Чернівці. Ілюстративне фото: facebook/cvcouncil
Реформа місцевого самоврядування суттєво підвищила суб'єктність місцевих органів влади
Ефективне управління комунальним майном на прикладі Чернівців і Нововолинська. Ці громади мають доволі успішні кейси продажу та оренди свого майна через "Прозорро.Продажі", що дозволило їм значно підвищити ціну і зрештою отримати більше коштів для своїх громад. Але спершу нагадайте, що входить до поняття комунальне майно і на що претендують мешканці громад?
Це доволі важливе питання, але хочу дещо додати до того, що ви щойно озвучили. До цих успішних прикладів я б ще додав Івано-Франківськ. Це теж доволі показове місто, про яке ми поговоримо пізніше. Щодо питання державної і комунальної власності. Між ними дуже багато спільного. І те, і те є публічною власністю, публічними активами, із тим нюансом, що комунальна власність є власністю місцевих громад (селищ, сіл, міст), відповідно, її управлінням займаються органи місцевого самоврядування.
Для цього ми й обираємо депутатів місцевих рад. Мені здається, якби наші люди під час виборів до місцевих громад думали саме про це, то й результати виборів могли б у багатьох громадах бути інакшими.
Так, це абсолютно справедливо. І тут, звісно, не можна не підкреслити, що з 2015 року, здається, в Україні проведено реформу місцевого самоврядування, чим суттєво підвищено автономність і суб'єктність місцевих саме органів влади. І тут питання не тільки до самих можновладців, які обираються в місцеві чи центральні органи влади, а в першу чергу до місцевої громади, до мешканців цих населених пунктів. Це їхня, в тому числі, робота, їхня відповідальність і їхній вплив на те, яким чином, як ефективно їхня місцева громада розпоряджатиметься наявним майном.
Сергій Бут. Фото: facebook/sergiy.boote
"Спершу важливо розуміти, що у тебе є"
Але ж треба знати, яким майном володіє громада. Наприклад, я киянка, але я уявлення не маю, які взагалі в столиці є земельні ділянки, який порядок їх розподілу і віддачі на приватизацію чи оренду. Такі реєстри майна є, громадяни десь можуть подивитися перелік таких об'єктів комунальної власності?
Насправді, ви зачепили дуже важливу тему щодо того, що перед тим, як почати якось управляти майном і на ньому заробляти, спершу важливо розуміти, що у тебе є. І це насправді дуже велика проблема. Це не тільки в Києві чи великих містах, це скрізь. Наша система "Прозорро.Продажі" співпрацює з дуже багатьма органами місцевого самоврядування і з Києвом в тому числі. І за багато років співпраці ледь не основною, або такою, що дійсно заважає і дошкуляє проблемою є те, що не завжди громада чи можновладці на місцевому рівні дійсно мають об'єктивну картинку того, що в них є. Насправді, частина приміщень, ділянок чи якогось іншого майна створювалась і право власності успадковувалось ще з радянських часів або з часів, коли взагалі не було електронних носіїв. І це все досі має свій "архаїчний фльор". І дуже важлива задача – почати із того, щоб з'ясувати, а що ж у громади є. По-перше, це нормально, правильно робити таку інвентаризацію. Це стосується не тільки громад, а й звичайних комерційних підприємств. Тобто розуміти, скільки у тебе активів для того, щоб приблизно оцінити їхній потенціал, їхню можливу ринкову вартість і, відповідно, зрозуміти, яким чином на цій ділянці чи приміщенні можна заробити. Також важливою задачею в рамках організації аукціонів на "Прозорро.Продажі" є коректна і якісна підготовка лоту, щоб кожен учасник, кожна зацікавлена особа мала повну інформацію про об'єкт, розуміла якісь обмеження, обтяження, які теж існують. Це нормально, просто принципово, щоб люди і учасники аукціонів були про це поінформовані.
"Цей проєкт засвідчив свою ефективність"
Щодо вже згаданих міст Чернівці, Івано-Франківськ і Нововолинськ. Вони, власне, і продемонстрували, що такі дії..., маю на увазі, в першу чергу, інвентаризацію та опис власного майна і активів варто робити. Був проведений сумісний проєкт із "Прозорро.Продажі". Разом із Центром економічних стратегій і під егідою донора "U-LEAD with Europe" було обрано 3 згадані громади і їм була надана експертна, матеріальна та інша кваліфікована допомога в тому, щоб вони, по-перше, провели у себе інвентаризацію активів, майна, а по-друге, щоб вони оцінили, яким чином найбільш ефективно це майно можна використати. Адже майно не обов'язково продавати, його можна також надавати в оренду, що теж є опцією і джерелом надходження коштів. Цей проєкт засвідчив свою ефективність. І тут можна побачити такі речі, що так, дуже багато спільного між різними громадами, але в будь-якому разі кожна громада під себе, під свої потреби, в залежності від специфіки майна, яке вона має, будує ту чи іншу стратегію управління і використання цього майна.
