Президент США Дональд Трамп. Фото: АР
"Не варто захоплюватися ідеєю безпеки за натівським зразком"
Питання гарантій безпеки є для України засадничими. Упродовж останніх місяців США схилялися до думки, що дбати про безпеку Європи має Європа, а Сполучені Штати в цьому участі не братимуть. Але зараз є сигнали про те, що позиція Трампа начебто змінилася і США нібито ладні бути контрибуторами безпеки. З'явилися повідомлення, що Україні можуть бути надані за участі європейців та США гарантії безпеки, які будуть фактично на рівні 5-ї статті НАТО, але без вступу до альянсу. Наскільки це реально, що ми отримаємо справжні гарантії, а не "Будапештський меморандум номер два"?
Щоб давати оцінку, треба бачити конкретний проєкт конкретного документа. У випадку Будапештського меморандуму було так, що Україна підписувала "гарантії безпеки", а США підписували "запевнення у безпеці України", як нам потім пояснили дипломати. А "запевнення" виконувати не обов'язково, це був такий собі дрібношахрайський підхід від наддержави. Тож Будапештський меморандум показав, що наддержави також займаються дрібним шахрайством.
Сьогоднішня ідея, щоб поширити на Україну гарантії безпеки, ідентичні до гарантій безпеки держав НАТО, походить від премʼєрки Італії Джорджі Мелоні. На неї тепер погоджується і Дональд Трамп, і навіть Путін ніби не заперечує. Але саме цей момент викликає у мене найбільші побоювання що він мав на увазі? Якщо ми звернемося до легендарної 5-ї статті статутних документів НАТО, то прочитаємо таке: у випадку агресії проти одного із членів альянсу інші члени проводять консультації щодо того, яким чином на це відповісти. У Будапештському меморандумі зазначено, що в разі агресії проти України держави-підписанти проводять консультації з цього приводу і порушують питання у Раді безпеки ООН. З формальної точки зору — відмінність невелика. У 5-й статті немає вимоги, що одразу всі члени альянсу вступають у війну. Єдиний раз в історії, коли була задіяна на практиці 5-та стаття НАТО, це 11 вересня 2001 року. Тоді США розпочали воєнну кампанію, в якій взяли участь окремі союзники, направивши свої обмежені військові контингенти. Тому не варто захоплюватися ідеєю безпеки за натівським зразком.
Петро Олещук. Фото з відкритих джерел
"Головне — чи є готовність США реально воювати за державу, якій вони надають гарантії безпеки?"
Головне — чи є готовність Сполучених Штатів реально воювати за державу, якій вони надають гарантії безпеки? Але ми цього встановити жодним чином не можемо на основі заяв, що лунають. Проте у ЗМІ промайнув цікавий момент, що Путін нібито згадував серед потенційних гарантій безпеки для України Китай. Це нас знову повертає фактично до логіки Будапештського меморандуму і так званих Стамбульських домовленостей навесні 2022 року, які так і не були підписані. Там такий нюанс, кожен із гарантів може заблокувати рішення щодо надання допомоги Україні. Тож зрозуміло, що участь Китаю чи будь-яких союзників Росії буде означати, що де-юре гарантії є, а де-факто вони можуть бути заблоковані у будь-який момент. Як це відбулося з Будапештським меморандумом, адже Росія у Радбезі ООН може спокійно все блокувати. Я не кажу, що зараз пропонується те ж саме, але теоретично можна припустити, що росіяни будуть це просувати.
КОНТЕКСТ
Президент США Дональд Трамп незадовго до зустрічі 15 серпня цього року з очільником Росії Путіним припустив, що Сполучені Штати можуть надати Україні гарантії безпеки. Про це Трамп сказав журналістам на борту літака Air Force One на шляху до Аляски 15 серпня, інформувало Суспільне. "Так, можливо, разом з Європою та іншими країнами", — сказав Трамп без уточнення подробиць. Однак лідер США зазначив, що це відбуватиметься не "у формі" Північноатлантичного альянсу. Крім цього він запевнив, що Київ сам вирішуватиме, чи погоджуватися на будь-які територіальні поступки Росії.
А після переговорів із Путіним на Алясці Трамп в інтерв'ю Fox News підтвердив готовність надати Україні гарантії безпеки і наголосив, що цей елемент мирного плану вже начебто погоджений із Путіним.
