Фото: Пресслужба The Maneken
За віршами можна трактувати так, ніби я співаю до якоїсь дівчини, але насправді я маю на увазі нашу країну
Ти зараз у Києві. Натякаючи на твій проєкт "Як звучить Україна", запитаю: як тобі звучить сьогоднішній Київ?
Конкретно сьогодні — все тихо, слава Богу. А взагалі, дуже шкода, що ми звикаємо до сирен повітряної тривоги, до звуків "шахедів" і ППО. Стан війни, він є. Але попри все хочеться жити й рухатися далі. І саме тому я все ж таки вирішив випустити свій новий альбом. Зараз ми поговоримо про другий сингл. Якщо ви вже чули його, то в ньому, напевно, немає такої прямої рефлексії на дії й події, які зараз відбуваються. Але пісня "В моїм серці" — це, напевно, така єдина моя пісня. Вона, по-перше, українською, а по-друге, вона — про Україну. Попри те, що за віршами можна трактувати так, ніби я співаю до якоїсь дівчини, але насправді я маю на увазі нашу країну.
Розкажи про історію треку "В моїм серці".
Колись, гортаючи стрічку в інстаграмі, я натрапив на пост, в якому йшлося про те, що 20 або 23 роки тому гурт Океан Ельзи зіграв концерт із симфонічним оркестром, і там був фрагмент пісні "Квітка". Мені так сподобалось це симфонічне виконання, що я просто взяв фрагмент цього відео, вилучив аудіо і зробив, як сучасні бітмейкери: наклав біт, запросив Альону Савраненко, відому як alyona alyona — вона допомогла мені з текстом. Певні тези у мене вже були, а саме — я взяв музику і підняв її на два тони. Голос Славіка так би звучав неприкольно, і я запросив його особисто, він був у студії поруч, працював, і я запросив його до себе, щоб він проспівав мені цей семпл. Це відео є у мене в стрічці в інстаграмі. Думаю, пізніше я його ще раз також викладу. Виявилося, що гурт не просто ставиться до будь-якого використання їхнього матеріалу. Ми підписали угоду про використання цього семплу, і гурт Океан Ельзи в повному складі остаточно ухвалював рішення, вийде ця пісня чи ні. Всім сподобалось. Мені дуже приємно, що навіть сам Славік зробив у себе допис. Усе відбулося.
А як Святослав Вакарчук відреагував на таку зухвалу ідею, твій творчий метод — записати оркестр з екрана? Якими словами ти йому цю ідею представив?
Від того моменту, коли я вже направив демо до своїх продюсерів і попросив зв'язатися, минуло десь дві години — тобто воно так спалахом до мене все прийшло, і я сказав: "Друзі звернімося до Океану Ельзи, чи погодяться вони на таке". Там ще не було слів — була якась абракадабра, яку я начитав, наспівав. Попередньо сказали: "Так, але треба все ж таки послухати, що з цього вийде".
Я зробив собі кар'єру кінокомпозитора — я завжди мріяв писати музику для кіно
У звучанні, можливо саме тому, що воно є пришвидшеним, відчуваються такі флешбеки музики 70-х. Це збіг чи ти свідомо хотів досягнути цього вайбу?
Ні, це моя велика любов — декада 70-80-х років. Раніше я завжди казав, що надихався американською попмузикою того часу. Але два роки тому я побачив фільм "Вусатий фанк", де відкрив для себе величезну сцену українських діячів того часу. І для мене було великим відкриттям і несподіванкою, що та музика звучала не гірше. І залучення народних інструментів України — бандури, сопілочки — це було так класно і цікаво. Цей фільм мене надихнув, і я можу сказати, що весь альбом у мене так або інакше має певні відсилання до тих часів. І ще скажу, що він вийде 23 травня, і якщо комусь цікаво, то послухайте пісню "Зупинись" — вона взагалі була натхнена творчістю Володимира Івасюка та Назарія Яремчука. Я знайомий з Марічкою Яремчук, і тільки-но зробив цю пісню, одразу відправив їй і сказав, що надихнувся творчістю її батька. І їй було дуже приємно. Тобто, в альбомі є україномовні пісні, і вони — про 70-ті.
Ти анонсував вихід нового альбому Nova Era. Чи будуть у ньому такі нестандартні музичні експерименти, як у треку "В моїм серці"?
Мені здається, що "В моїм серці" — це такий єдиний експеримент, який я втілив сам. Загалом до запису альбому долучилося понад 70 людей — музикантів. Це були струнні оркестри, оркестри духові, арфа, гітари різноманітні. У мене є колекція стародавніх таких електропіано, тобто він відтворений максимально автентично на тих самих інструментах, які використовували в ту епоху. Але іронічно, я його назвав Nova Era, тому що напевно трохи егоїстично, але це нова ера перш за все для мене. Я не випускав музику з 2016 року. На жаль, були певні обставини. Я зробив собі кар'єру кінокомпозитора. Я завжди мріяв писати музику для кіно. Ця мрія здійснилася (у 2023 році я став членом Європейської кіноакадемії). В ті часи з'явився ще проєкт ONUKA, якому я приділяв більшість своєї уваги та часу. Був проєкт The Elephants — ми працювали як лейбл з молодими початківцями на кшталт Jerry Heil. Тобто я був більше зайнятий продюсуванням для інших артистів. Тим часом коли почався ковід і локдаун, я знайшов час для власної творчості, яка, на жаль, розтягнулася на довгі п'ять років. З повномасштабним вторгненням я поставив все на паузу, тому що мені завжди здавалося, що це не на часі, бо це світла музика. Але минулого року я вже відчув, що, напевно, все ж таки треба. Патріотична пісня або рефлексія на війну — це обов'язково повинно бути. Але такого музичного контенту стало дуже багато. І від своїх друзів та знайомих я вже чув неодноразово: "Євгене, давай-но, випускай. Хочеться жити, хочеться світла, хочеться надії та віри".
Редакторка текстової версії — Олена Кірста.
Щоб не пропускати кращі українські прем'єри, підписуйтеся на подкаст шоу нової української музики "Селекція" та щоп'ятниці отримуйте на свій смартфон новий епізод програми.
