"Це нормальний процес". Пендзин про збільшення держборгу України

"Це нормальний процес". Пендзин про збільшення держборгу України

Західні партнери під час війни взяли на себе фінансування всіх соціальних видатків України, щоб усі кошти з вітчизняної економіки йшли на оборону. Так економіст Олег Пендзин пояснює, чому в Україні зростає держборг. Державний та гарантований державою борг на кінець травня сягнув 7 515,21 млрд гривень або 180,97 млрд доларів, інформує Мінфін України.

Збільшення боргу на 1 млн доларів за місяць є фрагментарним, бо воно перекриває потреби фінансування соціалки, здійснюваного за рахунок запозичень. Тобто, гроші надійшли — борг збільшився, бо бюджетникам видали зарплату. Це нормальний процес, запевняє Пендзин. Обсяг держборгу України становить трохи менше 100% її ВВП. А, наприклад, держборг Японії – 250% її ВВП і Японія абсолютно нормально живе, наводить приклад економіст.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото із сайту Pixabay

"У світі практично немає країн, які не мають боргу"

Коли ми поговоримо про показники національного боргу та тенденції, з якої точки зору ми їх оцінюємо? Про що вони нам кажуть?

Як правило, економіки великі, потужні мають найбільший державний борг. Для прикладу, на сьогодні обсяг національного боргу України, якщо прирівнювати його до ВВП нашої держави, становить трохи менше 100%. А, наприклад, державний борг Японії складає 250% її ВВП і Японія абсолютно нормально живе. У США фантастичний борг, який, як говорять, коли ухвалять закон, який зараз просуває Трамп, щодо зменшення податкового навантаження на американську економіку, додасть до боргу ще 2,5 трлн доларів. 

Тому коли ми говоримо про борг, треба розуміти наступне: у світі практично немає країн, які не мають боргу. Найскладніше та найважливіше, коли ми оцінюємо борг, — це вартість його обслуговування. Яким чином на сьогодні країни віддають борг? Вони беруть борг і ним віддають старі борги. Таким чином постійно поновлюється рівень боргового навантаження, але від потужності економіки, від того, наскільки ви є стабільні, залежить відсоток, під який вам готові давати в борг. Чим менше цей відсоток, тим краще і легше вам обслуговувати цей борг. Чим слабша економіка — тим, безперечно, цей відсоток вищий. 

"Ми отримуємо гроші в борг, який потім погашатиметься за рахунок заморожених російських активів"

На жаль, коли ми говоримо про Україну, особливості нашого боргового процесу в період активної фази бойових дій полягає в тому, що ми не запозичуємо сьогодні на комерційних фінансових ринках. Ми не випускаємо євробонди й не продаємо їх. Ми перебуваємо в реструктуризації наших боргових зобовʼязань на фінансових ринках із 2022 року. Там нам вдалося реструктуризувати більше як на 25 млрд боргів. Основні боргові запозичення, які сьогодні Україна отримує, вона отримує як країна-суверен від наших партнерів, які нам надають кошти, необхідні для існування. Причому співвідношення того, що ми запозичуємо, й того, що ми витрачаємо в межах державного бюджету, є достатньо великим. Якщо згадати структуру бюджету на 2025 рік, в нас 2,2 трлн гривень доходів і 3,7 трлн видатків. Й оця різниця — це кошти, які ми беремо в борг. Ми називаємо це макроекономічним фінансуванням. Якщо говорити про 2025 рік, то ми отримуємо гроші в борг, який потім буде погашатися за рахунок заморожених російських активів. Формально ми збільшуємо наші боргові зобовʼязання, але вартість обслуговування цього боргу для нас є достатньо низькою. В цьому є великий плюс співпраці з нашими міжнародними партнерами, бо відсоток запозичень є дуже низьким. Тому запозичення, які ми беремо з початку активної фази бойових дій, є достатньо дешевими і вигідними для подальшого обслуговування.

"Основна мета запозичень сьогодні — це покриття дефіциту бюджету"

Якщо говорити про причини зростання держборгу, то, зрозуміло, що видатки більші, ніж ті надходження, які можуть його погасити. Але чому зростають видатки, чому виникає ця різниця?

Усі доходи, які на сьогодні отримує Україна, йдуть на фінансування безпеки і оборони і цих грошей не вистачає. Нагадаю, що зараз готується до прийняття у Верховній Раді пропозиція уряду щодо збільшення видатків на безпеку та оборону в цьому році більше, ніж на 400 млрд гривень. Тому коли ми говоримо про структуру наших доходів і видатків у межах бюджету, то саме покриття дефіциту бюджету є основною причиною необхідності запозичень. Якщо ми витрачаємо на 40% більше, ніж заробляємо, то треба розуміти, звідки ми ці 40% беремо. Ми беремо це із запозичень. Тобто основна мета запозичень сьогодні — це покриття дефіциту бюджету. А коли ми говоримо про те, на що йдуть ці кошти, то всі кошти, які отримує Україна, відправляємо на безпеку і оборону, а весь соціальний блок — заробітні плати бюджетникам, державним службовцям, всі соціальні програми підтримки малозабезпечених верств населення, допомога по безробіттю, всі інші платежі, які здійснює державний бюджет в соціальному напрямку, сьогодні фінансуються за рахунок макрофінансової допомоги. Наші партнери, починаючи з частини 2022-го і в 2023-2025 роках взяли на себе повністю фінансування всіх соціальних видатків української держави, щоб усі кошти, які ми збираємо з економіки, йшли на безпеку й оборону. Це основне пояснення, чому в нас достатньо серйозно зростає борг. 

