Олена Івановська. Фото: facebook
Пріоритети – щоб українська мова лунала скрізь, де є українство
У війні за ідентичність, яку веде проти нас Росія, надзвичайно велике значення має наша культура і наша мова. Ви обіймаєте свою посаду три тижні. Поки нам не випадає поговорити про ваші результати, тому обговоримо ваші пріоритети на посаді Уповноваженої із захисту державної мови: як ви бачите розвиток ситуації в мовній сфері, які проблеми вбачаєте і, відповідно, на чому будете робити акцент в своїй роботі?
Однозначні й головні мої пріоритети на цій посаді – щоб українська мова лунала скрізь, де є українство. І не лише на теренах України, а й за її межами. Ми живемо в ситуації, коли мільйони українців можуть втратити ментальний зв'язок зі своєю автохтонною країною. Тому дуже важливо знайти інструменти можливості, аби ті українці, зокрема юне покоління, яке вивчає зараз, окрім української, ще й мову країни, в якій перебуває, зберігали саме оцей ментальний зв'язок з Україною через нашу мову.
Звісно, велика проблема – це реінтеграція. Я дуже вірю в Перемогу і сподіваюся, що українці на тих землях, які нині окуповані, після повернення додому матимуть можливість по-людяному, толерантно прийняти мову своєї держави. Моє покоління теж мало перерваний ланцюг мовної спадкоємності. Тому дуже хотілося б, щоб держава докладала всіх зусиль, аби надати можливість вивчити мову своїх предків. Зараз Україна у вогні. І російська експансія не припиняється. Агресор не зняв з порядку денного своєї головної задачі: русифікувати і нав'язати свою культурну традицію. Це триває вже не одне століття. Воно продовжується і актуальне досі. Тому потрібно чинити спротив цій інтервенції і мовному геноциду, який веде, зокрема, і через повітряні атаки агресор. Ми зараз ведемо розмову в студії під час повітряної тривоги, і це дає нам мотивацію виставити мовні щити проти ворожої агресивної політики нашого недоброго сусіда.
Секретаріат має лише 5 представників у регіонах
Поговорімо про роботу Секретаріату Уповноваженої із захисту державної мови, який, на жаль, є не дуже численним. А якщо говорити про представників Уповноваженої в регіонах, то їх взагалі має навіть не кожна область. Є представники, які відповідають одразу за кілька областей. Чи достатньо цього, щоб покрити весь обсяг скарг, які можуть надходити на вашу адресу? Чи можливо зараз збільшити штат і представництва в регіонах, щоб оперативніше опрацьовувати скарги?
Це нагальне питання і актуальна проблема. Лише 40 осіб складають Секретаріат, з них лише п'ятеро – це представники в регіонах. Звісно, таке представництво не виконує всіх завдань і може не відповідати тим сподіванням, які покладає на нашу інституцію українська спільнота. Це інституція, яка має прийти на допомогу і зрештою захистити мовні права. Чи є такі наміри і можливості у держави – це поки що питання відкрите. Звісно, ми зацікавлені, щоб її розширювати, щоб кожен регіон або кожне велике місто мало представника Мовного омбудсмена. Наявної кількості критично недостатньо. Але тими силами, що у нас є, ми намагаємося працювати по максимуму і реагувати на всі скарги. Заходьте на офіційний сайт Уповноваженого, і там ви отримаєте всю необхідну інформацію щодо того, як правильно оформити скаргу, щоб вона мала результат.
"Штраф у 3,4 тисячі грн для деяких фірм – це несуттєвий видаток"
На скаргу ви спочатку реагуєте зауваженням. Якщо порушник нічого не змінює, можна застосовувати штраф. Вони складають кілька тисяч гривень. На вашу думку, чи є ці штрафи достатніми? Представників, наприклад, великого бізнесу ці суми навряд чи сильно спонукатимуть не порушувати закон.
Штрафування – це не самоціль. Головне, щоб люди усвідомили і виправили порушення, ми маємо коректно їм про це нагадати. Часто нам про це розповідають дописувачі в соціальних мережах. Розміри штрафів відповідають чинному на сьогодні Адміністративному кодексу, який ухвалювався понад 30 років тому. Він усіх не влаштовує. Мінюст, на щастя, зараз працює над новим Адміністративним кодексом. І буде диференціація відповідальності між фізичними та юридичними особами. Якщо йтиметься про велику компанію, штрафи будуть адекватними. Деякі власники окремих фірм позірно ігнорують штрафи. Штраф у 3,4 тисячі грн для деяких фірм – це несуттєвий видаток. Можливо, це вже справа принципу. А коли це справа принципу, це означає, що людина свідомо ігнорує законодавство. І з цього ми можемо зробити висновки про те, як людина ставиться до своєї держави і свого громадянського обов'язку.
Читайте також: Впливають передусім соцмережі та сім'я. Івановська про мовні звички українських підлітків
