Рекордний за видатками бюджет
Пане Іване, особисто ви на які цифри в проєкті державного бюджету на 2026-й рік звернули увагу зараз? Що можете виокремити позитивного, що — навпаки? Які моменти варто і можливо, на вашу думку, допрацювати або змінити?
По-перше, бюджет щойно "зайшов" до парламенту, тому ми в комітеті над ним розпочали роботу. 17 вересня має відбутися засідання комітету, на якому Міністерство фінансів представить проєкт бюджету на 2026 рік. І ми тоді зможемо з'ясувати більше деталей.
Але зараз про що можна сказати? По-перше, це рекордний буде бюджет з точки зору видаткової частини. 4 трлн 750 млрд грн складатиме видаткова частина бюджету, і це, треба сказати, дуже багато по скромних мірках можливостей України.
Друга цифра – це доходи бюджету, які на себе точно звертають увагу. Вони складатимуть 2 трлн 890 млрд, тобто дохідна частина бюджету ледь покриває половину запланованих видатків на наступний рік. Так було всі роки, поки в нас триває повномасштабна агресія Російської Федерації, так є і зараз. Тобто все, що заробляє країна, — це 2,8 трлн від податків, від митниці, від приватизації, від інших рентних платежів, все, що йде в державний бюджет — буде спрямовано на сектор безпеки і оборони.
Решта бюджету — це приблизно 45% — має бути покрито за рахунок інших джерел: запозичень на внутрішньому ринку через випуск ОВДП, а також через кредити і різного роду гранти від наших міжнародних партнерів — Міжнародного валютного фонду, Європейського Союзу і так далі.
Ви бачите, що в нас змінилася політика Сполучених Штатів в питанні фінансової підтримки України, тому буде важче в наступному році, це треба розуміти. потрібно буде думати, яким чином покрити цю велику "дірку", тому що якраз з тієї частини міжнародної допомоги фінансуються всі соціальні видатки: пенсії, заробітні плати для бюджетників і так далі. Це насправді найбільший ризик.
В наступному році планується суттєве зростання держбюджету від податку на доходи фізосіб
Пане Іване, болюче питання, яке фактично кочує з року в рік: а де брати гроші? Якщо говорити про власні доходи — це майже 2,8 трлн без врахування міжнародних грантів, то порівняно з цим роком вони мають збільшитися на майже 450 млрд. Проте все ж, де уряд планує ці гроші взяти? Якщо ми говоримо про внутрішній український ресурс, це що буде додаткове стягнення ПДВ? Чи знову будемо сподіватися на сплати від ПДФО?
Якщо вас цікавить, як буде складатися структура дохідної частини бюджету, то так, в наступному році планується суттєве зростання від ПДФО. Воно буде пов'язано з тим, що 4%, які в цьому році йшли в місцеві громади для покриття різниці в тарифах, зараз уряд планує забрати в державний бюджет і створити окрему субвенцію, яка буде оплачувати цю різницю в тарифах для місцевих громад. Я сумніваюся, що її вистачить, але будемо це на комітеті обговорювати.
Тому так, уряд планує збільшити і податок на прибуток підприємств на 12%, і рентні платежі трошки зовсім планується, що зростуть, акцизи трошки зростуть. Достатньо серйозне зростання має бути від коштів, які мають надійти від Національного банку — плюс 61% в порівнянні з цим роком. В чистих сумах це 146 мільярдів.
Тобто, в принципі, ми бачимо, що доходи внутрішні, які країна заробляє за прогнозами Мінфіну, мають зрости.
"В наступному році ми маємо запозичити 2,1 трлн грн"
А що стосується зовнішніх запозичень, то ми в наступному році як держава маємо запозичити 2,1 трлн грн. З них частина коштів піде на погашення зовнішнього боргу, тобто на відсотки погашення відсотків зовнішньому боргу. І чисте зовнішнє фінансування має становити майже 2 трлн грн. Це насправді колосальна сума. Чи до кінця уряд розуміє, що ці кошти будуть? Частково — так й частково – ні. Тому що все ж залежить ще і від ситуації в тих країнах або міжнародних інституціях, які нам ці кошти надають. Влада періодично змінюється і не завжди обирається та влада, яка є прихильною до України. Деколи буває так, що обирається така влада, яка більш лояльна є до агресора, Російської Федерації, а не до України, і це впливає на взаємовідносини і в тому числі на питання фінансування України.
27 % ВВП на "оборонку" недостатньо
Поговорімо про пріоритетний напрямок — сектор оборони, безпеки: згідно з проєктом держбюджету планується спрямувати на нього близько 2, 8 трлн грн. Це, якщо я не помиляюсь, приблизно 27% ВВП. Найвищий показник у світі, абсолютно зрозумілий та обґрунтований. Цікаво, що на виробництво зброї передбачено щонайменше 44 млрд.
На вашу думку, чи достатня ця сума для країни, що воює? Особливо, коли ми апелюємо до внутрішнього виробництва.
