Пам'ятник Івану Мазепі. Скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов. Фото: facebook.com/m.tomenko
Стільки, скільки зробив Мазепа для української держави, культури, для Києво-Печерської лаври, не зробив жоден інший гетьман
У Києві мають встановити пам'ятник Івану Мазепі на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". Чому так важливо, щоб зараз у нас з'явився пам'ятник Івану Мазепі?
Ольга Ковалевська: Це дуже дивно, що він у нас ще досі не стоїть. Ми маємо кілька пам'ятних знаків, ми маємо меморіальні дошки, але ми не маємо повноцінного пам'ятника. І шкода, що цей процес затягується так довго. Зверніть увагу, Указ Президента з приводу відзначення військово-політичного виступу Івана Мазепи 1708 року був ухвалений ще 2007 року. Ініціатива певних фондів, зокрема фонду Миколи Томенка, про встановлення пам'ятника Івану Мазепі з'явилася ще 2015 року. На сьогоднішній день 2025 рік, а ми досі не маємо встановленого ані пам'ятного знаку, про який ми будемо сьогодні говорити, ані повноцінного пам'ятника, на який справді заслуговує цей гетьман. Бо стільки, скільки зробив Мазепа для української держави, для української культури, для Києво-Печерської лаври, не зробив жоден інший гетьман.
Поряд із нами сидить не лише скульптор, а й військовослужбовець, котрий точно знає, що зараз усі гроші повинні йти на ЗСУ, на фронт, на нашу Перемогу. То чому ж пам'ятник гетьману Мазепі в цій структурі настільки важливий?
Олесь Сидорук: Московити з нами воюють не тільки на фронті військовим шляхом. Вони воюють з нами культурою, воюють з нами інформаційною політикою. Тому наша важлива роль в тому, щоб ми перемагали в усіх напрямках. Культурний напрямок не менш важливий, ніж на фронті. Це я вам кажу, як військовослужбовець.
На сьогодні існує 18 пам'ятників Мазепі
Скільки існує пам'ятників Івану Мазепі? Де і коли вони встановлені? Тому що ми розуміємо, що його постать – це та постать, якою українці пишаються, а нашого ворога вже не одне століття ця постать тригерить. Напевно, це і заважало нормальному вшануванню пам'яті славетного гетьмана в Україні.
Ольга Ковалевська: На сьогоднішній день існує 18 пам'ятників Мазепі, існує відповідно кілька пам'ятних знаків. Їх чотири. Є меморіальні таблички, зокрема в смт Чутове. Саме там, де свого часу 25 липня 1687 року, як було сказано в літописі Величка, його було обрано гетьманом.
Мазепі встановлені пам’ятники як в Україні, так і у світі. Пам'ятники Мазепі існують в США, Канаді, Австрії і Румунії. В Україні це теж доволі широкий спектр. Перш за все, це село Мазепинці, яке традиційно пов'язується з місцем народження гетьмана. Попри наукову дискусію, чи міг він народитися на тому хуторі, чи все ж він народився у Білій Церкві, де в той час ніс свою службу його батько. Тим не менше, в Мазепинцях існує цей пам'ятник. Він був одним із перших, який встановлений в незалежній Україні. Це був 1994 рік. Крім того, у нас є Батурин, Чернігів, місто Новояворівськ, Полтава й інші населені пункти, які претендують на місце, де Мазепа був обраний гетьманом. Є також дуже цікавий знак на місці зустрічі Карла XII і Мазепи в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області. І все це надзвичайно цікаві речі!
А ще я звернула увагу, що рух зі встановлення пам'ятника, а це по суті, вшанування пам'яті, був започаткований у досить складний час. А саме в 1933 році! Важко повірити в те, що це трапилося в такий цікавий спосіб. Людина, яка була причетна до встановлення цього пам'ятника, Сергій Литвиненко, виявився неймовірно цікавою особистістю. Він у часи боротьби за нашу першу незалежність в 1919-1920 роках був хорунжим армії УНР. Потім він жив в Європі, а згодом повернувся до Львова. І львівська "Просвіта", в часи коли Львів перебував у складі ІІ Речпосполитої (1918—1939), замовила йому виготовлення кількох погрудь. Там був Франко, там був Шептицький, і там був Мазепа. З часом так трапилося, що Литвиненко став автором пам'ятника, який був встановлений у США, і до сьогоднішнього дня він там існує. Він був встановлений недержавним коштом, а зусиллями наших діаспорян.
Дуже часто авторами цих пам'ятників були ті люди, які так чи інакше були пов'язані з українським рухом або з боротьбою за українську Незалежність. Це були люди, які в той чи інший спосіб розуміли важливість постаті Мазепи для нашої історії. Є багато надзвичайно цікавих постатей, залучених до створення цих пам’ятників. Автором пам'ятника в смт Сторонибаби на Львівщині є Наталія Дерегус, донька нашого відомого графіка Михайла Дерегуса. Я застала її живою, і коли запитувала, на що вона орієнтувалася, створюючи образ Мазепи. Бо ж на що можна було орієнтуватися на початку 1990-х?! І вона мені розповідала про те, що вона надихалася тими образами, які створював її батько. І ці образи ми можемо побачити в якості ілюстрації на деяких українських книжках, які ілюстрував її батько Михайло Дерегус.
