Анна Новосад у студії Українського Радіо
У Чернігові Росія поцілила по 27 із 34 шкіл
В Україні російськими ударами зруйновано понад 3500 закладів освіти. Мільйони дітей змушені були почати навчальний рік за кордоном. Як в цих умовах забезпечити гідний навчальний процес? Що вдалося зробити вашому фонду? Як трансформувалася його робота?
Фонд savED було створено наприкінці весни-початку літа 2022 року. Ми вперше поїхали до звільненого Чернігова і побачили наслідки російських спроб захопити місто. Росіяни поцілили по 27 закладах шкільної освіти з 34. Вкрадені були навіть ложки і склянки в дитячих садочках, потрощені комп’ютери. Тоді стало зрозуміло, що Росія дуже прицільно воює не лише з нашими військами і цивільними, але й з освітою та дітьми. У цьому немає нічого не очікуваного, оскільки освіта – дуже вагома частина нашої ідентичності, та інструмент українізації серед молоді.
Фонд створив понад 150 освітніх центрів "Вуликів"
Станом на сьогодні ми працюємо в 7 прифронтових регіонах. Це понад 100 громад. У нас є кілька напрямків роботи. Ми не просто допомагаємо відновити доступ до освіти. Це допомога постраждалим громадам відновити життя через освітні, інфраструктурні та соціальні проєкти. У нас є великий інфраструктурний блок. Ми шукаємо варіанти, виходячи з контексту певного населеного пункту, як відновити фізичний доступ. Дуже рідко йдеться про відбудову чи ремонт школи. Ми багато працюємо в Харківській області й там про відбудову школи не йдеться, оскільки в неї ніхто не піде. Очне навчання там вже четвертий рік неможливе. Ми працюємо винятково в підземеллі, будуючи підземні освітні простори. У Миколаївській області це був перший рік, коли можна було працювати над землею. Ми почали переобладнувати старі будинки культури на школи, ставити модульні школи тощо. У нас є велика мережа (понад 150) освітніх центрів – "Вуликів", які надають позашкільні освітні активності. Також робимо тимчасові школи, переробляємо їх із комунальних приміщень, які нам дозволяють використати. Це все супроводжується додатковими освітніми програмами з надолуження освітніх втрат. Це також робота із підлітками – тією віковою категорією, якій особливо потрібна підтримка. Школи перестали бути просто місцем, де ти приходиш здобути академічні знання. Зараз у прифронтових громадах це передусім місце соціальної взаємодії і спілкування, а не академічних знань. Тому що саме це підтримує і допомагає переживати наслідки війни.
Модульна школа вартістю 450 тисяч доларів за два місяці
Яким проєктом ви найбільше пишаєтеся?
Це освітні центри "Вулики". Перші 16 ми зробили ще влітку 2022. Десь це було в класі вцілілої школи у Бородянці, десь нам віддали крило школи, десь це було в підвалах. Ми намагалися створити безпечний, комфортний позашкільний простір . Головне – це забезпечення цих центрів місцевими вчителями, які працювали з дітьми в позашкільний спосіб.
Крім того, я дуже пишаюся тією якістю укриттів, які ми робимо. Це повноцінні підземні школи, де можна навчатися цілий день. Це не просто підвал, де ти пересиджуєш тривогу.
У Харківській області зруйновано 50% шкіл. Коли ми відбудуємо усі ці школи, якщо вартість однієї близько 7 мільйонів євро? Тому ми зобов’язані шукати тимчасова рішення, які зокрема дешевші. Одним із варіантів є модульні школи. Це не будівельні вагончики чи містечка для внутрішньо переміщених осіб. Це сучасні класні модульні приміщення, просторі, з високими стелями, які виробляють за два місяці. Ми таких модульних шкіл облаштували 6. Одна за Броварами в Київській області, чотири в Миколаївській області і одна на Дніпропетровщині, де ворог одним ударом знищив одразу чотири школи. Модульна школа коштує 450 тисяч доларів і може одночасно вміщувати 180 дітей. Туди ходять по змінах. Цього дуже мало, але це дешевше рішення, яке може працювати, поки в нас немає мільйонів.
