Фото з відкритих джерел
"Ворог має кількісну перевагу піхоти ― вони лізуть, як орда"
Те, що відбувається зараз на Сумщині, до якої категорії належить ― оперативного або тактичного прориву? За рахунок чого противнику вдається просуватися?
У ворога давно стоїть задача утворити буферну зону. І було варто очікувати, що після нашого виходу з Курщини вони заходитимуть на Сумщину. Так і сталося. У більшості випадків ворог має кількісну перевагу піхоти ― вони лізуть, як орда, без перестану. Туди, де наші хлопці здійснюють ураження по місцях скупчення артилерією чи дронами, набігає одразу нова пачка піхоти. Окупанти зосередилися на населеному пункті Хотінь, а перед тим була Юнаківка, хоча східніше від Локні та Юнаківки загалом лісиста місцевість і вони намагаються туди пролізти. Якщо вони там закріпляться, то вибити їх звідти буде надзвичайно важко. Кіндратівка, Андріївка, Олексіївка ― це населені пункти, де вони змогли просунутись і вийти на відстань 20-25 км до Сум. Можливо, у майбутньому вони працюватимуть по місту, є така ймовірність. Спроби вже були, думаю, вони їх повторюватимуть.
"Росіяни можуть працювати по Сумах FPV-дронами на оптоволокні"
Чим можуть працювати по Сумах? Це підрозділи, які запускатимуть FPV-дрони, чи вони можуть підтягнути ствольну артилерію?
Можуть і артилерію. Але в першу чергу, це FPV-дрони на оптоволокні. Вони вже в багатьох місцях ними працюють, дістають на велику відстань. Зараз 20-25 км, а хочуть збільшити до 50 км, тобто триває модернізація. Росіяни також часто згадують про артилерію у своїх погрозах, але це другорядний засіб, наскільки вони зможуть його підтягти. Щодо дронів, то тут проблема, що проти FPV-дронів по суті немає якоїсь противаги, тільки якщо наші бійці теж підтягнуться екіпажами дронів і не даватимуть росіянам працювати, будуть полювати на них і знищувати. Але у нас проблема в кількості, а у ворога перевага як у засобах, так і в піхоті.
"Більшість Курського угруповання росіян працює зараз на Сумщині"
Про яку кількість росіян може йтися на цьому напрямку?
Поки не буду оперувати цифрами, бо вони дуже чутливо відображаються на інформаційному просторі. Але скажу так, що більшість Курського угруповання, яке звідти нас вибивало, працює зараз на Сумщині. У них там різні бригади і полки, дуже багато спецпризначенців. Відтак це неприємна перспектива на найближчий час.
"Підійти і зайти до Сум ― це для росіян майже нереальна задача"
На півдні України зафіксовано масове перекидання військової техніки та живої сили, які згодом можуть вирушити в бік Сумської області. Потенційно звідки противник може посилювати свої можливості на Сумщині?
Московити конструктивно підходять до своїх задач. Якщо вони займають якусь територію, то відправляють туди сили, щоб утримувати її. Це те, що не врахували ми зі свого боку, коли зайшли на Курщину. Для порівняння візьмемо північні кордони Харківщини (Вовчанськ, Липці). Скільки вже пройшло часу, а вони як зайшли туди ― так і не виходять, їх звідти важко вибити. Був приклад Глибоке, Лук’янці, де працюють "Хартія", 92-га бригада і множать росіян на нуль, але ворог постійно підтягує резерви і за рахунок цього там живе. Так само й на Сумщині. Є ймовірність, що це відбувається (перекидання сил ― ред.) не для глибоких просувань, а щоб утримати ту територію, яку вони вже зайняли, мати постійний оперативний резерв. Це неприємні речі, бо росіян важко вибивати із зайнятих територій.
Підійти і зайти до Сум ― це для них майже нереальна задача. Поки що в росіян немає достатньої кількості ресурсів. Але глибина території, вогневий контроль, логістика самого міста ― це більш ніж достатньо для них, щоб утримувати свою буферну зону і виконувати свої задачі.
"На Чернігівщини потенційної загрози поки не простежується"
А як щодо Чернігівщини? Чи може ворог здійснити операцію, подібну як на Сумщині?
Ворог може все і будь-де. Це війна, і треба бути готовим до будь-якого сценарію. Але на Чернігівщини цього поки не простежується. Там все ж таки місцевість має свої переваги, щоб стримувати ворога. Важко щось сказати про потенційну загрозу, її не спостерігається.
