Ілюстративне фото: hvylya.net
Україна добуває 35 тис тонн рибної продукції в рік, імпортує в 10 разів більше
За даними Agronews.ua, у травні в Україні спостерігається значне зростання цін на рибу. Зрештою, дорожчають всі продукти, але чи пропорційно це повсюди чи в рибній галузі відбувається щось особливе?
Якихось сильних стрибків ми, в принципі, не спостерігаємо. Але тут треба дивитися в динаміці. І треба враховувати, що рибний ринок України на 90-95% зараз складається з імпортної складової. Продукцію ми змушені закуповувати за валюту. Це, безумовно, теж впливає на кінцеву вартість для споживача.
Але ж ми маємо і свої промислові виробництва. Що ми забезпечуємо кількісно і відсотково?
На жаль, своєю власною рибою ми не дуже сильно забезпечені. По-перше, через війну ми втратили можливість промислу в Азовському та Чорному морях. Це майже вдвічі, а то й більше, скоротило пропозицію і можливості власної рибної промисловості. Якщо до війни ми могли добувати близько 90 тисяч тонн рибної продукції, то останні три роки ця цифра коливається в межах 35 тисяч тонн. Це мало. Для порівняння, ми імпортуємо близько 350 тисяч тонн в рік, тобто в 10 разів більше. Така потреба України і українців у споживанні риби.
"Річкова риба переважно українського походження"
На базарах можна побачити великих коропів, білих амурів, товстолобів тощо. Де цю рибу беруть? Її виловлюють десь у нас чи привозять?
Усе, що стосується річкової риби – це переважно українська риба. У нас є підприємства, які продовжують працювати. Хтось займається промислом, зокрема, на водосховищах. Хтось займається аквакультурою, тобто вирощує рибу в певних умовах. Ці компанії продовжують свою діяльність. І переважно та річкова риба, яку ми бачимо на прилавках, на ринках, в супермаркетах – це українського походження риба. Але, на жаль, її не так багато.
А вона дешевша чи ціна теж висока, бо її мало?
Тут насправді впливає багато чинників. Треба розуміти, що дорожчають і корми, і оренда, і зарплата, і інші складові – електроенергія, логістика. Воно все потроху, на жаль, але теж дорожчає. Це все вкладається в кінцеву вартість продукту, тому ми спостерігаємо певне подорожчання. Але воно плюс-мінус співмірне з іншими основними продуктами харчування. Тут немає якихось аж надто різких стрибків.
"Співвідношення імпорту до власної риби у нас 1 до 10"
Не так давно ми говорили про український бізнес, який намагається інвестувати у рибний промисел в океані, в дальніх акваторіях. Ця риба сьогодні є на нашому ринку і який її відсоток?
Насправді, в нас буквально одне чи кілька підприємств, які займаються океанічним виловом. Це переважно м'ясо криля, те, що ми бачимо в консервах на прилавку. Вони здійснюють його промисел, частина потрапляє на український ринок, але це фактично тільки одна позиція. Тобто це зовсім небагато і зовсім не задовольняє попит. Тому ми й бачимо таку диспропорцію, що співвідношення імпорту до власної риби у нас 1 до 10.
Дмитро Загуменний. Фото: uifsa.ua
"Весь рибний світ на 95% торгує замороженою продукцією"
Як ціновий чинник зараз спрацьовує, залежно від того – це свіжа риба, морожена, якісь консерви? Що подорожчало більше, що менше?
