Ілюстративне фото: khoda.gov.ua
На сьогодні працюють 4 види загальнообов'язкового державного соцстрахування
Електронні сервіси Пенсійного фонду України (ПФУ). Знаємо, що є електронний портал, є мобільний застосунок ПФУ. Що ще сьогодні Пенсійний фонд пропонує суспільству, зокрема пенсіонерам?
Давайте почнемо з того, що найбільш розповсюджена помилка – вважати, що ми працюємо тільки для пенсіонерів. В Україні працює загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке налічує 5 видів. Скажу простими словами. Це пенсійне страхування – люди, які дожили до відповідного пенсійного віку або мають право на пенсію. Це страхування від час у випадку на виробництві та професійного захворювання, страхування з тимчасової втрати працездатності, страхування на випадок безробіття і медичне страхування. Станом на сьогодні 4 види офіційно працюють і всі ми з вами є застрахованими особами. Для цього в Україні працює Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування, який складається з двох частин – Реєстр страхувальників і Реєстр застрахованих осіб. Реєстр страхувальників веде податкова, а Реєстр застрахованих осіб – Пенсійний фонд України. Відповідно, в ПФУ накопичується інформація, необхідна для призначення та здійснення виплат за всіма видами соціального страхування. Це не тільки пенсії, а й лікарняні, нещасні випадки на виробництві, професійні захворювання, в тому числі, й безробітним.
А який п'ятий вид страхування зараз не працює?
Загальнообов'язкове державне медичне страхування. Я думаю, що воно вже близько до запровадження і скоро ми будемо вже бачити, як це впроваджується. Маю на увазі саме як загальнообов'язкове страхування. Бо є страхування, коли людина сама бажає, а є загальнообов'язкове, коли вас беруть на роботу, роботодавець з вами укладає певний контракт і він відразу починає відраховувати за вас для того, щоб вам накопичувалися ці права.
"В Україні вже сформовано понад 31 млн електронних листів непрацездатності"
Тобто така опція є, варто лише час від часу перевіряти, чи роботодавець все відраховує?
Абсолютно правильно. Усі ми застраховані особи, і вся інформація про накопичення і реалізацію прав соціального страхування відображається на наших ресурсах. У нас багато різних сервісів, можна дуже багато про все розповідати. Наприклад, якщо говорити про ті ж лікарняні, то в Україні з 2020 року запроваджено Електронні листки непрацездатності і вони працюють саме на нашій базі. І станом на зараз в Україні вже сформовано понад 31 млн електронних листів непрацездатності за весь цей період. Тобто це працююча схема. Сьогодні вже ніхто з паперовими лікарняними не ходить. Коли приходить будь-яка людина в лікарню, формується медичний висновок, цей висновок одразу в автоматичному режимі "заходить" до Пенсійного фонду, автоматично генерується листок непрацездатності. Він відображається в кабінеті на нашому порталі і страхувальник одразу його там бачить. Тобто не треба нікуди йти. Потім формується заява для оплати і всі ці розрахунки здійснюються автоматично через портал.
Пенсії по інвалідності
А пенсія по інвалідності?
Пенсія по інвалідності зараз у нас трошки трансформується, оскільки раніше була механіка пов'язана з МСЕКами (Медико-соціальна експертна комісія – ред.). Зараз МСЕКів уже немає, є експертні комісії. Відповідно трошки інший шлях проходження інформації. Вона формується в Міністерстві охорони здоров'я, в Національній службі здоров'я, далі заходить у Міністерство соціальної політики, тому що, відповідно до закону, саме Мінсоцполітики відповідає за акумуляцію цієї інформації. Після цього вона автоматично заходить до нас і ми її опрацьовуємо. Такий режим почав працювати з 1 січня, ми зараз його вдосконалюємо. Я думаю, що потрошку воно все вийде в робочий режим.
Система персоніфікованого обліку застрахованих осіб була впроваджена ще в 1998 році
У застосунку ПФУ є, наприклад, інформація про страховий стаж, але вона неповна. Наприклад, згідно з трудовою книжкою, людина працює більше років, ніж це відображено в електронному кабінеті. Чому так?
Цифровізація Пенсійного фонду України почалася дуже давно. Якщо говорити про глобальні речі, то система персоніфікованого обліку, яка є однією з основних для накопичення прав про застрахованих осіб, була впроваджена ще в 1998 році, коли розпочався експеримент щодо подачі даних про персоніфікацію. Ми ж розуміємо, щоб, в принципі, будь-які електронні сервіси працювали, треба, щоб була наявна відповідна інформація, вона була якісна і нею можна було користуватися. Відповідно в 98-му році було почато експеримент і в 99-му році було зібрано перший блок даних за 98-й рік. Було взято інформацію про 10 млн працюючих людей за попередній рік. І це було, в принципі, стартом. Потім у 2000 році за 99-й було взято вже повний обсяг з усіх страхувальників, з усіх роботодавців. І починаючи з 2000 року ця система почала працювати в промисловому режимі.
"Із 2021 року інформація про трудові відносини більше не ведеться в паперовій формі"
А що робити старшим людям, які працювали раніше?
Тут є декілька водорозділів. По-перше, це 2000-й рік. Якщо брати необхідну інформацію для аналізу зарплати, для розрахунку, то вона береться з 2000 року. Якщо брати інформацію про страховий стаж – з 2004 року. А в 2021 році почав діяти в Україні закон, відповідно до якого інформація про трудові відносини більше не ведеться в паперовій формі трудовими книжками. Тепер це тільки дані реєстру, які наповнюються за рахунок звітів страхувальників. У той же час, для того, щоб можна було взяти інформацію за попередні періоди, було ухвалено відповідні документи, які дали можливість роботодавцю, страхувальнику, в якого люди працюють, подати скановані трудові книжки за ті періоди, які були раніше. Тобто не треба нічого вводити, вносити тощо. Це роблять наші працівники. Ми спеціально на порталі електронних послуг ПФУ зробили кабінет для служби кадрів страхувальників. Туди подається сканована трудова книжка, яка далі оцифровується нашими працівниками. Якраз усі стажі, які були, туди вносяться. Відповідно, вся інформація необхідна з'являється.
