Ілюстративне фото: Віктор Шевченко/АрміяInform
"Зброя є джерелом підвищеної небезпеки, відповідно, її власники, в даному разі мисливської рушниці, мають зберігати її належним чином"
У Бориспільському районі Київської області 23 серпня цього року 7-річний хлопчик смертельно поранив сусідську дитину з батьківської мисливської рушниці, повідомила поліція. Слідство стосовно цього кримінального провадження триває. Лише суд може визначати винних. Але загалом, з того, що відомо з повідомлень правоохоронців на сьогодні, чому могла трапитися така трагедія?
Хочу насамперед висловити співчуття цій родині у зв’язку з трагедією. Відповідно до даних правоохоронців, кримінальне провадження відкрито за статтею 115 Кримінального кодексу, частина 1. Це стаття про умисне вбивство, але потім її можуть коригувати на основі зібраних доказів. Стосовно статей 166 та 264 Кримінального кодексу, одна з них говорить про злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною, а друга ― про недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів. Органи досудового розслідування дадуть об’єктивну оцінку цій трагедії, але навіть попередній аналіз дає змогу сказати, що зараз кримінально-правова кваліфікація зроблена із запасом. Адже для того, щоб стаття 166 була інкримінована особі, треба довести не просто невиконання обов’язків по догляду за дитиною, а саме злісне невиконання встановлених законом обов’язків батьками, опікунами чи піклувальниками, якщо це спричинило тяжкі наслідки. Стосовно тяжких наслідків ― все зрозуміло, є смерть іншої дитини. Стосовно злісності, то в нашій ситуації не обов’язково є факт, що батьки не доглядають за дитиною. А стосовно недбалого зберігання вогнепальної зброї ― все більш ніж очевидно. Законодавець передбачає кримінальну відповідальність за недбале зберігання вогнепальної зброї, якщо це спричиняє загибель людей або інші тяжкі наслідки, і карає за це обмеженням волі на строк до трьох років або ж позбавленням волі на той самий строк. У даному випадку можна попередньо констатувати, що мало місце недбале зберігання вогнепальної зброї. Тому що хлопчик, що здійснив фатальний постріл, вочевидь мав доступ до цієї зброї. Тобто ― зброя була у вільному доступі. Нагадую, що зброя є джерелом підвищеної небезпеки, відповідно, власники вогнепальної зброї, в даному разі мисливської рушниці, мають зберігати її належним чином. Але ці правила зберігання були порушені (відповідно до офіційної інформації, наданої громадськості стосовно цього інциденту ― ред.).
"Коли людина придбала зброю, вона бере на себе не тільки права"
Якщо ця зброя зареєстрована, належить мисливцю-професіоналу і зберігається вдома, чи повинна вона бути в цей час розряджена?
Коли людина придбала зброю, вона бере на себе не тільки права ― на здійснення полювання, на самозахист і захист своєї сім’ї. Також у такої людини виникають обов’язки ― перед суспільством, перед іншими людьми, щоб убезпечити інших від можливих негативних наслідків поводження зі зброєю. Чи можна зберігати зброю вдома? Очевидно, можна. В Україні вогнепальну зброю дозволяється зберігати не тільки юридичним особам, а й військовим, правоохоронцям, громадянам, які мають дозвіл на купівлю зброї.
А щодо правил зберігання зброї ― тут висуваються суворі вимоги. Уся законодавча відповідальність за зберігання зброї лежить на її власникові. Власнику забороняється передавати цю зброю і набої будь-кому, не кажучи вже про дітей. Для колекціонерів або тих, хто володіє трьома і більше одиницями вогнепальної зброї, важливо забезпечити в будинку умови збереження кожної бойової одиниці. Зброя і боєприпаси можуть зберігатися винятково за місцем реєстрації або місцем фактичного перебування їхнього власника. Якщо він змінює місце проживання, то йому потрібно про це повідомити дільничного інспектора поліції. Вимоги щодо збереження зброї повинні дотримуватися як вдома, так і в місці тимчасового або ж нового проживання власника.
Є також ціла низка заборон при зберіганні зброї. Вогнепальну зброю важливо зареєструвати не лише у відповідних органах, а й підготувати безпечне місце. Тому власники повинні дотримуватися таких правил:
►зберігати гладкоствольну або нарізну вогнепальну зброю у сейфі або шафі з металу в розібраному вигляді
►зброя повинна бути розряджена, має бути від’єднаний магазин, видалені патрони з патронника
►для відомчої зброї ще суворіша відповідальність, йдеться про правоохоронців та військових, там має бути окремий сейф
►мисливська нарізна і гладкоствольна зброя зберігається окремо від боєприпасів. Набої можна залишати у сейфі у спеціальному відділенні
Тобто навіть той факт, що рушниця була заряджена, вже викликає питання?
Так, рушниця була у спорядженому стані, готова до застосування (відповідно до офіційної інформації, наданої громадськості стосовно цього інциденту ― ред.). Вона не розібрана, в ній були набої. Або власник, прийшовши з полювання, не розібрав рушницю. Або ж тримав її у спорядженому стані для захисту свого будинку. Якщо це було дійсно так, це неприпустимо, тим більше, що є додаткові ризики доступу дітей до цієї зброї. Тобто тут можна говорити і про технічні умови зберігання зброї, вимоги до сейфів, і про правила, встановлені Наказом 622 Міністерства внутрішніх справ.
"Якщо правила зберігання зброї порушені, то спочатку набуває чинності адміністративна відповідальність"
Наскільки такі випадки є поодинокими? Або ж це системна проблема?