Весь рибний світ на 95% торгує саме замороженою продукцією. По-перше, технології вже далеко пішли вперед і не завжди навіть заморожена, а потім дефростована продукція буде гіршою, ніж свіжа. Бо коли рибу виловили, вона фактично з кожною годиною, з кожним днем втрачає свою свіжість, навіть якщо вона свіжа. Якщо ж вона заморожена, а її зазвичай заморожують дуже швидко, буквально протягом декількох годин після вилову, то після розморожування вона насправді як щойно виловлена. Звичайно, за умови правильного зберігання, дотримання температурних режимів і правильного розморожування. Тому в цілому і Україна, і світ у цьому схожі. Приблизно 95% всієї риби, яку ми бачимо на українському ринку, приїжджає до нас у замороженому вигляді. Це, по-перше, так складається з об'єктивних причин, бо основні країни, звідки ми імпортуємо продукцію, відносно далеко від нас. І особливо зараз, через ускладнену логістику, ми буквально з декількох країн можемо імпортувати щось в охолодженому виді. Відповідно 5% припадає на охолоджену продукцію. Це якраз ті позиції, які ми бачимо в магазинах на льоду. Це, наприклад, лосось, форель, які ми імпортуємо з Норвегії чи сібас, дорадо, які ми імпортуємо з Туреччини. З цих країн переважно йде імпорт охолодженої продукції. З усіх інших, в тому числі і з цих, ми імпортуємо рибу в замороженому вигляді.
Людина має з'їдати не менше 20 кг риби на рік
Скільки людина загалом потребує риби і скільки може собі дозволити? Які тут нормативи і які реалії?
Всесвітня організація охорони здоров'я вже досить давно встановила усталений норматив, що людина має з'їдати не менше 20 кг риби на рік. В Україні, на жаль, цей показник нижчий. За нашими підрахунками, це приблизно 13-14 кг на людину на рік. Хотілося б більше, щоб люди могли дозволити собі споживати рибну продукцію, відповідно покращувати своє здоров'я і розширювати свій раціон. Багато це чи мало? Наприклад, в Європі середній показник – близько 24 кг. Тобто майже вдвічі більше. В окремих країнах, наприклад, в Японії, яка традиційно асоціюється зі споживанням риби, більше 50 кг споживається людиною на рік. Тобто нам є куди зростати. Ми можемо, якщо буде достатня пропозиція і за рахунок власної риби це робити. Тому сподіваємося, що українські підприємства, які також займаються аквакультурою, будуть розвиватись і задовольняти попит українського споживача.
Яка ситуація у нас із морепродуктами. У нас є свої заводи, як приміром устрична ферма на Миколаївщині, які можуть покривати великі обсяги?
Вони дійсно є, але ті ж устриці – це лише частинка. Якщо брати інші морепродукти – креветка, мідії, то їхній промисел у нас здійснювався в Чорному та Азовському морях. Зараз, на жаль, у нас немає такої можливості. Сподіваємося, що якимось чином ми зможемо відновити промисел цих видів. Але поки, на жаль, ми вимушені лише імпортувати таку продукцію, щоб задовольнити попит українського споживача.
"Завжди можна знайти якусь альтернативу і в цьому великий плюс рибного сегменту"
Мені особисто тут бракує слова одного слова – "платоспроможний" попит споживача. Чи є якась внутрішня межа, після якої ринок починає бити на сполох, бо платоспроможний попит зменшується? Ми можемо прийти до ситуації, коли, умовно, для 90% громадян риба стане просто недоступна? Чи ринок тоді почне шукати дешевшу рибу?
Це дуже слушне зауваження, але дякуючи океанам і морям, які є на планеті, різноманіття рибної продукції достатньо велике. Зрозуміло, якщо людина не може собі дозволити регулярно купувати умовний лосось чи тунець, то є інші аналоги, які коштують дешевше, але з поживної точки зору вони не завжди гірші, а іноді бувають навіть кращі. Є, наприклад, безліч невеликої риби – кілька, анчоуси, сардини. Вони дешевші, але так само корисні. І так само можуть задовольнити людину і в необхідних Омега-3, які всім відомі своєю користю і білком, який набагато краще засвоюється серед інших білків тваринного походження. Тому тут завжди можна знайти якусь альтернативу і в цьому великий плюс рибного сегменту.