"У нас уже близько 80 тисяч пенсій були призначені автоматично"
Для чого все це робиться? В тому ж 21-му році було запроваджено і механізм автоматичного призначення пенсії, а також існує механізм автоматичного перерахунку пенсії. Тобто наявність такої інформації дає можливість потихесеньку відходити від заявного принципу, який сьогодні є, де людина має звернутися, якщо хоче одержати послугу, виплати тощо, до іншого принципу – автоматичного призначення пенсії, але за наявності всіх даних. Людей, відскановані трудові книжки яких є у нас, на даний момент поки ще не небагато, на жаль. Хотілося б більше. У нас уже близько 80 тисяч пенсій були призначені автоматично. Але більш масовими є інші сервіси. Наприклад. Є така норма, яка працюючим пенсіонерам дає право раз на два роки зробити перерахунок у зв'язку зі зміною стажу. Враховуючи, що сьогодні інформація від страхувальників надходить до нас, пенсіонери теж у нас, тому цей перерахунок здійснюється автоматично. Він робиться в квітні за даними звітів страхувальників. І це вже чинна норма.
Олександр Малецький. Фото: facebook/pfu.gov.ua
"Трудовий стаж тільки тоді переходить у страховий, якщо за цей період були сплачені страхові внески"
У застосунку Пенсійного фонду дійсно можна побачити абсолютно всю свою біографію, якщо йдеться місце роботи, розмір зарплати, стаж, внески тощо. Це загалом досить цікаво і корисно розуміти.
Насправді, це одна із найрозповсюдженіших довідок на сьогоднішній момент. Є така форма довідки як ОК-5, ОК-7. Ця довідка, в принципі, народжувалась як наша службова для того, щоб можна було підтвердити свій страховий стаж. Але вона виявилася дуже зручною і сьогодні, мабуть, одна з основних довідок, яка використовується в тому числі банками. І коли ми почали взаємодію з "Дією", то саме ця довідка однією з перших туди "влетіла". Я можу трохи помилятися в цифрах, але за минулий рік в "Дії" цю довідку було сформовано 5 або 6 мільйонів. Тобто це одна з найбільш затребуваних довідок. Але в електронному кабінеті можна не тільки це подивитися. Там дійсно можна побачити страховий стаж, свій заробіток, що подав роботодавець. Можна побачити, чи сплатив, чи не сплатив страхувальник внески. Це дуже важливо, тому що відповідно до чинного законодавства, трудовий стаж тільки тоді переходить у страховий, якщо за цей період були сплачені страхові внески. Якщо страхувальник не сплатив, то це не зараховується.
Як діяти, якщо роботодавець не зробив відрахування? Що робити?
По-перше, треба своєму страхувальнику (роботодавцю) про це нагадати в першу чергу. По-друге, я вже говорив про те, що Державний реєстр соцстрахування складається з двох частин – Реєстр страхувальників і Реєстр застрахованих осіб. Реєстр страхувальників якраз веде Державна податкова служба і саме вона відповідає за ці моменти взаємодії. Тому в даному випадку вони зобов'язані відстежувати, щоб була сплата, щоб велась відповідна робота з боржниками, це їхня зона відповідальності.
А якщо це відбулося раніше, 5-10 років тому?
Воно все одно передається. У нас все одно за всі боргові зобов'язання відповідає той, хто сьогодні за них відповідає. Тобто все одно податкова служба має займатися цим питанням.
"Де є людський фактор, там може бути корупційний чинник"
Якою мірою це допомагає запобігати корупції?
По-перше, це якраз допомагає повністю уникнути контакту між людиною, яка звертається і власне працівником Фонду.
Раніше це був корупційний чинник?
Як і скрізь. Де є людський фактор, там може бути корупційний чинник. Але я хотів би сказати ще про одну деталь, яку не видно, яка, як зараз модно говорити, "під капотом". Ми, в принципі, одні з перших в Україні запровадили інший механізм відпрацювання всередині. Сьогодні практично всі державні органи працюють за територіальним принципом. Тобто, якщо ви живете в Києві, навіть якщо ви звернулися електронно, то ваша справа буде відпрацьована в Києві і в Києві вона буде зберігати всі життєві цикли. У нас сьогодні запроваджений конвеєр, який працює в межах всієї України. Тобто є певні ділянки опрацювання інформації – прийом звернення, його атрибутування, призначення, контроль за призначенням і вже виплата. І в нас тільки перший етап – це, власне, прийом, де людина звернулася, і останній, який прив'язаний до того, де людина проживає, відбувається в тому регіоні, про який йдеться. Всі інші проходять за принципом "вільна каса". Тобто серед відповідних фахівців-спеціалістів працює електронна черга і кожен спеціаліст, який опрацював певну справу, просто бере з загальної черги іншу. І може статися так, що ви, наприклад, подали звернення в Києві чи на порталі, перший етап атрибутування може відбутися у Львові, призначення, умовно, в Харкові, а проконтролює його спеціаліст з Одеси. І тільки потім воно прийде в Київ, бо ви там проживаєте. Тобто цей механізм, коли, в принципі, не можна заздалегідь передбачити, де будуть опрацьовуватися справи, мені здається, це найбільш дієвий якраз інструмент, який дозволяє нам уникнути цих корупційних моментів.