Фото з відкритих джерел
Війна ведеться за те, хто буде контролювати логістику
Яка ситуація в районі Дружківки, Костянтинівки, Краматорська в контексті захисту логістичних шляхів?
Ми всюди для захисту логістичних шляхів використовуємо активні дії і пасивні дії. Ми прекрасно усвідомлюємо, що противник нарощує свої можливості застосування дронів, зокрема дронів на оптоволокні, намагаючись завдавати ударів по наших об’єктах логістики. І тут ми маємо дуель між нашими дронарями і дронарями противника. Ми намагаємося прикрити ті шляхи сполучення, які забезпечують постачання сил та засобів для нашої армії. Створюються сітки і захисні коридори, які обмежують використання дронів. Зараз акцент саме дронової війни зміщується на протистоянні між силами та засобами цієї війни. Війна ведеться не заради позитивних роликів, коли дронарі ганяються за одним солдатом противника. Війна ведеться саме за те, хто буде контролювати цю логістику, хто буде забезпечувати доставку нашим оборонцям і як ми це будемо робити. Тому там бої тривають саме в такому просторі інфільтрації, або зачистки з нашого боку. Тобто коли противник намагається поодинокими військовослужбовцями або групами по 2-4 людини просочитися через наші нещільні бойові порядки і закріпитися там, ми намагаємося проводити зачистку місцевості від таких поодиноких військовослужбовців.
Випад в районі Добропілля був перерізаний ще кілька тижнів тому. Проте на карті DeepState ми бачимо червоний острівець, що свідчить про присутність там російських військових. Як їм вдається триматися в оточенні протягом всього цього часу?
Ці кольори, які публікуються зокрема ресурсом DeepState є відносно умовними. Вся ця зона від лінії Никонорівка-Маяк-Золотий Колодязь-Весела є сірою зоною, де може бути більша чи менша щільність противника. В районі Кучерівого Яру ведуться бої, що дозволяє ресурсу DeepState показувати цю знову в червоному кольорі. Противник забезпечує тих, хто виходить на зв'язок. Вони дронами здійснюють доставку всього необхідного.
Наразі в противника єдина мета — просуватися в сторону Краматорська і Слов’янська
Як ворог готується до наступу? В який спосіб він діятиме?
Ворог не готується до наступу, він буде його продовжувати. Те, що вони зараз перекидають з інших ділянок фронту додаткові контингенти свідчить про те, що в них з ресурсами не все дуже добре. Вони змушені знижувати бойову активність на інших ділянках для того, щоб забезпечити виконання основної стратегічної мети найближчих років. Задача щодо окупації Донецької області була поставлена ще в квітні 2022 року. І вона не виконана донині. Противник відчайдушно намагається лізти вперед. Противник відчайдушно намагається виконати ті задачі, які ставилися на різні кампанії. Якщо противник ставив задачу протягом весняно-літньої кампанії захопити позиції українських Сил оборони, закріпитися на лінії Покровськ-Костянтинівка-Часів Яр і створити умови для подальшого просування до Слов’янсько-Краматорської агломерації, то цю задачу ніхто не скасовував. Вона може бути трішки уточнена. Треба розуміти, що всі дії противника цієї кампанії на всіх ділянках фронту будуть присвячені тільки одній меті – просуванню в сторону Краматорська і Слов’янська. Чи це буде напрямок через Лиман, чи противник намагатиметься прорватися в район Дружківки неважливо. Слов’янськ і Краматорськ на сьогодні для противника є основною метою.
Наступною ціллю може бути Ізюм, звідки відкриється вихід до Харкова і Полтави
Слов’янсько-Краматорська агломерація на сьогодні є серйозним укріпленим пунктом українських Сил оборони на цьому напрямку. І втрата її в найближчий час дуже серйозно ускладнить ситуацію вже на південному сході Харківської області. Якщо подивитися на основні магістралі, то треба розуміти, що наступним може бути Ізюм, як наступний логістичний хаб і від нього вже противник може створювати загрозу, як для Харкова, так і намагатися просуватися в сторону Полтави. Тому саме Слов’янськ і Краматорськ зараз як укріплений район оборони України стоїть буквально кісткою в горлі щодо планів російських окупантів по подальшій окупації України. Ні в кого з нас і наших слухачів немає сумніву, що противник не зупиниться на кордонах Донецької області і він буде далі намагатися просуватися, маючи на меті повну окупацію України. Саме зараз Слов’янськ і Краматорськ є тією територією, яку противник так відчайдушно прагне захопити.
(1).jpg)
Сергій Грабський. Фото з відкритих джерел
У ворога є проблеми з бензином А-95, але дизпалива для військової техніки вистачає
Наскільки наші удари по російських НПЗ та виробництвах зброї впливає на наступальний потенціал ворога?
Попри те, що ми завдаємо досить ефективних ударів, руйнуючи передусім економічні основи ведення війни, це жодним чином не відображається на темпах ведення війни противником. Можна говорити, що ми вплинули на 20% виробництва, але залишається ще 80%. Противник бере останній кусень хліба в дитини або в пенсіонера, але він зробить усе можливе, щоб війна продовжувалася. Тому ми маємо посилювати темпи завдавання ударів. В Москві вже починаються проблеми з пальним А-95. Військова техніка користується переважно дизпаливом, яке РФ виробляє в достатній кількості, щоб забезпечити потреби армії. Проте ми підриваємо економічні основи ведення війни. Відсутність пального – це відсутність продажів і неможливість забезпечити експортні поставки.
Китай — не та країна, яка може зробити революцію у військовій справі
На параді Китай продемонстрував два типи установок ППО з лазерами. Чи справді це революція у сфері ППО?
Те, що нам показали далеко від того ідеалу або загального розуміння самих процесів використання променів у військовій справі. Свого часу Ізраїль вів роботу зі створення лазерної зброї для того, щоб збивати повітряні кульки, які запускалися із Сектору Гази зі шматками підпаленого паперу, щоб підпалювали поля в Ізраїлі. Просто фізично — це надзвичайно складний процес. Китай — не та країна, яка може зробити революцію у військовій справі.