"Це приклад дуже успішного кейсу"
Наприклад, Чернівці в результаті цієї інвентаризації зрозуміли, що їм найбільш цікаво і вигідно реалізовувати нежитлові приміщення. Вони сфокусувалися саме на цьому сегменті майна. І ми маємо дуже успішний приклад, коли в Чернівцях реалізували приміщення площею 30 м² і на його аукціон прийшло 26 учасників. Це дуже багато, враховуючи, що в середньому по системі на аукціон приходять трошки більше 2 учасників. А тут ми маємо 26 і в результаті цього остаточна ціна реалізації приміщення зросла в 11 разів. Тобто це приклад дуже успішного кейсу.
В Івано-Франківську, наприклад, зрозуміли, що їм цікавіше отримувати якісь регулярні доходи і вони вирішили сфокусуватись на наданні приміщень в оренду. Тобто шляхом інвентаризації, шляхом опрацювання лотів, вправного опису цих об'єктів і влаштування низки успішних аукціонів Івано-Франківськ теж зміг досягти таких позитивних результатів. І це знову нас повертає до того, що це справа місцевої громади вирішувати, як їм краще і вигідніше управляти своїм майном.
Івано-Франківськ. Ілюстративне фото: facebook/mrada.if.ua
"Розмір громади дійсно впливає на багато аспектів"
Івано-Франківськ і Чернівці – це обласні центри і там, очевидно, досить активне громадянське суспільство, яке теж тримає всі ці речі на контролі і тому результати торгів такі позитивні. Але ви наводите ще Нововолинськ як приклад. Чому?
По-перше, Нововолинськ був однією з трьох громад, які були долучені до згаданої ініціативи між "Прозорро.Продажі", Центром економічної стратегії і "U-LEAD". І абсолютно справедливо ви зазначили, що розмір громади дійсно впливає на багато аспектів, починаючи від того, що обсяг майна інший. Нововолинськ, звісно, не зрівняється ні з Києвом, ні з якимось із обласних центрів. Але саме досвід Нововолинська доводить, що незважаючи на розмір, яким би він не був скромним, у громад все одно є якісь активи. Обов'язково є активи, які використовуються не в найбільш ефективний спосіб. Тобто завжди є сенс пошукати, зробити інвентаризацію, оцінити.
За 1,5 року Нововолинськ заробив на аукціонах майже 18 млн гривень
У цій громаді налічується близько 100 тисяч мешканців. І в результаті цього проєкту громада зосередилась на доволі, можливо, "екзотичних активах". Зокрема, вони реалізовували і надавали в оренду такі типи нерухомості, як ангари для човнів, будівлю рятувальної станції, яка вже не працює, приміщення колишньої школи, колишньої пожежної частини. Тобто ці активи вже не використовувались за їхнім первісним призначенням і банально простоювали. І саме шляхом їх ідентифікації і було ухвалено рішення виставляти на аукціон такі об'єкти. І якщо вже казати безпосередньо про результат у цифрах конкретно по Нововолинську, то за 1,5 року дії цього проєкту місто спромоглося заробити на аукціонах майже 18 млн гривень. А це більше, ніж за 5 попередніх років аналогічної роботи. Тому ми бачимо позитивний ефект і точно можемо сказати, що незважаючи на розмір міста, селища чи громади, все одно таку роботу варто робити.
Нововолинськ. Ілюстративне фото: facebook/novovolynsk.city
"Банальна відсутність інформації або ініціативи не дозволяли на цьому заробляти"
А чому така різниця в ціні виникає? Раніше просто за безцінь здавали або продавали майно за хабарі чи тут якась інша причина?
Якщо казати про те, як було "До", то там є дійсно низка причин. Зокрема, майно банально могло простоювати. Ніхто навіть не знав, що це майно належить громаді. І шляхом інвентаризації, шляхом такого дью-ділідженсу, таки вдалось з'ясувати, що це майно належить громаді і можна на ньому підзаробити. А до цього будівля, умовно, просто стояла порожньою і не те, щоб приносила якийсь дохід, а навпаки потребувала якихось витрат на її утримання. Тому є таке, що дійсно банальна відсутність інформації або просто відсутність ініціативи не дозволяли на цьому заробляти. Звісно, не можна списувати і цих всіх не дуже прозорих механізмів. Були різні механізми, як за такими "тіньовими схемами" надавати різним зацікавленим особам майно в розпорядження. При цьому бюджет громади від таких дій, на жаль, отримує прямі збитки у вигляді недоотриманих доходів. Це також було, це і зараз є. Але з появою електронних аукціонів і обов'язкової реалізації майна через електронні аукціони робити такі речі стає дедалі складніше.
