Андрій Длігач. Фото з відкритих джерел
"Найголовніше, що цей Клуб викривлював конкуренцію"
Рік тому Президент підписав закон про "Клуб білого бізнесу". Що означав цей закон і яку він мав мету, на вашу думку?
Мова не йшла про сумлінних чи не сумлінних платників податків. Таким чином пояснювали цей закон. Насправді те, що компанія не належить до "Клубу білого бізнесу", не означає, що вона – не сумлінний платник податків, так само як і членство в Клубі не гарантує того, що компанія є сумлінним платником податків. Формально критерієм була відсутність порушень у поданні звітності та боргів із соціального внеску. Податкові борги не повинні перевищувати 3 тисячі неоподатковуваних мінімумів. Це абсолютно різний масштаб для невеликого і великого бізнесу, який міг залишатися в боргах і бути учасником "Клубу білого бізнесу". Найголовніше, що цей Клуб викривлював конкуренцію. В якості критеріїв були питання про середньомісячну заробітну плату, чи показник рівня сплати податку на прибуток чи ПДВ. Ці показники розрізняються не по білому бізнесу, а залежно від бізнес-моделей, від того, як побудований бізнес. Де прибуток невеликий, відповідно низький показник сплати податку на прибуток. Десь зарплати нижчі, ніж в інших компаніях через низький рівень автоматизації процесу. Є багато причин, через які бізнес, залишаючись абсолютно доброчесним, має інші показники сплати прибутків, ніж в інших компаній. Тому наявність цього клубу викривлює конкуренцію, змушуючи компанію урівнювати свої бізнес-моделі, щоб потрапити в "Клуб білого бізнесу". Відповідно, як очікування від Клубу були негативні, так і результати є негативними. Менше 20% компаній вважали, що це гарна ідея до її впровадження. Майже 60% компаній казали, що нічого не будуть змінювати, щоб потрапити у Клуб. Лише 3% компаній казали, що намагатимуться підвищити рівень сплати податку на прибуток і лише 2% казали, що пробують підвищити рівень сплати ПДВ. Більшість компаній бачили в цьому Клубі корупцію, бажання тиснути на бізнес. Понад 9 тисяч компаній є членами "Клубу білого бізнесу", з яких від початку року 3 тисячі компаній вибули, а 4 тисячі компаній додалися.
"Зрештою бізнес зрозумів, що потрапляння до "Клубу білого бізнесу" нічого не дає"
Яка справжня мета цього закону, на вашу думку?
Декларована мета – підвищити сплату податків, чого по факту не відбувалося. Компанії не змінюють свою діяльність, щоб потрапити в "Клуб білого бізнесу". Також декларувалося, що компанії, які потрапили до "Клубу білого бізнесу", матимуть менше перевірок і тиску. Є певні критерії, які дозволяють самому податківцю визначити, чи може компанія потрапити до Клубу. На цього податківця можна було вплинути, корумпуючи його. Зрештою бізнес зрозумів, що потрапляння до "Клубу білого бізнесу" нічого не дає. Перевірки учасників клубу відбуваються так само, як і не учасників. Більшість компаній, які потрапили в "Клуб білого бізнесу" – це компанії оптової та роздрібної торгівлі і менше компанії, які стосуються машинобудування та інших видів переробної промисловості. Стимулом для покращення бізнес-клімату "Клуб білого бізнесу" не став. Навпаки, викривив конкуренцію і суттєвим чином дезорієнтував міжнародних партнерів, які з одного боку поспішили отримати статус учасників, а з іншого боку зрозуміли, що це не сприяє вільній конкуренції і покращенню їхньої діяльності.
"До "Клубу білого бізнесу" увійшло 9 тисяч компаній, а 200 тисяч ні. Ці 200 тисяч компаній є недоброчесними?"
Чи може цей закон ліпше працювати за умов удосконалення Податкового кодексу?
Це мертвонароджена ідея, так само як і мораторій на перевірку бізнесу. Це все способи уникнути реальних змін. Це все спроби влади показати, що вона намагається покращити бізнес-клімат. Чому інвестиції не йдуть в Україну? Не лише через війну і військові ризики. Але й здебільшого через непередбачувані дії держави. Держава – ризик для самого бізнесу. Запровадження подібних Клубів – це і є дезорієнтація бізнесу і непередбачуваність умов. До "Клубу білого бізнесу" увійшло 9 тисяч компаній, а 200 тисяч не ввійшли. Це означає, що ці 200 тисяч компаній є недоброчесними? Як може держава таким чином порушувати презумпцію невинуватості бізнесу. Бізнес чітко показує, де є проблеми. Проблеми є в нереформованому Кримінально-процесуальному кодексі. Є цілий перелік проблем, які унеможливлюють розвиток бізнесу, а відповідно економіки в Україні. Тиск на бізнес через нереформований Кримінально-процесуальний кодекс – це перша причина. Друга причина – це те, що в нас нереформована ані податкова служба, а не податкова система як така. Для того, щоб детінізувати зарплати в Україні, потрібно зменшити податковий тиск на фонд оплати праці. Він зараз надвисокий навіть порівняно з розвинутими європейськими країнами. Також це нереформована митниця. Залишається контрабанда. Незважаючи на мораторій на перевірки, контрабанда процвітає. Ми маємо суттєво виправити ситуацію з митною службою. Митна служба має стати цифровою, прозорою і контрольованою. Бізнес має бути захищений від контрабанди.
"Перевірки залишаться"
Готується річний мораторій на перевірки бізнесу, заявила Юлія Свириденко. Що це означає?
Перевірки будуть залишатися, але коли правоохоронні органи дійсно вбачатимуть кризові умови. Кризовий підхід існував і ідо мораторію. Бізнес не вірить, а іноземний бізнес вбачає в цьому ризик посилення перевірок після зняття мораторію. Навіщо інвестувати в країну з таким непередбачуваним середовищем та непередбачуваними правилами гри?
НАГАДУЄМО, ЩО УКРАЇНСЬКЕ РАДІО ― ВІДКРИТИЙ МАЙДАНЧИК ДЛЯ ДИСКУСІЙ. ПРЕДСТАВНИКИ УКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ, УРЯДУ ТАК САМО, ЯК І СПІВЗАСНОВНИК ЦЕНТРУ ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ АНДРІЙ ДЛІГАЧ МАЮТЬ ЗМОГУ ВИСЛОВИТИ В ЕФІРІ СВОЮ ДУМКУ СТОСОВНО ЕФЕКТИВНОСТІ, ПОЗИТИВНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ "КЛУБУ БІЛОГО БІЗНЕСУ".
