Фото: Юлія Кочетова, Суспільне
Привіт, Марино! Дякуємо тобі за те, що ти робиш таку важливу справу. Іра Цибух – наша колега по Суспільному. Ми не перетинались з нею особисто, але багато чули про те, якою світлою і цілеспрямованою людиною вона була і наскільки впливала своїм "полем" на величезну кількість людей. Дякуємо за те, що ти разом із друзями "Чеки" вшановуєш її пам’ять. Розкажи нам детальніше про ЧЕКАfest.
Ідея створення фестивалю прийшла до мене фактично в перші місяці після того, як не стало з нами Іринки. Я дуже довго думала, у що для себе помістити пам’ять про неї. Я думала, як і всі артисти, написати пісню чи випустити альбом і присвятити їй. Гадаю, що так і станеться одного дня, в мене є такі плани. Але я вирішила, що для якості пам’ятування про Ірину…
Знаєте, в минулому році вона зібрала тисячі незнайомих між собою людей, а після прощання з нею були створені нові колективи, написані книги, створено багато різних ініціатив людьми, яких вона отак познайомила між собою. Вона завжди відчувала відповідальність знайомства близьких і важливих між собою людей. І от коли вони познайомились, стався такий величезний вибух. Масштаб її особистості для мене вміщається як мінімум тільки у формат фестивалю. Тому, власне, ця ідея прийшла півроку тому до мене. Ми з родиною Ірини почали роботу над фестивалем, і от нещодавно анонсували цю подію. Вона відбудетьс у Львові 1 червня.
Наш фестиваль, звісно, благодійний. Цьогоріч ми збиратимемо кошти для оновлення обладнання для медичного батальйону "Госпітальєри", де була Іринка. Тому приїжджайте вшанувати її пам’ять. Я ніколи в житті не організовувала фестивалів, тому для мене це велика відповідальність. Але я надіюсь, що все мине якомога краще.
Щиро тобі цього бажаємо. Впевнені, що все, за що ти берешся своїми золотими руками, проростає й розквітає і приносить користь Україні. Якщо ми можемо бути чимось корисні – дай знати. А все-таки, як ви познайомилися з Іриною?
Спочатку я дізналась від її побратимів, що вона слухає мою музику. І що хотіла зі мною познайомитись. Наша спільна знайома Наталка одного разу говорить: мовляв, у Іри буде 1 червня день народження і було би класно, якби ти приїхала і привітала її. На жаль, тоді мені не вдалось приїхати – це була Донецька область. Але ми познайомились з нею буквально одразу після цього. Вона приїхала на мій концерт в Тернопільську область. Після того ми таки побули кілька днів на ротації з нею на Донеччині – і це були насправді незабутні дні. Так ми з тих пір в почали дружити і товаришувати. Якось так все зав’язалось дуже тісно.
Пам’ятаємо свої відчуття, коли ми почули про втрату Ірини… Вона якось казала: "Якщо я навіть помру, то нехай люди прийдуть прощатись зі мною і вивчать кілька пісень". І люди вивчили і співали разом з тобою… Неймовірно, скільки для своїх років вона зробили і як зуміла об’єднати людей. Дякуємо тобі ще раз за те, як ви з друзями вшановуєте її пам’ять.
Дякую, і хотіла би всіх запросити на ЧЕКАfest. Направду, я відклала зараз всі свої музичні справи, щоби зробити цю прекрасну подію. Я не знаю, чи зможе цей фестиваль допомогти нам пережити втрату Ірини. Але думаю, що це найменше, що ми могли би для неї зробити: приїхати і вшанувати її пам’ять у цей день. Плюс нам дійсно потрібно зібрати для "Госпітальєрів" солідну суму – і ми постараємося дуже сильно. Бо медики батальйону щодня рятують життя наших захисників та захисниць. Приїжджайте – побачимось, обіймемось і поспіваємо разом.
