Президент України Володимир Зеленський (праворуч) та президент США Дональд Трамп під час короткої зустрічі у Ватикані в день похорону Папи Франциска, 26 квітня 2025 року. AP/Ukrainian Presidential Press Office
"Трамп нехтує законодавством і водночас вправно обертає його на свою користь"
Як би Дональд Трамп не мріяв про Нобелівську премію миру, його дії дають протилежний ефект. Внутрішня історія з іммігрантськими заворушеннями у Лос-Анджелесі ― це лише початок. Що може бути на виході, на вашу експертну думку?
Проблема зараз дуже глибока. Ці заворушення є безпосередніми наслідками одного зі стовпів Трампової передвиборчої обіцянки зменшити імміграцію, особливо нелегальну. Чи може це бути шляхом до громадянської війни, не хочеться бути голослівним. Гадаю, що з часом ми побачимо більш глибокі зміни і тоді будемо ними оперувати. Але справді відбуваються діаметрально протилежні речі до того, що хоче Трамп ― бути миротворцем. До того ж він бажає перевершити своїх попередників і при цьому переходить на особистості, намагається образити, що до останнього часу здавалося непритаманним великій політиці. Але реалії змінюються, і тон задають Сполучені Штати, які називають себе наддержавою. Трамп зараз нехтує законодавством і водночас дуже вправно обертає його на свою користь, маніпулюючи в такий спосіб. І не лише Трамп, а загалом республіканці намагаються будь-яку законодавчу статтю вивернути і подати на свій кшталт, аби показати, що вони захищають закон. Так відбувається і з імміграційним законодавством, зокрема.
Мені близька думка, що Трамп все ж таки розуміє першопричини війни Путіна, але свої умовиводи ґрунтує на прагненні не шукати подальшого вирішення цих причин. Тому що він хоче перебувати в умовах, вигідних для себе: чи то бізнесових, чи політичних, чи особистісних. І прагнення залишатися у цій зоні комфорту та досягати власного зиску ― для нього найвигідніше. Все має бути красивим, величезним і давати вигоду насамперед самому Трампу, щоб він став тим, хто робить заголовки на перших шпальтах усіх газет.
"На перемовинах варто порушувати питання інших підходів до підтримки України"
Після візиту українського делегації до США президент Зеленський заявив, що Київ розраховує на сильні кроки. Відомо, що 20 тисяч обіцяних нам ракет-перехоплювачів адміністрація Трампа передала на Близький Схід. Які перспективи для України щодо американської військової допомоги?
До візиту нашої делегації у США я підійшов би з декількох поглядів. Чи потрібен був цей візит? Направду так, тому що будь-яка комунікація важлива. Він не дістав достатнього висвітлення насамперед через конфлікт Маска і Трампа, зараз лише про це говорять у новинах. Я би порадив нашим делегатам, щоб на перемовинах вони порушували питання інших підходів до підтримки України. Адже ми бачимо, що теперішня адміністрація геть не зацікавлена в українському питанні й не прагне якомога швидшого його вирішення. Щодо переспрямування ракет, то важливо пам’ятати, що для Дональда Трампа питання Близького Сходу завжди було першочерговим. Ще за першої каденції він себе називав активним ізраїлефілом, що знаходило відгук у державі Ізраїль. Інше питання, чи хтось очікував, що в такий спосіб знехтують Україною? Навряд чи. Можливо, нам слід будувати комунікацію у напрямі поєднання зовнішньополітичних питань ― українських та близькосхідних. Крім того, Трамп зацікавлений боротьбою з Китаєм, то, мабуть, варто працювати і в цьому напрямі, показувати, що Росія і Китай ― безпосередньо пов’язані. Ці кроки могли б привернути увагу до України.
"Гальмування якісної, швидкої та необхідної реакції на московський тероризм"
Адміністрація Трампа закликала сенатора Ліндсі Грема пом’якшити санкційні заходи проти Москви у законопроєкті, який має переважну підтримку в Сенаті. У Трампа пропонували до проєкту положення, яке б давало змогу президентові у ручному режимі піддавати санкціям або звільняти від них. Крім того, було запропоновано замінити слово "повинен" на "може", тим самим скасувавши обов’язковий характер передбачених санкцій. Ваша оцінка.
Відбувається загальмовування законопроєкту. Гальмування якісної, швидкої та необхідної реакції на московський тероризм. Так може відбуватися і в інших царинах американської політики, на жаль. А поправка щодо можливості ручного режиму прийняття рішень президентом є небезпечним дзвіночком, але дуже очікуваним. Адже Трамп, із психологічного погляду, мусить контролювати всі галузі, і неможливо уявити, щоб він не був присутній при кожному рішенні.
Олег Преловський. Фото: facebook
"Трамп не хоче примирятися з кимось конкурентоспроможним"
Як би ви прокоментували скандал між Дональдом Трампом та Ілоном Маском та їхні взаємні погрози?
Одні кажуть, що мости спалені ― з політичного погляду, аби себе вибілити, мовляв, більшість на стороні Трампа, його треба підтримувати. А з боку Маска відбувається видалення компромативних матеріалів на тому ж таки твіттері, зокрема щодо списків Епштейна. Можливо, це свідчить про кулуарні перемовини, щоб примирити цих двох діячів. На мою думку, Трамп не ризикував би своєю репутацією і не намагався б себе підставити, зайшовши в "імпровізований" конфлікт. Тобто ця суперечка дійсно суттєва і свідчить про те, що Трамп не хоче примирятися з кимось, хто є конкурентоспроможним до нього у політичному, бізнесовому й егоцентричному сенсах.
"Головне, щоб ці розмови були не для камер та газетних шпальт"
Найближчим часом нас очікують дві події за участю президентів України та США ― зустріч у форматі G7 та саміт НАТО. Можливо, відбудеться зустріч Зеленського і Трампа. Які очікування?
Зустріч була й у Ватикані (йдеться про зустріч президентів США та України в день похорону Папи Франциска, 26 квітня 2025 року — ред.). Головне, щоб ці розмови були не для камер та газетних шпальт, а продуктивними і не призводили до подальших бур у політикумі. Варто зосередитися на головних темах ― політичній та оборонній. Тоді це не буде просто розмова очільників держав, а розмова держав як таких, що дасть продуктивний результат.
Чи може змінитися позиція Трампа щодо України за якихось обставини?
Напевно, не в близькому майбутньому, а в далекому. Нам лишається тільки споглядати і сподіватися.