Цими питаннями займаються представники реформованої дозвільної системи поліції. Інспектор із обігу зброї, закріплений за територією проживання власника, проводить перевірку зберігання цієї зброї, причому декілька разів. Уперше ― перед видачею дозволу на зброю, вдруге ― під час подовження дозволу, як правило, це раз на три роки. Інспектор може навіть позапланово перевіряти умови зберігання зброї, наприклад, якщо сусіди повідомили, що стріляють під час свята. Якщо правила зберігання зброї порушені, то спочатку набуває чинності адміністративна відповідальність, що передбачає накладання штрафу, а інколи й оплатне вилучення зброї або ж конфіскація. Тобто система з відповідними механізмами є, але питання ― як вона функціонує.
Григорій Усатий. Фото з відкритих джерел
За статтею 166 Кримінального кодексу обмеження волі від двох до п’яти років або ж позбавлення волі на той самий строк
Якщо буде доведено, що трагедія сталася через недбалість батька цього хлопчика, яке передбачено покарання?
Коли йдеться про недбале зберігання вогнепальної зброї або боєприпасів, відповідальність передбачена статтею 264 Кримінального кодексу ― покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років або ж позбавлення волі на той самий строк. Якщо ми говоримо про докваліфіковану статтю 166 Кримінального кодексу про злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною, то там покарання суворіше ― обмеження волі від двох до п’яти років або ж позбавлення волі на той самий строк. Тобто порушникові загрожує відповідальність у вигляді максимального покарання до п’яти років позбавлення волі. Але ж ми розуміємо, що цей злочин ― з необережності, очевидно, що батько не хотів настання такого фатального наслідку, він його не припускав, або ж халатно ставився до правил зберігання зброї (відповідно до офіційної інформації, наданої громадськості стосовно цього інциденту ― ред.). Тому законодавець іде шляхом більш м’якого покарання, а не так, як карають за навмисне вбивство ― довічне позбавлення волі.
Дані у Реєстрі зброї ― "як відбитки пальців, бо кожна зброя індивідуальна"
Два роки тому в Україні запрацював Єдиний реєстр зброї. Хто має до нього доступ?
Коли людина купує зброю у зброярському магазині, то доступ до цього Реєстру має продавець, тобто сам магазин, адміністратор Реєстру по лінії МВС і потенційний власник зброї. У цьому Реєстрі відображається: яку зброю придбала особа; скільки одиниць; основні параметри цієї зброї. Тобто це ― як відбитки пальців, бо кожна зброя ― індивідуальна. Робиться відстріл кулі із цієї зброї, для того щоб у разі якщо зброя засвітилася у якійсь протиправній історії, була можливість зворотного зв’язку з метою зрозуміти, з якої саме зброї було здійснено постріл. Це полегшує правоохоронцям контроль за обігом зброї та не дозволяє поширюватися незаконному обігу зброї.
"Проблему міг би вирішити спеціалізований зброярський закон"
Я завжди пропагую ідею, що обіг зброї повинен бути обмеженим. Тому що на тлі ризиків, які нам принесла повномасштабна війна, якщо сюди додати відсутність культури поводження зі зброєю ― а наш випадок якраз і свідчить про недосконалу зброярську культуру ― це призведе до того, що населення буде під загрозою настання негативних наслідків. Цю проблему міг би вирішити, хоча би певною мірою, спеціалізований зброярський закон, якого у нас в Україні ― у єдиної держави Європи ― немає, на жаль. Саме в цьому рамковому законі про обіг зброї можна було б встановити і закріпити ті правила, що є обов’язковими для обігу зброї, котра перебуває на руках у населення.
"На час воєнного стану я відкидаю ідею вільного обігу короткоствольної вогнепальної зброї"
Чи варто впроваджувати зараз якісь освітні програми для дітей, та й для дорослих, про правила поводження зі зброєю?
Безперечно, це корисна справа, особливо в умовах війни. Населення має розуміти, як поводити себе зі зброєю, як її використовувати, як не стати жертвою цієї зброї. Елементарні правила у рамках військової підготовки, у тренувальних центрах ― ці навички повинні прищеплюватися. У країні, що воює, будь-який свідомий громадянин має розуміти, як поводитися зі зброєю. На час воєнного стану я відкидаю ідею вільного обігу короткоствольної вогнепальної зброї, тобто зброї прихованого носіння. Всі інші питання на рівні законодавства держава врегулювала або намагається врегулювати.
ВІДПОВІДНО ДО 62-Ї СТАТТІ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ, "ОСОБА ВВАЖАЄТЬСЯ НЕВИНУВАТОЮ У ВЧИНЕННІ ЗЛОЧИНУ І НЕ МОЖЕ БУТИ ПІДДАНА КРИМІНАЛЬНОМУ ПОКАРАННЮ, ДОКИ ЇЇ ВИНУ НЕ БУДЕ ДОВЕДЕНО В ЗАКОННОМУ ПОРЯДКУ І ВСТАНОВЛЕНО ОБВИНУВАЛЬНИМ ВИРОКОМ СУДУ". ЩОДО ІНЦИДЕНТУ В БОРИСПІЛЬСЬКОМУ РАЙОНІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ДЕ 23 СЕРПНЯ ЦЬОГО РОКУ 7-РІЧНИЙ ХЛОПЧИК СМЕРТЕЛЬНО ПОРАНИВ СУСІДСЬКУ ДИТИНУ З БАТЬКІВСЬКОЇ МИСЛИВСЬКОЇ РУШНИЦІ, ТРИВАЄ СЛІДСТВО І ЖОДНОГО СУДОВОГО ВИРОКУ В ЦІЙ СПРАВІ НЕМАЄ.