Ні, недостатньо. Ми потребуємо набагато більше ресурсу для того, щоб закривати потреби. Більше того, я вам скажу, що українські виробники вже на сьогодні виробляють більше, ніж в них може викупити держава. І це другий серйозний виклик. Тому що якщо ми маємо внутрішнього виробника, очевидно, що його треба максимально завантажити роботою. Саме через те я завтра буду ставити питання до Міністерства фінансів з приводу деяких видатків на окремі міністерства, які є, на мою думку, непропорційними навіть з цим роком. Наприклад, у Міністерства енергетики, планується збільшення бюджету на 195%. Якщо в цьому році було трошки менше 7 млрд, то на наступний рік 20 млрд, наприклад. Що сталося в Міністерстві енергетики, що різко такий ресурс потрібен, це велике питання для мене особисто. Те саме стосується інших міністерств, на які планується серйозне збільшення видатків. Я вважаю, що ми маємо проговорити це на засіданні комітету і зрозуміти, наскільки обґрунтованими є такі видатки. Тільки після цього я зможу сказати, чи те, що запланував Мінфін, є обґрунтовано, чи це просто якісь побажання, які не вписуються в бюджет країни, що воює.
Планується нова програма "Підвищення престижності праці у сфері освіти для забезпечення якісно освітнього процесу" на 53,8 млрд грн
На освіту передбачено трошки більше, як 265 млрд. Планується підвищення середньої зарплати педагогічних працівників на 50% двома етапами — на 30% з 1 січня і на 20 % — з 1 вересня 2026 року. Також виділено гроші на безоплатне харчування близько 4,5 млн школярів по всій країні з 1 жовтня наступного року. Також передбачено підвищення розміру стипендій двічі для понад 163 тисяч студентів.
Чи потрібно гідно платити вчителю, викладачу в професійному технічному училищі або в університеті? Вочевидь, так. Чи варто було б збільшити стипендії? Напевно, що так. Безкоштовне харчування — так. Точно на освіту шкодувати грошей не варто. Але, тут є свої але, пане Іване? Як ви бачите цю ситуацію?
Ми завжди боролися за те, щоб видатки на освіту, медицину збільшувалися. Я згадую слова Черчилля, коли з бюджету в Британії під час Другої світової війни планували забрати видатки, які планувалися на культуру і на освіту. Він тоді сказав, "якщо ви заберете ці видатки, то за що ми тоді воюємо?" По суті, підтримка освіти – це для нас майбутнє покоління освічених людей, які будуть давати додану вартість для країни. Планується нова програма, яка буде називатися "Підвищення престижності праці у сфері освіти для забезпечення якісно освітнього процесу" на 53,8 млрд грн. Але ця програма не передбачає підвищення зарплат. Це будуть доплати до зарплат і це, звичайно, добре. Адже давайте будемо відвертими, заробітні плати наших освітян є дуже невисокими і це призводить до того, що багато професіоналів просто йдуть з цієї галузі через те, що вони за ці кошти не можуть прогодувати свої родини. Тому я вважаю, що це є позитивна новина. Побачимо, наскільки це призведе до збільшення реальної заробітної плати освітян. Це вже ми зможемо зрозуміти трошки пізніше, коли будемо бюджет розглядати.
Іван Крулько. Фото: Укрінформ
Тому що, скажімо, по пенсіях з 1 січня на 200 з лишнім гривень пенсії збільшаться. Але ж ми ж розуміємо, що здебільшого це все "проїдається" інфляцією, і тому реального збільшення пенсій для пенсіонерів не відбудеться.
Так само треба буде проаналізувати і питання освітян. Я розумію, що певне збільшення коштів через доплати буде і я не можу сказати, що це якась негативна річ, враховуючи, що освітян ми завжди підтримуємо.
"Виживання наших пенсіонерів вже знаходиться за межею бідності"
Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на майже 10 %. Потенційне підвищення мінімальної пенсії, яка зараз складає 2361 грн, складатиме 234 грн. Тобто це і є 10 % від мінімальної пенсії.
Це інфляційні чинники, більш нічого. Тому, безумовно, що ми будемо про це теж говорити. Я вважаю, що нам потрібно стосовно мінімальних пенсій підійти зважено і спробувати їх для пенсіонерів збільшити. Ми будемо це пропонувати, адже виживання наших пенсіонерів вже знаходиться за межею бідності.
Пане Іване, на початку ви слушно згадали, коли вже буде можливість ознайомитися предметно з проєктом бюджету, тоді можна буде робити більше висновків і давати більше пропозицій. На вашу думку, які напрямки точно треба буде коригувати і на що зважати, що точно потрібно змінювати і чи це відбудеться?
Я вважаю, що після аналізу видатків на окремі програми країни, що воює їх можна буде серйозно зекономити і кошти перенаправити якраз на закупівлю зброї для нашої "оборонки", і на підвищення сюди видатків. Все, що ми можемо, має йти туди, тому що це питання, в принципі, існування країни.
Крім того, я хочу сказати, що нам треба буде подивитися на великі державні корпорації стосовно того, скільки коштів вони реально можуть надати для бюджету, скільки коштів вони не додають. Це теж має бути той ресурс, який мусить працювати сьогодні на "оборонку". Тому аналіз буде відбуватися. До 1 жовтня в нас як народних депутатів буде можливість внести поправки до бюджету.