"Кредити треба буде погашати, а списання — це питання доброї волі наших партнерів"

Те, що ми зараз позичаємо, буде погашатися за рахунок заморожених російських активів, або можливо нам цей борг спишуть. Чи немає тут небезпеки? Звісно, покладатися на зовнішню допомогу треба, без неї складно вести війну і господарювати, але підхід, що можна позичати, бо борг буде погашатися за рахунок російських активів, може мати, як на мене, небезпеку неправильного ставлення. 

Про погашення частини наших зобов'язань замороженими російськими активами говоримо по суті тільки в 2025 році. 2023-2024 роки нам надавалися кредити ЄС та іншими партнерами. ЄС в основному надавав у борг. Умови дуже хороші, але треба чітко розуміти, що це кредит, який треба буде погашати. Вся позитивна сторона співпраці з нашими партнерами полягає в тому, що ті гроші, які ми отримуємо від них, є дешевими. Але їх обовʼязково треба буде повертати. 

Олег Пендзин. Фото: facebook

Коли американці часів адміністрації Байдена надавали нам гроші у вигляді грантів, то ми навіть не ставили їх собі на борг. Вони надходили просто як доходи в державний бюджет і зараховувалися у вигляді доходів, не збільшуючи боргове навантаження. 

Коли ми говоримо про кошти, які ми, наприклад, отримуємо від міжнародних фінансових організацій, таких як МВФ, то там є дуже чітка позиція, що це є кредит і він обовʼязково буде повертатися. Більше того, навіть в 2022 році по кредитах МВФ, які ми отримували в попередні роки, ми погашали й відсотки, й саме тіло кредиту. Тобто навіть в буремний 2022 рік ми чітко погашали всі свої зобов'язання, які брали перед міжнародними фінансовими організаціями. Тому кредити треба буде погашати, а питання списання — це питання доброї волі наших партнерів. Поки що так питання не стоїть і все те, що на сьогодні зараховане як борг, треба буде повертати. Така ситуація на сьогодні.

Ми повністю обираємо програму і  виконуємо всі домовленості з МВФ. Це — унікальна ситуація

А на якому етапі зараз робота з Міжнародним валютним фондом?

У нас закінчується попередня програма на 15 млрд доларів, яка діє до 2027 року. В чому особливість співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та ЄС? Чому нам дають так дешево гроші? Вони, як правило, політично вмотивовані. Надаючи нам гроші, МВФ одночасно виставляє вимоги щодо реформ у вигляді меморандуму, де чітко прописується порядок і механізм реформування української економіки. Працюючи з ЄС, ми чітко від них отримуємо гроші в обмін на реформи. МВФ приїжджає із моніторинговими місіями декілька разів в рік, дивиться результати реалізації програм реформування української економіки і, в залежності від успішності цих програм, наших дій, продовжує програму або ні, призупиняє фінансування чи ні. Якщо подивитися історію співпраці України з МВФ, то так історично складалося, що ми обирали в межах програм з МВФ 40-50% від обіцяних сум. Ми не завжди виконували взяті на себе зобовʼязання в межах меморандуму. Коли ситуація впиралася в те, що не виконувалися якісь певні вимоги МВФ, Україні було легше розпочати дискусії і нову програму, аніж виконувати старі, де були достатньо жорсткі вимоги з приводу реформ. Те ж, що відбувається зараз, — це унікальна ситуація. Ми повністю обираємо програму і повністю всі попередні домовленості з МВФ виконуємо.  

Читайте також: Російський наратив, що Україна веде війну в борг, є брехнею — Крамаренко

"Борг збільшився, бо бюджетникам видали зарплату. Це нормальний процес"

Поговорімо наостанок про той мільярд, на який за останній період зріс наш державний борг і гарантований державою борг. Звідки він взявся? І як ставитися до цього зростання?

На цей рік нам надали кредит у розмірі 50 млрд доларів, який розтягнутися по всьому році й буде погашатися за рахунок доходів від заморожених російських активів. Але до моменту його погашення цей борг відображається в боргових зобов'язаннях держави. Якщо говорити в гривнях, то загальний сукупний обсяг українського боргу доходить до 7,5 трлн гривень. З них трохи більше 250 млрд — гарантований державою борг, тому основна сума — це той борг, який брала держава. Кошти, які надходять в рамках 50 млрд доларів кредиту, покривають видатки, які стосуються соціальних зобовʼязань держави. Збільшення на 1 млн доларів за місяць, про яке ми говоримо, фрагментарне, бо воно перекриває ті потреби, які держава має щодо фінансування соціальних потреб, які фінансуються за рахунок запозичень. Тобто, гроші надійшли — борг збільшився, бо бюджетникам видали заробітну платню. Це нормальний процес.