Ілюстративне фото з відкритих джерел
У середньому ціни на продовольство зросли на 20%
Як інфляція впливає на стан економіки?
Інфляція – це індекс росту споживчих цін. Інфляція в продуктовому сегменті дуже сильно залежить від того. наскільки успішним був попередній рік. Якщо була сприятлива погода і хороший врожай, то й інфляція буде невелика. Яскравий приклад – 2023 рік. Літо було гарним, ми мали хороший врожай і як наслідок інфляція в 2024 році була невелика. Влітку 2024 року була аномальна посуха, що призвело до низької врожайності. Ми зібрали мінус 30% картоплі і мінус 10 млн тонн зернових. Маємо дефіцит, який покривається імпортом. За рік від травня до травня інфляція сягнула 15%, а продуктовий кошик зріс на 20%. В продовольчому кошику є різні продукти – дорогі і дешеві. Борщовий набір виріс дуже сильно. Один лише буряк здорожчав у понад 2,5 рази. Крім того, ціни на моркву і картоплю сильно підскочили. Разом з тим сало стало дешевшим. М'ясо здорожчало лише на 8-9%. Молочна продукція також не дуже здорожчала. Однак хліб здорожчав на 24%. Залежно від того, в якому сегменті з’являється попит у населення, а це як правило дешеві продукти, там ми бачимо більше зростання цін. На дорогі продукти попит менший, відтак і ціни ростуть повільніше. В середньому ціни на продовольство зросли на 20%.
Податок на додану вартість в Україні на продукти харчування складає 20%, а в Європі – 4-5%
Національний банк України визнав, що ціни на продукти в Україні наблизилися до світових. Наш продуктовий кошик за деякими позиціями був дорожчий, ніж у Польщі ще 5-6 років тому. Тому тут немає нічого дивного. Пояснення дуже просте. По-перше, податок на додану вартість в Україні на продукти харчування складає 20%, а в Європі – 4-5%. Встановлюючи нижчий податок на додану вартість на продовольчі товари, ніж на промислові, держава таким чином здешевлює продукти харчування для власного населення. По-друге, 70% доходу європейського фермера складають дотації. Коли є дотації, продукт стає дешевшим. Держава, дотуючи реалізацію продукції, доплачує населенню, щоб продукція була дешевшою.
Ми порівнювали долю видатків в сімейному бюджеті на продовольство в Україні і в ЄС. Українська сім’я витрачає близько 40% на продукти харчування, а європейська – від 12% до 18%.
У дешевому сегменті продовольчого кошика з’являється подвійний попит
Чому ми почали порівнювати ціни на овочі і ціни на м'ясо?
Чим ми багатші, тим більше ми їмо м'яса і молочних продуктів. І чим бідніші, тим більше ми їмо хліба і картоплі. Тобто що нижчий рівень доходів населення, то більше ми користуємося дешевим сегментом продовольчого кошика. За даними дослідження на початку року 46% українців підтвердили, що почали шукати дешеві продукти низької якості, щоб звести кінці з кінцями. Тобто падіння реальних доходів населення призводить до того, що умовний середній клас. Який ніколи не економив на продуктах починає активно шукати дешевший сегмент. А в тому дешевому сегменті і так були присутні малозабезпечені верстви населення. Відповідно в дешевому сегменті продовольчого кошика з’являється подвійний попит. Натомість в дорогому сегменті (молочна продукція, м'ясо) попит значно зменшився. І тому ми маємо цікаву тенденцію, коли при загальному здорожчанні продуктового кошика на 20% дешеві продукти виросли в ціні більше, ніж дорогі.
У цьому році у нас заморожені соціальні стандарти – незмінна мінімальна заробітна плата і прожитковий мінімум. Відтак, доходи малозабезпечених верств населення не проіндексувалися, окрім пенсій. Разом з тим інфляція не зупинилися, а навпаки зростає. Падають реальні доходи населення і все більше людей зосереджуються на дешевому сегменті.
(1).jpg)
Олег Пендзин. Фото: facebook
"Національний банк обрав доволі реалістичну стратегію, коли встановив облікову ставку приблизно на рівні інфляції"
Чому Нацбанк вирішив не змінювати облікову ставку?
Облікова ставка – це відсоток, за яким банк може взяти в кредит гроші у Нацбанку. Від облікової ставки залежить вартість пропозиції грошей на ринку, тобто під який відсоток ви можете взяти кредит. Що вища облікова ставка, то дорожчий кредит. Що дорожчий кредит, то менше грошей може взяти бізнес на ринку, що менше він може взяти грошей, то менший попит. Якщо менший попит, то ціни знижуються. Це монетарні методи впливу на інфляцію. Облікова ставка – це один з методів призупинення інфляції. Проте слід розуміти, що завжди є зворотна сторона медалі. З одного боку сповільнюється інфляцію, а з іншого стримується зростання економіки. Тому тут слід вирішувати, що важливіше: стримувати ріст цін чи розвивати економіку. У даній ситуації Національний банк обрав доволі реалістичну стратегію, коли встановив облікову ставку приблизно на рівні інфляції. Не надвисока, але і не занизька, що спровокувало б інфляцію. Якщо робити низьку облікову ставку, то ви матимете ріст економіки, але велика кількість малозабезпечених верств населення опиниться в ситуації, коли інфляція буде захмарна, а доходи низькими. Це викличе велику соціальну напругу, оскільки люди не матимуть за що купити їсти.
Імпорт є стабілізуючим фактором на ринку
Які прогнози на майбутнє? Які товари продовжуватимуть зростати в ціні?
93% того, що ми їмо, ми виробляємо в себе в країні. Проте коли виникає дефіцит по конкретних позиціях, це призводить до серйозного зростання цін. Імпорт якраз балансує. Він приходить і наповнює ринок. Ціна, за якою він заходить на ринок є граничною. Далі зростання не відбувається. Тобто імпорт є стабілізуючим фактором на ринку, який балансує ціну і не дає їй більше рости. У цьому випадку імпорт є дуже корисним. Держава в нас не втручається в ціноутворення виробника. Вона лише обмежує торговельну надбавку для соціально значущих груп товарів.
