Ілюстративне фото з сайту Pixabay
"Законопроєкт спрямований на забезпечення автоматичного обміну податковою інформацією"
Уряд зареєстрував у парламенті законопроєкт щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Простими словами, йдеться про оподаткування таких платформ як OLX, Prom, Rozetka та інших онлайн-сервісів. Що саме передбачає цей законопроєкт?
Згаданий законопроєкт дійсно був зареєстрований буквально недавно і це один з так званих маяків МВФ. Але зауважу, що це вимога щодо реєстрації, але не ухвалення законопроєкту, бо є деякі розходження з розумінням того, що нам треба – зареєструвати чи ухвалити законопроєкт. Ми виконали це зобов'язання за оновленим меморандумом з МВФ щодо реєстрації до кінця квітня. Тобто це уряд виконав і фактично ми можемо поставити "галочку". Законопроєкт №13232 дійсно зареєстрований. Він досить великий, тільки порівняльна таблиця там нараховує 51 сторінку, тому за час ефіру ми не зможемо все охопити, але про ключові речі можемо поговорити. Він спрямований на забезпечення автоматичного обміну податковою інформацією між згаданими вами платформами, які надають якісь послуги і отримують доходи та Державною податковою службою. Це ключове, що він передбачає. Але не тільки, бо там з'явилися й речі пов'язані з оподаткуванням, що більше цікавить бізнес і пересічних громадян. Скажу, що йдеться про цифрові платформи, які не тільки працюють в Україні, які тут зареєстровані. Тому що в Україні є як резиденти, так і нерезиденти. Наприклад, Glovo має іспанську реєстрацію, Bolt – естонську, Only Fans – британську і так далі.
Only Fans теж підпадає під цей законопроєкт?
Так. Там дуже багато і на цю тему можна дуже довго говорити.
А цей обмін інформацією між платформами і податковою – це для того, щоби якось автоматично списувати одразу якісь суми?
Ні. Мова йде про отримані доходи. Така практика станом на листопад минулого року була в 29 країнах. В України теж є вже досвід обміну фінансовими рахунками фактично з минулого року. Тобто це дозволяє податковій бачити доходи, які отримують цифрові платформи.
"Тепер цифрові платформи будуть податковими агентами"
Це дозволяє податковій бачити скільки доходів отримує загалом цифрова платформа чи скільки доходів користувачі цих платформ?
Це фактично одне і те саме, тому що тепер цифрові платформи будуть так званими податковими агентами. Тобто вони будуть звітувати податковій про отримані доходи тих, хто зареєстрований і яким платформи виплачують так звану винагороду. Умовно кажучи, ви продаєте на OLX чи Prom, є кур'єром Glovo, є таксистом і використовуєте Uber, Bolt, Uklon тощо і надаєте послуги. Тобто мова йде про надання особистих послуг і продаж товарів. Оренда нерухомості або транспортних засобів також підпадає під цей законопроєкт. Якщо не помиляюсь, там фактично нарахували до 55 платформ, які охоплює дія цього законопроєкту. І повторюсь, що воно поширюється як на нерезидентів, так і резидентів. Це теж ключове, тому що багато дійсно платформ зареєстровані не в Україні, але так чи інакше вони підпадають під дію цього законопроєкту, оскільки працюють в Україні.
Спецподаток з обороту – 5%, плюс 5% військового збору
Щодо того, яким же чином буде бачити податкова ці доходи і яким чином будуть звітувати платформи. Якщо ви працюєте з цими платформами, то ви підпадаєте під дію так званого спецподатку. Тобто запроваджуються спецподаток для тих, хто зареєстрований на платформах і здійснює діяльність, пов'язану з продажем товарів, наданням послуг чи орендою якоїсь нерухомості або транспортних засобів. Фактично це податок з обороту – 5%, плюс 5% військового збору на час дії військового стану. Тобто загалом 10%. Але не тільки, тому що там з'являються окремі нюанси. Цікавим моментом є те, що активною операцією, про яку платформа вже має звітувати як про отримання доходу, є практично один продаж товару. Умовно кажучи, ви продали на OLX якийсь товар чи послугу і ви вже фактично підпадаєте під дію цього законопроєкту. І цифрова платформа має про це звітувати.
Андрій Забловський. Фото: uacrisis.org
"Це такий доступ до банківської таємниці"
Ці платформи часто використовують підприємці, виробники, які масово продають різні товари. І це дійсно підприємницька діяльність. З іншого боку ці платформи, особливо OLX, часто використовують громадяни, які хочуть разово щось продати, наприклад, якусь вживану річ, скажімо, дитячий візочок. Вони теж повинні з цього прибутку заплатити податок?