.jpg)
Ольга Ковалевська, Олесь Сидорук і Наталія Грабченко у студії Радіо Культура
Як віднайти правдивий образ нашого гетьмана?
Ви звертали увагу, розповідаючи про пам’ятники, що їхні автори надихалися різними образами. Як і де знайти дійсно правдивий образ нашого гетьмана? Як він виглядав? Які мав риси обличчя? Як на обличчі був відображений його внутрішній стан, його характер?На що ви, як скульптор, спиралися?
Олесь Сидорук: У кожного пам’ятника є історія, і у кожного пам’ятника вона цікава. Але у пам’ятника Мазепі ця історія ще й складна. Оскільки портретне зображення Мазепи збереглося тільки одне. Це старовинна гравюра 1706 року.
Якій можна довіряти?
Олесь Сидорук: Так, їй можна довіряти. Це прижиттєва гравюра. Вона була створена німецьким видатним гравером Мартином Берніґеротом, який спеціалізувався на портретах своїх видатних сучасників. Тому цій гравюрі цілком можна довіряти. А встановлення самого пам’ятника було ініційоване в 2015 році Фондом Миколи Томенка "Рідна країна". Відтоді ми почали працювати над ескізами, але в Лаврі свого часу відбулися зміни, змінилося керівництво. Тому через це у нас була тривала пауза в роботі над пам’ятником. Однак згодом нам вдалося відновити цей проєкт.
Ми почали працювати в науково-творчому тандемі. Це дуже важливо. Тому що таку постать, як Мазепа, потрібно ретельно історично досліджувати для того, щоб створити його образ. Тут просто творчість не підійде. Тому з пані Ольгою та Олександром Алфьоровим ми створювали цей образ. Наша головна мета – не просто поставити в Лаврі пам’ятник Мазепі. Вкрай важливо те, що це достовірний Мазепа. Щоб після спотворення його образу відбулася справедливість.
Ви багато працюєте в творчому тандемі з Борисом Криловим. Так було і цього разу?
Олесь Сидорук: Так. Ми працюємо разом вже понад 25 років.
Як працюють скульптори в тандемі?
Олесь Сидорук: Тандем скульпторів – це зазвичай складна історія. І це дуже рідкісне явище. Тому що творчі особистості дуже гонорові люди. І їм складно поступитися якимись речами. І те, що ми вміємо поступатися, і тримає нас разом.
Як виглядатиме пам’ятник
Де наразі цей пам’ятник?
Олесь Сидорук: Він уже готовий. Він виконаний у бронзі. І нині знаходиться в нашій майстерні. Також готові гранітні деталі. Загалом пам’ятник готовий до монтажу.
Ви своїми роботами вмієте відкривати цілий шар роздумів. Що будуть думати, відчувати і розуміти люди, дивлячись на цей пам’ятник?
Олесь Сидорук: Справді, не всі на це звертають увагу. Наша головна мета в творчості – створювати правдиві образи. Це завжди науково-творча співпраця. Насамперед ми беремо якісь характерні риси, які дозволяють нам створити правдивий портрет. Мазепу дуже важко було створювати, через тотальне спотворення його портрету. Нам довелося багато попрацювати. Також пам’ятник насичений різноманітними деталями. Це погруддя. Передусім, це сам портрет, обличчя. Хотілося передати його характер, міцність духу. Погляд вийшов дуже виразний. Це погляд людини, яка зосереджена на своїх діях. Драперія, яка присутня композиційно – теж не проста історія. На ній зображений орнамент часів Мазепи.
Ольга Ковалевська: Коли постало завдання, що поверх його обладунків має бути ще щось, а, приміром, шубу було робити не логічно, ми вирішили просто використати тканину, яка ніби його огортає. Але це теж не просто тканина. Це тканина, яка зберігається у фондах Лаврського заповідника. Це шматок тканини 18-го століття. Я принесла кілька екземплярів, підібраних нашими співробітниками, і ми зупинилися на одному. Оскільки він був найбільш характерний саме для доби Бароко. Тобто навіть тканина, яка огортає бюст Мазепи, це не просто щось вигадане. Це цілком реальний шматок тканини 18-го століття із фондів Києво-Печерської лаври.
Також хлопці дуже гарно обіграли герб – листям аканту. Чому саме аканту? Тому що пам’ятник має стояти біля Успенського собору Києво-Печерської лаври. І ми знаємо, що свого часу там знаходився іконостас, який профінансував інший гетьман – Павло Скоропадський. І на іконостасі є листя аканту. А сам Мазепа до цього храму зробив кілька вкладів. На виставці (йдеться виставку, що нині експонується у Заповіднику і називається "Мазепа. Стратегія європейського вибору" – ред.) є ці предмети, які коштом Мазепи були придбані саме для Києво-Печерської лаври. Тому огортання гербу листям аканту, яке є елементами іконостасу – це пряма відсилка до Мазепи, великого мецената Києво-Печерської лаври, власне, до предмету його уваги. До цього конкретного монастиря.
