Фото: polskieradio.pl
"Навроцький має достатньо антиросійську позицію"
Чи може при президентові Навроцькому історія з блокуванням українсько-польського кордону вийти у режим постійно діючої акції, як це прогнозує наш історик Олександр Зінченко?
Думаю, що скоріше на порядку денному буде не блокування, а історичні та гуманітарні питання. Адже Навроцького називають "польським В’ятровичем", бо він очолює Польський інститут пам’яті. Цікавий момент, що він перебуває у розшуку в Російській Федерації, тому що має достатньо антиросійську позицію з точки зору болісних міжсусідських відносин.
"Обрання нового польського президента на наші економічні відносини впливу не матиме"
Уряд у Польщі має багато можливостей, але у президента є право ветувати рішення уряду. Зараз уряд очолює Дональд Туск, представник протилежного політичного табору. Які списи тут можуть ламатися?
Президент не тільки курує міжнародні відносини, а є ще й верховним головнокомандувачем. Відтак у нього буде багато можливостей втручатися у військові справи, тому на шляху нашого просування до НАТО можуть виникнути питання. В України та Польщі дещо схожі моделі ― парламентсько-президентська республіка, а президент ― гарант Конституції, міжнародні справи, оборона та безпека. Виконавча влада повністю в руках прем’єр-міністра, економікою керує стовідсотково уряд. Конфлікти можуть бути, ми щось подібне переживали в середині 2000-х ― протистояння прем’єрки Тимошенко та президента Ющенка, коли уряд ухвалював рішення, а президент його блокував. Подивимось, як буде у Польщі. Щодо ставлення до України, з моєї точки зору, особливих змін не буде. Чому? Хоча Навроцький офіційно самовисуванець, але за ним стояла права партія "Право і справедливість". Його електорат ― це "костел", тобто селяни, фермери, дрібні й середні підприємці. Але поряд за цією силою стоїть великий бізнес, який займається енергетикою, будівництвом, перевезеннями, ці компанії фактично є спонсорами "ПіС". І коли ми говоримо про економічну співпрацю, то Польща зацікавлена включитись у Ukraine Facility ― відбудову України. Тут будуть колосальні гроші. Повторюся, енергетика, велике будівництво, потужні агрохолдинги, які, до речі, заробляють на поставках українського зерна, плюс перевізники. За великим рахунком, попри всі історичні дискусії про Волинську трагедію, ОУН-УПА, Бандеру ― це буде однозначно, нам треба бути готовими ― великий польський бізнес зацікавлений працювати з Україною, бо тут будуть великі гроші на відбудову. Тому я більше оптиміст і вважаю, що обрання нового польського президента на наші економічні відносини впливу не матиме. У галузі економіки ми будемо співпрацювати далі.
"Питання вирішує не Варшава, а Брюссель"
Якщо розглянути співвідношення позицій фермерів, то польські працюють за європейськими законами, вимогами зеленого переходу тощо, а українські заряджені на експорт збіжжя на європейських та азійських ринках, на транзит та експансію, бо це запорука нашого виживання. Як взаємини фермерів будуть будуватися за Навроцького?
Тут поляки не гратимуть вирішальної ролі. Сьогодні почалися переговори української урядової делегації у Брюсселі. Питання вирішує не Варшава, а Брюссель. Вони можуть, звісно, виступати з політичними заявами, які розраховані на їхнє внутрішнє населення, розповідати, що ми проти, ми обмежуємо (український агроекспорт ― ред.), але рішення ухвалює Єврокомісія. Тут багато буде залежати від того, про що домовиться українська делегація із Єврокомісією.
.jpg)
Михайло Непран. Фото: facebook/gennadiy.chizhikov
Крім того, маємо історичний парадокс. У нас свого часу насильницькими методами загнали селян у колгоспи. Це була рабська праця нових радянських "кріпаків", адже до 1960-х років паспорти не видавали і виїхати із села було неможливо. Проте завдяки цій ситуації, парадоксально, наше сільське господарство стало індустріально-аграрним, бо сформувалися великі аграрні господарства. А в Польщі, як і у Франції, лишилися дрібні господарства ― там власник 100 га вважається хорошим фермером. І сьогодні у них відбувається процес, який поляки називають ніби розшаруванням. Молоде покоління не бачить у селі перспективи займатися сільським господарством, тож за останні п’ять років кількість фермерів у Польщі зменшилась на 200 тисяч, це дуже велика цифра. І вони мусять адаптуватися. А тепла ванна, яку робить європейським аграріям Єврокомісія, заспокоює і дає можливість одержати підтримку виборців, проте, з погляду розвитку економіки та бізнесу, це глухий кут. Тому що вони не розвиваються, а сидять і чекають дотацій, і в результаті стають неконкурентоспроможними. Думаю, що рано чи пізно у них з’являться великі аграрні індустріальні господарства.
І третій момент. У Польщі є бізнесові сили, які зацікавлені отримувати українське зерно і переробляти його. Пригадаймо ситуацію 2022-23 років, коли були скандали з українським зерном, що не проїхало транзитом до балтійських портів, а було перероблене у Польщі. Польська прокуратура відкривала кримінальні справи проти підприємців та чиновників тодішньої влади, які пов’язані з нинішнім президентом, що вони не забезпечили транзит, а самі переробили ― і на цьому заробили.
"У Польщі понад 700 тисяч українців зареєструвалися як підприємці й заплатили за минулий рік майже 2 млрд євро"
Якщо говорити про наші майбутні відносини в економічній сфері з Польщею, чи можна зробити так, щоб все працювало, як злагоджений механізм, без блокувань і протестів?
Це реально, такі механізми є. Наприклад, пломбування, GPRS, тобто будь-яку машину в режимі онлайн можна легко й без питань відстежити. Якщо говорити глобально, то шлях пошуку компромісу ― це переговори, створення спільних підприємств, участь польського бізнесу в українських проєктах і навпаки. Основи цього вже є. У Польщі понад 700 тисяч українців зареєструвалися як підприємці й заплатили за минулий рік майже 2 млрд євро. Але чисто психологічно польське суспільство виявилося не готовим сприйняти українця як успішного бізнесмена та успішного конкурента. За останні десятиліття вони звикли, що українці приїжджали і працювали на будівництві, у сільському господарстві тощо. Люди рівня добротного середнього класу туди не їхали, а тепер виявилося, що українці можуть бути успішними конкурентами у бізнесі. Відтак дуже важливо обговорювати, як робити спільні проєкти, де будуть враховані інтереси і поляків, і українців.
"Вибори у Польщі закінчилися. Протягом п’яти років буде політична тиша"
А ця спільність унеможливить блокування кордонів?
У житті можливо все. Але, як показала остання історія, блокування не протрималося і доби. Влада вжила жорстких заходів. Бо, до речі, це б’є по Польщі як по надійному транзитному шляху та надійному бізнес-партнеру. Влада у цьому абсолютно не зацікавлена. До того ж усі вибори у Польщі закінчилися. Тепер, якщо не розхитають ситуацію з коаліційним урядом, протягом п’яти років буде політична тиша. Адже загострення відбувалося саме під вибори.
