Календар знаменних та пам'ятних дат з історії Криму і кримськотатарського народу
"Це перша спроба об’єднати в одному виданні розпорошені в часі історичні події і осіб, які зробили значний внесок у розвиток Криму"
Про що проєкт "Календар пам’ятних дат кримськотатарського народу"?
Ібрагім Сулейманов: 7 травня відбулася презентація проєкту "Календар пам’ятних дат кримськотатарського народу". Це перше друковане видання за 34 роки незалежності України. Це перша спроба об’єднати в одному виданні розпорошені в часі історичні події і осіб, які зробили значний внесок у розвиток Криму. Це видання зроблене в національному стилі з символікою, орнаментами і візерунками. І навіть шрифт, який використовувався в цьому виданні – єдиний в Україні, який розробив Віктор Харик.
Від народження кримськотатарської державності й до сьогодення
Як ви обирали події, які будуть внесені до видання?
Ібрагім Сулейманов: Над цим проєктом працювала достатньо велика команда людей, кожен з яких відповідав за свій напрямок. Ми намагалися охопити всі періоду з моменту народження кримськотатарської державності, це період Кримського ханства, і до сьогодення.
За перший тиждень друку і презентації ми отримали дуже багато відгуків на цей календар. Люди вже запитують, коли буде наступний наклад. Цей наклад ми не змогли зробити великим, він обмежений.
"Усі кримські татари – трішки історики"
Що стало для вас найбільшим викликом, як дослідниці й авторки текстів?
Гульнара Абдулаєва: Я робила тексти пов’язані з подіями, які відбувалися в історії Криму. Всі історики – спеціалісти в одному із періодів. Я більшу частину життя займалася винятково Кримським ханством. Коли ми почали працювати над календарем, це був величезний пласт охоплення історії. Це для мене був великий виклик, оскільки доводилося багато працювати з джерелами. Всі кримські татари – трішки історики, тому що ми всі дуже добре пам’ятаємо і знаємо свою історію.
Гульнара Абдулаєва. Фото: facebook
У 1795 році у Франції запровадили вивчення кримськотатарської мови
Що ви знайшли такого, що вас особисто вразило під час дослідження?
Гульнара Абдулаєва: Це передусім ХІХ і ХХ століття. Те, що було до ХVІІІ століття, добре знаю. В 1795 році у Франції запровадили вивчення кримськотатарської мови. Хоча на той час Кримського ханства вже не існувало. Це був коледж, який з часом переріс у великий інститут іноземних мов. Також цікаві події ХІХ століття, коли був спротив Російській імперії.
"Ми не згадували сьогоднішніх воїнів з безпековою метою"
Чи відображено у календарі сучасну боротьбу кримських татар?
Гульнара Абдулаєва: Звичайно. Проте ми не акцентувалися на певних іменах, оскільки це може нашкодити тим людям, які зараз залишилися в окупованому Криму. Ми не згадували сьогоднішніх воїнів із безпековою метою. Війна ще триває, у нас багато героїв, проте ми не можемо сьогодні писати про них в календарях, тому що в них є родичі в Криму. Звичайно, ми згадували окупацію і події після 2014 року.
Уся кримськотатарська історія з моменту першої окупації Росією півострова здебільшого драматична
Які події є ключовими в цьому календарі?
Ібрагім Сулейманов: Насправді дуже складно викристалізувати якусь подію. На жаль, уся кримськотатарська історія з моменту першої окупації Росією півострова здебільшого драматична. Яку подію не візьми, вона пов’язана з сумними подіями. Це і Голодомор в Криму в 1920-х роках, коли росіяни тренувалися, щоб потім перейти до України, і знищення Кримської республіки 1918 року. Найтрагічніша дата в історії генофонду кримськотатарського народу – це 17 квітня 1938 року, коли в один день було розстріляно цвіт нації. Найбільш відомі й талановиті історики та інша інтелігенція були знищені сталінськими катами в один день.
Кримськотатарський визвольний рух представляв увесь народ
Які труднощі виникали під час укладання календаря?
Ібрагім Сулейманов:На початку ми довго не могли дійти згоди стосовно критеріїв оцінки. Тобто, як визначити, людина гідна чи не гідна. Це дуже складне питання. Наприклад, питання щодо кримськотатарського визвольного руху. На відміну від українських шістдесятників і дисидентського руху, участь у якому брала переважно інтелігенція, кримськотатарський визвольний рух представляв увесь народ. Як тоді весь народ можна згадати у цій книзі? Це неможливо.
Ібрагім Сулейманов. Фото: facebook
Не використовували джерела, пов’язані з російськими авторами
Як ви працювали з джерелами?
Гульнара Абдулаєва: Я ніколи не користуюся джерелами, які писалися росіянами. Хоча історію свого ворога ти повинен знати краще, ніж свою. Для мене зараз це – принципова позиція. Я не використовую джерела, які пов’язані з російськими авторами. Я більше користувалася кримськотатарськими джерелами, османськими та європейськими архівами. Головне – відрізняти російський вплив. Крім того, ми використовували праці сучасних українських істориків, які писали про Крим.
"Сам факт державності кримських татар для багатьох українців відкриття"
Яку роль відіграє ваш календар на сьогодні? Який його вплив на молоде покоління, яке понад 10 років не знає, що таке Україна?
Ібрагім Сулейманов: Календар зроблений таким чином, що там подаються дуже стислі тексти. Там немає розлогих оповідань про щось. Зібрані лише факти і ми намагалися навіть не давати оцінку людям і подіям. Сам факт державності кримських татар для багатьох українців відкриття. Державності кримських татар понад 400 років.