Ілюстративне фото з відкритих джерел
Основним драйвером інфляції є продовольчий кошик
Що зараз відбувається на ринку?
Ми говоримо про інфляцію, тобто індекс росту споживчих цін. Щоб нівелювати вплив сезонного фактору беремо ціни на аналогічну дату минулого і порівнюємо її з цінами на сьогодні. Якщо взяти сукупну кількість цін за все: продовольство, промислові товари, комунальні послуги тощо, то за минулий рік ціни зросли на 13,2%. При цьому за цей самий період продовольчий кошик здорожчав на 20,5%, а енергоносії для населення не змінилися в ціні. Одяг та взуття за деякими позиціями навіть стали дешевшими. Тобто основним драйвером інфляції є продовольчий кошик.
У динаміці темпи інфляції сповільнюються
Якщо подивитися на темпи інфляції в динаміці, то ми побачимо, що вони сповільнюються. Тобто зростання цін сповільнюється. Якщо в червні інфляція складала 14,3%, то зараз - 13,2%, а в травні була 15,9%. Так само і продовольчий кошик. З червня 2024 року до червня 2025 року продовольчий кошик виріс на 23%, в липні – на 22%, зараз – на 20,5%. Сьогодні середня ціна на картоплю – 14 гривень. Минулого року в цей самий період картопля коштувала 19-21 гривень. Так само капуста, морква, буряк.
Маємо непоганий врожай кукурудзи
Щодо цін на м'ясо, то все залежить від кормової бази. 70% вартості яєць – це комбікорм. А комбікорм – це кукурудза. Вона збирається у жовтні. Зараз ми маємо на кукурудзу високі ціни. Цього року ми маємо непоганий врожай на кукурудзу, тому ціни на неї підуть вниз. Тому ми очікуємо незначне здешевлення м’ясної групи і яєць.
Щодо зернових, то врожай цього року такий самий, як і минулого. За рахунок кукурудзи є надія, що ми витягнемо приблизно на ті ж самі цифри, що й минулого року. Тому все залежить від врожаю і гарної погоди.
Хліб відносно минулого місяця став дешевшим
Держстат зазначає, що яйця здорожчали на 74,5%, фрукти – на 47,5%, соняшникова олія – на 28,7%, вершкове масло – на 26,9%, м'ясо – на 25,2%, безалкогольні напої – на 20,5%. Чим пояснюється таке здорожчання?
Тут варто розуміти динаміку. Від липня 2024 до липня 2025 зростання цін на яйця складало 82%, а зараз 74%. Тобто йде процес сповільнення зростання цін. Тому є імовірність, що яйця вартуватимуть менше, ніж минулого року. Хліб відносно минулого місяця став дешевшим. Літо – це період великого врожаю і низьких цін. Влітку ми купуємо продукти на зиму чи наповнюємо наші підвали запасами аж до наступної весни. Коли ми порівнюємо ціни в такі періоди, то тут все дуже залежить від погодних умов.
(1).jpg)
Олег Пендзин. Фото: facebook
У 2026 році планується індексація соціальних стандартів
Окрім бажання продавця продати дорожче, в є ще наш реальний гаманець, який наповнюється нашими доходами. Будь-яка ціна – це співвідношення попиту і пропозиції. Попит залежить від доходів. У 2025 році у нас були заморожені соціальні стандарти, не індексувався прожитковий мінімум і мінімальна заробітна плата. Тобто інфляція накладається на відсутність росту наших доходів. У бюджеті на 2026 рік планується індексувати соціальні стандарти. Це дасть додаткові гроші для бюджетників.
Державному регулюванню підлягає виключно торговельна надбавка
Держава може регулювати ціни на певні груп товарів для соціально незахищених верств населення?
Там, де держава щось починає регулювати, одразу з’являється дефіцит. Державному регулюванню підлягає виключно торговельна надбавка. Держава, усвідомлюючи небезпеку створення дефіциту на ринку у зв’язку з тими чи іншими державними впливами, регулює лише роздрібну збутову надбавку, яка додається до ціни виробника. Держава жодним чином не обмежує ціну виробника, а обмежує посередника, торговельну мережу у торговельній надбавці на соціально значимі продукти харчування.
Наші виробники хліба є дуже соціально відповідальними. Незалежно від собівартості хліба в межах великих хлібзаводів виробники перекидають частину собівартості на ті продукти, які точно не є масовими сортами, наприклад торти чи тістечка. У той час як хліб масових сортів навіть у найгірші часи не дорожчав більше, ніж на 1,8% в місяць. За рік ціна на хліб виросла на 17% через поганий урожай минулого року. Тобто щомісяця хліб дорожчав приблизно на 1,5%. На масові сорти хліба виробники намагаються утримати ціни, незалежно від того, що відбувається з їхньою собівартістю. Іде такий варіант саморегулювання і самоконролю. Щодо хліба ми ніколи не бачили жахливих стрибків у 15-20%. Ціни на хліб впливають на соціальний спокій в суспільстві.
