Фотоколаж: facebook
Радіоблог із 28 епізодів, які описують кожну область України
Скільки існує ваш проєкт?
Я над ним працюю з листопада минулого року. Я дуже довго шукав, де реалізувати цей проєкт, аж поки не познайомився з Іриною Славінською і зрозумів, що це дуже класний проєкт для Радіо Культура. Я хотів, аби це стало подкастом, а не залишилося тільки на ефірах Радіо Культура. Ми закінчили запис останнього 28 епізоду в квітні, він уже живе своє життя і номінується на премію "Слушно", шо для мене дуже великий сюрприз.
Я насправді номінований на цю премію вже втретє, оскільки подкасти роблю вже досить давно. Одна із перших номінацій у мене була за проєкт, пов’язаний з Docudays і DTF Magazine. Ми разом робили 10 випусків формату запису прямо на локації історій про те, як твориться документальне кіно в Україні, з українськими режисерами, продюсерами, кураторами. Цього року це "Області кіно". Я дуже пишаюся цим проєктом, оскільки все дослідження я робив один. Пізніше Радіо Культура допомогло мені розкрутити цей проєкт настільки, що мені люди почали писати в Instagram, що вони послухали історію про свою область. Це радіоблог, який складається з 28 епізодів, які описують кожну область України. Я хотів взяти і нині окуповані території, оскільки це історія українського кіно від його початку. Як виявилося, у деяких областях не так багато знімали кіно, наприклад, на Рівненщині, Сумщині, Кіровоградщині. Тут зазвичай знімали кіно росіяни, брали місцеве населення і використовували його як масовку, платили їм або не платили якимись закрутками з огірками. Ця історія розрослася трішки навіть у міфологію. Ми досі досліджуємо українське кіно. Ми на тому етапі, де ще не все розкопали.
"Люди писали, що пам’ятають, як знімалися в цьому кіно"
Як так відбувається, що українські міста стають двійниками інших європейських локацій?
Я використовував джерела із локальних медіа, обласних або місцевих. В якихось випадках це були друковані видання, в якихось онлайнові. Бувало таке, що люди писали, що пам’ятають, як знімалися в цьому кіно. Щоб знайти ці локальні медіа, я використовував великі мовні моделі. Я використовував великий масив даних, щоб знайти корінь зйомок цього фільму. Крім того, я записав 10 інтерв’ю з українськими режисерами і однією кінознавицею Альоною Пензій, щоб розібратися добре це чи погано, що на нашій території знімають не лише росіяни, а інші іноземці. З одного боку, це добре, що продакшини навчають нас певним речам, зйомкам, інноваціям, проте, з іншого боку, вони забирають наш ресурс, щоб розповідати власні історії.
Контекст в окремих випадках має бути на першому місці, перед продуктом
Як народжувалася ідея створити аудіопроєкт? Як тримати увагу слухача?
Я не стільки диктор, скільки дослідник. Над поставленням голосу, інтонації тощо ми працювали досить довго. Щодо тексту, то я намагався зробити його якомога інформативнішим, щільнішим, із сильними словами. Я мав так розповісти про фільм, щоб глядача це зачепило і дати цьому контекст. Якщо я розповідаю про фільм радянського періоду, режисером якого є людина зі списку "Миротворець", то це, звісно, накладає на мене певні зобов’язання, що про це потрібно поговорити. Водночас у цьому періоді жоден український режисер не зняв українське кіно і тому це єдиний зафіксований в кіно фрагмент, який вигляд мала ця місцевість тоді. На жаль, іншого виходу, як подивитися на цю місцевість, немає. Про це варто знати, хоча можливо і не варто дивитися.
Було би добре, якби культура кенселінгу в нас працювала. На жаль, в Україні вона не дуже добре працює, якщо не сказати, що не працює взагалі. Проте тут варто підсвітити цю історію тим, що контекст в окремих випадках має бути на першому місці, перед продуктом. Контекст – це величезний ключ для того, щоб щось відкрити.
.jpg)
Юрій Самусенко та Євгеній Агарков у студії Радіо Культура
За аудіоформатом майбутнє
Що вам дає аудіоформат?
Він дає одне з найбільших джерел, що ти можеш споживати цей контент в стані бігу, ходьби тощо. Текст у форматі аудіо має звучати інакше, ніж у текстовому форматі. Відповідно, над тим потрібно працювати набагато більше. Аудіоформат забирає дуже багато ресурсу. Але за цим майбутнє.
2-й сезон – повна історія внутрішньої кухні створення проєктів українських фільмів доби незалежності
Як плануєте продовжувати роботу на цьому поприщі?
Ми думаємо над другим сезоном. Якщо буде ще більше відгуків про перший сезон, ми подумаємо, як можна реалізувати другий. Зараз я працюю над книгою про українське кіно і це певним чином може бути продовженням "Областей". Це вже буде повна історія внутрішньої кухні створення проєктів українських фільмів доби незалежності за останні 34 роки. Я провів понад 40 інтерв’ю з режисерами, продюсерами, акторами і цього тижня вже закінчив рукопис.
