять зі США після виборів, які там відбулися. Минулого року НБУ, коли прогнозував інфляцію, теж коригував свій прогноз. Тому я пропоную застосовувати термін не "погіршив-покращив", а "відкоригував". Тому що ніхто в Україні не знає, якою буде інфляція і курс тієї чи іншої валюти на кінець року. Тому що в цьому рівнянні є дуже багато складових. І ті очікування, які ми мали, приміром, 2023 року, 2024-го і цьогоріч – вони всі відрізняються. І умови, в яких ми працюємо, теж відрізняються.
З приводу коригування прогнозу, який робив НБУ, наведу кілька цифр. Ми наприкінці 2024 року, очікуючи інфляцію в межах 9,7%, отримали її в розмірі 12%. В НБУ двічі коригували цей прогноз. Нацбанк, бачачи, що інфляція вийшла на двозначні цифри до 12% і має ще перспективи до зростання, почав задіювати свої класичні інструменти, якими він бореться зі зростанням цін. Пропоную замість терміну "інфляція" використовувати "ріст цін". Це – підвищення їхньої облікової ставки, і НБУ двічі чи тричі на своїх засіданнях підвищував облікову ставку. А на останньому засіданні – вже не підвищував. Як прочитати ці дії Національного банку? На наш погляд, НБУ бачить в своїх оцінках та прогнозах, що чинники, які призводять до зростання цін, вичерпуються. І останній показник, який Держстат зафіксував – 14,7%. Це вже найвищий показник проміжної інфляції, який фіксується щомісяця, в цьому році. Далі вона повинна йти вже на спад.
Найбільше впливає чинник війни
Отже, ви не погодилися зі мною в тому, що лише геополітична ситуація впливає на інфляцію, відповідно і на ціни. Натомість, ви зауважили, що інфляція – це комплекс невизначеностей і комплекс чинників. Які ще чинники впливали на те, що інфляція зростала?
Я вважаю, що на всі показники найбільше впливає чинник війни. Ситуація на полі бою, гірша чи краща, теж впливає на інфляцію. Пам'ятаю, коли Україна відвойовувала території Харківської області, або ж коли був звільнений Херсон чи проводилася Курська операція, в цих позитивних для українського війська ситуаціях ми спостерігали пряму кореляцію на певні економічні речі. Коли люди більш оптимістично дивляться на воєнну ситуацію, вони діють і живуть також із більш оптимістичним настроєм. Це стосується і їхніх заощаджень, і їхніх витрат: з'являється, приміром, бажання щось придбати, а не заощаджувати. І в цьому пряма залежність. Я вважаю, що все в Україні і в економіці буде крутитися навколо війни, допоки ми боремося. Якщо ж нам припиняють постачання зброї чи дають менше певного виду озброєння, звичайно, це негативно на нас впливає. Тому прогноз НБУ – це не догма. І добре, що ми не живемо в автократичній чи диктаторській державі, коли диктатор одним рішенням визначає, яким буде курс.
"Якби пара євро-долар була нашою головною проблемою в Україні, ми б, напевно, були б щасливі"
Ми впродовж березня і квітня активно стежили за курсом долара і євро. З початку року долар на 9% впав відносно євро. Які плюси і мінуси для України від таких валютних коливань між доларом і євро?
Якщо ми говоримо не про гривню, а про пару євро-долар, то важливо розуміти, що курс валюти – це своєрідне економічне дзеркало. Якщо долар подешевшав відносно євро на 9%, це означає, що в Америці здійснені якісь кроки, які до цього призвели. Неабияку роль відіграла в цьому питанні тарифна політика, або точніше, заяви про тарифну політику, певні тарифні дії, які спочатку оголошується, потім призупиняються. А потім відносно певних країн застосовуються. Це є прямою реакцією світу на ці події. З української точки зору я б не хотів вплутуватися в цю геополітичну історію, оскільки якби пара євро-долар була нашою головною проблемою в Україні, ми б, напевно, були б щасливі. Наша головна проблема – це східний фланг, це наш сусід, який ніяк не може розпастися на маленькі незалежні демократичні держави. І створює не лише собі проблеми, а й сусідам довкола.
