IRYN: Колись справді настане день і ти зможеш сказати, що просто любиш себе

IRYN: Колись справді настане день і ти зможеш сказати, що просто любиш себе

IRYN та bulovinova випустили дуетний сингл "Завжди" — пісню про внутрішню порожнечу, потребу в зовнішньому схваленні та шлях до прийняття себе. У композиції артистки розкривають особисті історії, пов’язані з боротьбою з невпевненістю.

"З дитинства я боролася з невпевненістю в собі через булінг однолітків, які принижували мене через колір шкіри. Згодом я усвідомила, що саме в моменти, коли я співаю, почуваюся цілісною, достатньою і впевненою. Проте відчуття невпевненості досі іноді повертається й буває болісним. Коли IRYN запропонувала мені написати власний куплет для її пісні, я щиро зраділа. Ми з Ірою з різних музичних жанрів, і це був справжній виклик та експеримент для мене. Я кайфувала від кожного кроку створення пісні. У «Завжди» я хочу сказати кожному: «Тебе вже достатньо. І сьогодні — саме той день»", — ділиться враженнями від колаборації bulovinova.

Як звучить пісня, що допомагає прийняти себе, і чому IRYN та bulovinova зробили її дуетом, хоча спершу це був монолог?

У шоу "Вікенд нової музики" на Радіо Промінь IRYN розповіла Марії Бурмаці про створення спільного треку "Завжди", внутрішню порожнечу, яка надихає, булінг і моменти, коли пісня стає способом зрозуміти себе та відчути полегшення.

 

 

0:00 0:00
10
1x

Фото: Пресслужба IRYN

Я пішла до психолога й почала розуміти, що саме призводить мене до думок, що я завжди не така 

Як ти відчула, що саме зараз настав час цієї пісні? 

Ця пісня народилась під час ф’южн-джему, коли я грала з музикантами. І просто був такий момент, коли я максимально відчувала цей брак впевненості в собі. Це була така глибока рефлексія просто під час джему. І пісня зупинилась на тому моменті. А потім ми зустрілися з Аліною Буловіновою на премії й домовилися, що нам треба щось зробити. І от чомусь, я не знаю чому, саме цю пісню мені захотілося їй відправити, показати демку. Вона сказала, що це їй повністю резонує. І як би сумно це не звучало, але я була рада, що їй резонує, і ми зможемо зробити це разом.

Ця пісня починалася як монолог, і цікаво, що вона перетворилася на діалог. Як ти зрозуміла, що bulovinova має бути частиною треку?

Ми спілкувалися з Аліною про наші якісь внутрішні тригери та проблеми й зрозуміли, що ми дуже схожі. Також Аліна — моя колега за лейблом Pomitni, тому в нас зараз є такий непорушний зв'язок. Я знала, який у неї стиль, подача, яка вона глибока людина, і що вона зможе додати до цієї пісні щось таке, чого не вистачало сказати мені. Тому що це дуже важка тема, й іноді тобі легше розділити це з кимось.

Коли ти почала писати, це був один період, потім зустріла bulovinova — інший період. А що змінилося у твоєму житті за цей час?

Я пішла до психолога і почала насправді розбиратися у всьому цьому: розбирати всі свої болючі точки та розуміти, що саме не так і що саме призводить мене до думок, що я завжди не така чи завжди зі мною щось не так. І тому зараз я намагаюсь більше фокусуватись на людях, які дарують мені впевненість у тому, що я потрібна така, яка я є, — як я співаю в пісні.

Настає день, коли ти відчуваєш, що тебе приймають такою, якою ти є

До створення треку також долучився Євген Іванов. Як саме ви разом із ним шукали цю музичну форму?

Я надала прогресію зі звучання, тобто акорди, і це було якесь моє таке бачення, як має виглядати пісня від початку. Тому що я написала куплет, приспів, і потім вже ми почали разом з Аліною працювати над структурою, після чого пішли до Євгена, показали йому, і він почав накидати нам дуже класні референси, R&B. Я не знаю, як він це робить, але він завжди відчуває, який має бути настрій у пісні, якою вона має бути за звучанням, який має бути масштаб. Мені здається, одразу ж з першої демки ми прийшли туди, куди треба, саме в ту точку.

Ти була у нашій студії, і з нашої розмови я зрозуміла, що ти схильна до самоаналізу: спілкуєшся з психологами, дивишся на свої рішення й дії ніби зі сторони. Ця пісня теж виглядає не лише особистою, а й терапевтичною. Чи відчула ти полегшення після того, як завершила її?

Насправді так. Був момент, коли ми вже послухали готову версію, коли я дописала свій гучний, класний брідж — там, де я кричу: "Завжди, завжди!" — і ти розумієш, що це вже не настільки правда, це відчуття не завжди буде з тобою. І насправді настає день, коли ти відчуваєш, що тебе приймають такою, якою ти є, і найголовніше — ти приймаєш себе таким, яким ти є. Я чула дуже багато відгуків від своїх знайомих, навіть після релізу, що людям допомагає ця пісня, вона допомагає їм зрозуміти це. Я думаю, що це була наша найголовніша задача, і ми її виконали.

У пісні є фраза: "Водою з каменя виточую те, що мало би бути зі мною завжди". Що саме ти мала на увазі в цьому образі? 

Так, іноді не вистачає чогось, чого тобі не дали ще в дитинстві, мабуть, якоїсь цієї просто unconditional love, якоїсь безумовної віри в себе. І зараз ми як артисти, наприклад, з Аліною, випускаємо пісні, постійно ділимося своїми почуттями, своїм внутрішнім світом. Ми отримуємо цю увагу, цей респект від інших. І це допомагає якось виточити ось цю впевненість, якої не вистачало, яку хотілося б мати просто так.

Що ти хотіла б, аби відчув слухач після прослуховування треку "Завжди"? 

Я хотіла б, щоб він відчув підтримку, що він не один такий. Якщо ми з Аліною знайшлись у цьому і змогли одна одній допомогти пройти через цей період і зробити якісь нові висновки, я сподіваюся, що так само й слухач зможе зробити якісь нові висновки та зрозуміти, що колись справді настане день, і ти зможеш сказати, що просто любиш себе.

Редакторка текстової версії — Олена Кірста.