"У районі Куп’янська ситуація трохи погіршилась"
Що відбувається на Куп’янському напрямку? З’явилась інформація, що російські підрозділи змогли зайняти центр села Кіндрашівка поблизу Куп’янська, але вони відрізані від решти окупаційних військ. Що там відбулося?
Кіндрашівка ― це яскравий приклад, як сьогодні відображається війна. Ті, хто сьогодні малює карти і робить якусь аналітику, побачивши ворожу ганчірку (прапор ― ред.) від піхоти, яка туди залізла, одразу здають ціле село і заявляють, що воно окуповане. Ми уточнили та перевірили інформацію, бо це не перший такий анклав, що їх утворюють московити. Згадаймо Авдіївку в районі Курахового, коли група піхоти туди залітала, це такі випадкові просування. Дійсно є такі випадки, коли стоять позиції Сил борони, а через них просочується ворог. Саме так сталося й тут – росіяни просочилися і засіли в селі. Але логістики та можливості просування у Кіндрашівку в них немає. Скоріше за все їх звідти виб’ють, проте констатація факту залишається. Тому ми намалювали карту так, як воно є на даний момент. Будемо уточнювати, тому що ситуація може змінитися в будь-яку мить. Скажу, що в районі Куп’янська будуть ще зміни на мапі, бо там ситуація трохи погіршилась.
(1).jpg)
Роман Погорілий. Фото: facebook/Roman Pohorilyi
"У районі Покровська, крім найкритичніших ділянок, лінія бойового зіткнення не змінюється"
Що відбувається зараз на Покровському напрямку? Адже за рахунок і дистанційного мінування, і саперних інженерних робіт там вдається стримувати ворога, який все одно намагається шукати слабкі місця.
Дуже погоджуюся з приводу дистанційного мінування, воно працює досить ефективно. Якби було більше засобів, то ефективність була б ще вищою. Наші військові намагаються і мінувати, і здійснювати ураження дронами. Бачимо, що в районі Покровська, крім найкритичніших ділянок, лінія бойового зіткнення не змінюється. Найкритичніші ділянки ― це район Котлярівки, Троїцького, Горіхового, Новомиколаївки. Там все горить-палає, на жаль. Ворог стягує туди певні ресурси і намагається тиснути, бо бачить наші проблеми і використовує можливість зіграти на адмінмежі між областями. А ще є інший район ― це Миролюбівка, Малинівка, Новоекономічне, де росіяни зараз дуже активні та успішні у просуванні. Вони мають плани вийти на Попів Яр, Русин Яр, тобто на вогневий контроль Дружківки, Добропілля. Це наша величезна логістична артерія, тому обстановка там несприятлива для нас. Ми намагаємося стабілізувати ситуацію, але поки складно.
"Із Часового Яру росіяни взяти Торецьк не можуть"
Розкажіть про Часів Яр і Торецьк. Росіяни місяцями не можуть там просунутися.
Як би росіяни не старались штурмувати Часів Яр ― Ступочки, Цех №2, Шевченко, Новопівнічний, Західне селище, було виділено два полки, щоб їх узяти ― але досі не вийшло. Окупанти активно штурмують центральну частину міста, де багатоповерхівки, але все марно. Піхота, дрони, цілі колони техніки ― нічого не допомагає. Тільки вони підходять до каналу, одразу по них ураження. Техніка давно втратила свою ефективність. Але нещодавно були просування в районі Диліївки, вони намагаються там тиснути, обходити Торецьк, пробують тиснути в районі Леонідівки, Неліпівки, це інший фланг Торецька. У місті успіхів немає, тому росіяни зосереджені на населених пунктах Романівка, Зоря, Яблунівка. Це теж у першу чергу наша логістика, бо там проходить абсолютно все. Ворог це знає і тисне: обійти Торецьк, вийти з Новооленівки на Костянтинівку ― ще один шлях на це величезне місто, бо з Часового Яру вони його взяти не можуть.
"Раптовий штурм, неочікувана активність в районі Малинівки на Запорізькому напрямку"
Яка ситуація на Запорізькому напрямку?
Останнє повідомлення було про населений пункт Малинівка, який московити намагаються штурмувати. Після цих штурмових дій нових повідомлень не було. Будемо уточнювати. Скоріше за все, там відбувається активна фаза. Це такий раптовий штурм, неочікувана активність. Побачимо, наскільки вона буде масштабною. Постійні активні напрямки ― Оріхове, Роботине, Копані, Малі Щербаки.