Із того, що зараз циркулює, визначення активних операцій, так. Тобто навіть, якщо ви один раз щось продали. Але, якщо це періодично, то для періодичності з'являється норма про те, що якщо ви за звітний період, тобто за рік продали більше 3-ох товарів чи послуг або на суму більше 2 тис євро в еквіваленті, то ви маєте окремо зареєструвати на платформі ще й спецрахунок, до якого буде мати доступ і податкова. Тобто фактично це такий доступ до банківської таємниці. Але звітується за вас і сплачує податки в цьому випадку цифрова платформа, не ви.
Тобто сама людина нічого не має робити, так?
Нічого, якщо це один раз. Якщо ж вона продала 4 таких візочки або візочок і ще щось, то вона має бути зареєстрована. Хоча, в принципі, це роблять всі, тому що без реєстрації на платформі неможливо, це базова умова. Але крім того ви маєте ще спецрахунок відкрити, якщо ви плануєте далі більше продавати, періодично.
А якщо не відкриває підприємець спецрахунок, то що тоді?
Тоді питання очевидно виникає до цифрової платформи. Тобто вона має вирішувати чи надавати можливість чи ні, тому що так чи інакше вона має звітувати. Тобто можуть бути санкції потім вжиті до цифрової платформи, якщо вона дійсно здійснює діяльність не передбачену законом. Якщо він буде ухвалений. Бо мова йде поки про законопроєкт і навіть якщо він теоретично буде ухвалений в першому читання, то другого він може бути змінений і що буде на виході, чи буде він ухвалений взагалі, це теж ще окреме питання.
Цей законопроєкт може зачепити 300-400 тисяч людей
Як загалом ставляться в Раді підприємців при Кабміні, в інших бізнес-асоціаціях до таких ініціатив уряду? Чи є тут у вас якісь перестороги? І як в інших країнах збирають такі податки, зважаючи, що значна частка торгівлі вже відбувається онлайн?
Позиція щодо законопроєкту дійсно різниться з-поміж того, кого він стосується. Частина бізнесу дійсно з самого початку активно брала участь в його розробці. Мова йде передусім про сервіси таксі: Bolt, Uklon, Uber. Вони адвокатували навіть ухвалення цього законопроєкту. Але невипадково останнім часом в медіа з'явилась назва цього законопроєкту – "податок на OLX". Або схожі назви. Це про що говорить? Про те, хто в найбільш невиграшній ситуації з огляду на цю редакцію законопроєкту. Бо там, повторюсь, 51 сторінка порівняльної таблиці, там є що читати, розбирати і є нюанси. Наприклад, важливий момент про адміністрування. Там так виписано, що є питання, як адмініструвати. Про це говорять самі народні депутати профільного комітету, який, м'яко кажучи, теж не в захваті від цього законопроєкту. І це попри те, що очікувані доходи, якщо законопроєкт буде ухвалений і запрацює, оцінюються в 10 млрд грн за рік. Це очікувані податкові надходження. Ми розуміємо, що для МВФ – це плюс, тому що розширюється податкова база. Чому, власне кажучи, він є одним з маяків або зобов'язань. Але повторюсь, мова йде про реєстрацію, а не ухвалення законопроєкту, що ми і виконали. Я називав цифру 55 платформ. І умовно, бо точної цифри немає, 300-400 тисяч людей цей законопроєкт може зачепити. Тому ситуація різна з точки зору підтримки. Хтось у виграші, хтось у програші. Це завжди така ситуація. Але повторюсь, є речі, які не зовсім зрозумілі, особливо під час війни. Наприклад, про ці активні операції, чи варто взагалі чіпати тих, хто продає одноразово вживані речі і їм створювати такий дискомфорт.
"E-commerce – вже наше сьогодення"
Щодо зарубіжної практики. Так, дійсно онлайн, e-commerce – це вже наше сьогодення. Тобто цифрова економіка все збільшується, що є абсолютно нормально. Хоча практика оподаткування різна. Зрозуміло, що якщо ви продаєте, здійснюється діяльність пов'язана з отриманням доходів, то ви маєте сплачувати. Така йде логіка. Але питання в тому, як це організовано, як до цього підходять. Тобто якщо це систематично, періодично здійснюється, то це одна справа. Але якщо це разово чи ви просто використовуєте платформу для отримання якогось сервісу, то зрозуміло, що це трошки інше і тут треба розділяти – "мух окремо і котлети окремо".