Встановлено 6 модульних шкіл і 14 на черзі
Де ви шукаєте фінансування?
Із відходом USAID історія з модульними школами зупинилися. Ми мали встановити ще 14 шкіл у містечках, де все зруйновано. Зараз ми ведемо перемовини з ЄС, щоб вони продовжили цей проєкт, оскільки це рішення дієве. Ми працюємо з міжнародними партнерами: урядами країн, неурядовими організаціями тощо. Проте все більше працюємо з українським бізнесом, робимо публічні збори. Стає складніше, але гроші все одно є. Дуже складна ситуація з укриттями в садочках.
.jpg)
Анна Новосад і Людмила Тягнирядно у студії Українського Радіо
Загалом по Україні 70% школярів навчаються очно
Як змінилася освітня система за цей рік? Що може стабілізувати наш навчальний процес станом на четвертий рік повномасштабного вторгнення?
Зараз загалом система освіти, порівняно з 2023 роком, суттєво адаптувалася до цих умов і є суттєве повернення до очного навчання. З інфраструктурною частиною стало краще, проте прифронтовим регіонам продовжує бути найскладніше. Загалом по країні 70% школярів навчаються очно. У прифронтових регіонах цей показник складає лише 34%. Тобто прифронтові області залишаються відрізаними від необхідної соціалізації, взаємодії і комунікації. Відтак зростає проблема психоемоційного виснаження, тривожності й стресу передусім серед учнів. Наше дослідження показало, що лише менше 50% учнів сказали, що не відчувають тривожності. 20% сильно потребують психологічної допомоги. 22% українських підлітків сказали, що вони хочуть виїхати за кордон і бачать своє майбутнє там. Трішки більше 55% хочуть залишатися в Україні. Решта не визначилися. Тому школа – це значно важливіше місце, ніж те, де ти просто здобуваєш академічні знання. В умовах війни, особливо в прифронтових громадах, це критична інституція. Підлітки, які мають друзів, переважно хочуть залишатися в Україні. Якраз школа це дає.
125 тисяч доларів на проєкти для підлітків
Ми дуже багато працюємо з підлітками. У нас є окрема програма залучення підлітків під назвою "UActive", де вони вчаться створювати власні соціальні проєкти для відновлення чи покращення їхнього життя в громадах на прифронтових територіях і здобувають для цього від нас не лише знання і навички, але й стартове фінансування у вигляді 5 тисяч доларів для тих громад, які показали, що вони цього дійсно хочуть. Це реально працює. В них зникає розгубленість і виникає бажання бути корисними громаді. Ця програма зараз налічує понад 1000 підлітків із прифронтових регіонів. Як правило це маленькі містечка і села Миколаївщини та Чернігівщини. Ми виділили гранти на суму 125 тисяч доларів на їхні проєкти. Підлітки за цей час самостійно без нашої допомоги залучили 228 тисяч доларів. Вони самі подаються на гранти. Найбільший донор із цих 228 тисяч – це місцеві бюджети. Підлітки йдуть до своїх громад і шукають фінансування. Діти вчаться взаємодіяти із владою і залучати лідерів думок. Для цього не обов’язково, щоб функціонувала школа. Потрібно шукати шляхи, як їх залучати.
Інтегровані уроки з 4 основних предметів для надолуження освітніх втрат
Що робити з освітніми втратами і прогалинами в знаннях особливо серед дітей із прифронтових територій?
Працювати додатково. У нас є окрема величезна програма із надолуження освітніх втрат. Це інтегровані уроки з 4 основних предметів. Ми залучаємо місцевих вчителів і платимо їм додатково. Ми даємо їм безпечне укриття.
