Навроцький – сильніший подразник, який примусить Україну до активних дій — Магда про вибори у Польщі

Кароль Навроцький. Фото: АР

Україна має два місяці до інавгурації нового польського президента для того, щоб спробувати до нього знайти підходи

Переможець президентських виборів Польщі Кароль Навроцький не підтримує вступ України до НАТО, оскільки вважає, що це може призвести до втягнення НАТО у війну з РФ.  Чи може  Навроцький змінити своє ставлення до України після інавгурації?

У світі немає нічого постійного. Лише смерть закінчує рішення і не залишає можливостей для зміни. У 2008 році Україна прагне отримати ПДЧ в НАТО, але натомість отримала облизня. Проте зараз ситуація інша, хоч і не надто оптимістична. Високий ажіотаж в Україні довкола виборів президента Польщі має пояснення. Не нам нарікати на вибір наших стратегічних партнерів. Політична конкуренція у Польщі дуже потужна і різниця у результатах голосування дуже маленька. Вчора ввечері перші екзитполи показували перемогу Тшасковського. В Україні ситуація інша. У нас з 2020 року з об’єктивних причин не було виборів. І ми спостерігаємо за цим всім у сусідів і думаємо, як це все відбуватиметься у нас. Навроцький цілком логічно мав будувати кампанію на гаслах які  б виділяли його від Тшасковського. Чому Тшасковський сказав, що він бачить Україну, як буферну зону між Заходом і Росією, я не знаю. Але те, що Навроцький підписав декларацію Менцена, це безумовно неприємний факт. Виклики від Навроцького є очевидними в історичній політиці, в посиленні польського націоналізму, в певному євроскепсисі. Він у цьому питанні простіший. І Україна має два місяці до інавгурації нового польського президента для того, щоб спробувати знайти до нього підходи.

"Навроцький – сильніший подразник, який примусить Україну більше «чухатися», ніж просто спочивати на лаврах"

Як на нашому становищі в Європі позначиться те що в сусідніх державах перші особи є не надто прихильні до України політики: Орбан, Фіцо, Навроцький?

Якщо ми говоримо про Орбана і Фіцо, то ми маємо говорити про Туска. Президенти і керівники урядів – це різні особи. Навроцький офіційно ще не став президентом Польщі. У червні ми побачимо, як Польща виступить або не виступить в ролі адвоката України, коли повинні будуть відкрити перший кластер для початку переговорів для вступу України до ЄС. Ми побачимо, якою буде позиція тієї влади, яка сформувалася до президентських виборів. Як поводитиметься Дональд Туск, який був ініціатором скасування торговельного безвізу, яку роль відіграватиме Радослав Сікорський, який активно підтримував Рафала Тшасковського попри те, що програв йому партійні праймериз. Ці вибори були дуже цікавими. Ми побачили, що в польському суспільстві не дуже хотіли говорити про безпекові питання. Питання про те, що Польща могла відправити військових в Україну в межах Коаліції охочих, не викликало ентузіазму кандидатів під час дебатів ще в першому турі. Це теж серйозний виклик. Нам треба бути прагматиками. Навроцький – сильніший подразник, який примусить Україну більше «чухатися», ніж просто спочивати на лаврах.

У польського президента відносно інших президентів в Європі повноваження достатньо сильні, проте вони явно слабші, ніж у нашого. Міністра оборони і міністра закордонних справ в Польщі призначає не президент, а прем’єр. Це компетенція коаліції та уряду. Тобто будуть якісь компроміси. Крім того, Славомір Менцен суттєво покращив свої позиції. Він став переможцем цих виборів не менше, ніж Кароль Навроцький.

Євген Магда. Фото Світлани Мялик 

Показово посилити склад українського посольства, але не змінювати посла

У січні 2025 року Володимир Зеленський відвідував Польщу, де зустрічався з мером Варшави і кандидатом на посаду президента  Рафалом Тшасковським. Натомість зустрічі з Каролем Навроцьким не було. Чи міг новообраний президент Польщі зачаїти образу на українського Президента і як Україні діяти у цій ситуації?

З огляду на цю історію слід показового посилити склад українського посольства, але не змінити посла. Україну зараз представляє досвідчений і фаховий посол Василь Боднар. Крім того, слід продемонструвати, що в нас є спільні інтереси. Українська молодь масово від’їжджає в Польщу на навчання. Ми маємо поширювати серед польської молоді більше знань про Україну через наших громадян, через інші механізми, через відкриття віртуальних стипендій тощо. В Ягеллонському університеті є спад охочих вчитися на українознавстві. Це проблема, яку ми маємо на сьогодні.

Необхідно швидко узгодити наступні місця ексгумації

Волинська  трагедія 1943 року десятки років отруювала українсько-польські взаємини, оскільки  польські політики раз по раз порушували цю тему. Для Кароля Навроцького це питання також є принциповим. Чи не буде новий президент узалежнювати наш вступ до ЄС чи НАТО питанням Бандери чи Волині?

У нас є позитивний досвід – здійснено ексгумацію в Пужниках на Тернопільщині. Цей факт ексгумації під час президентської кампанії дозволив нейтралізувати вже звичну провокацію  на горі Монастир. Якщо Україна і Польща зараз швидко узгодять наступні місця ексгумації, то це буде на користь усім нам. У нас є дисбаланс історичного сприйняття. Політика історичної пам’яті в Польщі набагато більш вагома.  Нам надзвичайно складно наздогнати це в короткі терміни. Форум істориків не працює вже кілька років. Форуми міністрів закордонних справ також не працюють.