.jpg)
Андрій Дубас. Фото: Асоціація Українських Банків
"Психологічний чинник – це нераціональні дії. Професійні гравці на ринку або інвестори працюють якраз навпаки"
Як посилення євро впливає на наш бюджет? Зростання євро призводить до збільшення доходів бюджету чи, навпаки, до скорочення? Чи взагалі ніяк не впливає?
Усе залежить від наших зовнішніх торгових операцій, як експортних, так і імпортних. На сьогодні досі американський долар в наших експортно-імпортних операціях переважає. Євро, хоч поступово і зростаючи з 2014 року, поступово збільшуючи частку в цьому обороті, все одно не посідає першу сходинку. Зараз можна почути багато дискусій з приводу того, чи може Україна повністю перейти на євро у своїх зовнішніх розрахунках. Я думаю, ще може. Але це точно буде не в короткостроковій перспективі.
Найімовірніше, це буде повільно відбуватися разом з нашим євроінтеграційним планом. Наближення України до Європи приводитиме до того, що євро буде заміщати долар у частці зовнішніх торгових операцій. Але це точно не пов'язано з геополітичними подіями, тарифами Трампа та іншим. Коли ми в Україні бачимо, що євро відносно долара дорожчає, а долар дешевшає, спрацьовує психологічний чинник. І ми автоматично думаємо, що коли якась валюта доволі стрімко падає, то можливо, варто її обміняти на гривню або конвертувати в іншу валюту. Для того, щоб зберегти свої заощадження.
Але цей шлях також може бути хибним, адже ти свого часу цю валюту купив, приміром, за 43 грн, а зараз будеш позбуватися за 41 грн.
Це правда. Тому я й сказав досить коректно, що це психологічний чинник. Психологічний чинник – це нераціональні дії. Професійні гравці на ринку або інвестори працюють якраз навпаки. Коли щось дешевшає, вони це купують. А коли щось дорожче, треба його продавати. Але людську сутність ніхто не може скасувати. І ми побачили, що через те, що долар відносно євро подешевшав, і це відобразилося на курсі гривні, на ринку була більша пропозиція валюти. Процес сигналізував і Національний банк, і на це вказують статистичні цифри. Якби ви мене запитали, чи може американський долар втратити свою купівельну спроможність, я б сказав, що ні. Америка – це країна, яка за всіма показниками країна номер один. Звичайно, долар може ще відносно євро девальвувати. Але це не будуть якісь карколомні цифри. Я думаю, що це може бути в межах 5-10%.
Чи варто зараз купувати долар, поки він просів?
Як поводитися українцям відносно долара? Ми вже зазначили, що долар трішки ослаб: був 43 грн, зараз 41 грн. Коли українці бачать, що долар слабшає, то виникає, як ви кажете, спокуса позбутися такою слабкої валюти. З іншого боку, може бути й протилежна спокуса: допоки він дешевший, його починати купувати. Чи варто зараз купувати долар, поки він просів? Чи варто помножувати свої статки в гривні: відкривати банківські гривневі депозити або купувати військові облігації?
Я вважаю, що купувати іноземну валюту – це можливий варіант, але точно не потрібно ставитися до нього, як до панацеї. Ми бачимо, як великі країни можуть своїми певними незрозумілими, необдуманими до кінця кроками робити такі великі коливання відносно світових індексів і цін на такі продукти, як нафта. Тому я гадаю, що коли ти бачиш адекватну стабільність показника гривні до іноземної валюти, заробляти, як ви сказали, на військових облігаціях чи гривневих депозитах надзвичайно цікавіше. Потрібно порівнювати дві цифри: які прогнози дає Національний банк по інфляції на кінець року і, наприклад, скільки тобі може запропонувати будь-який обраний вами банк в Україні, або скільки пропонує Міністерство фінансів, коли ти купуєш облігації внутрішньої державної позики. Якщо на кінець року буде погіршений або, як я казав, відкоригований прогнози інфляції до 12%, а тобі пропонують 15% по гривні, звичайно вигідніше вкласти. Ти будеш захищений від девальваційного процесу і від міжвалютного коливання євро-долар.
