Ольга Решетилова. Фото: Суспільне
Першочергові проблеми
Їх доволі багато. За 9 місяців на посаді Уповноваженої мені вдалося виокремити низку глобальних системних проблем. Звісно, військовий омбудсмен покликаний передусім реагувати на скарги військовослужбовців. Тож ми розділяємо цю майбутню роботу на дві частини. Перша — реагування на скарги і проведення перевірок у військових частинах за скаргами військовослужбовців. Друга — напрацювання системних рішень для Сил оборони, щоб покращити захист прав військовослужбовців. Наразі абсолютна більшість проблем упирається в одне — у недостатню кількість особового складу, на жаль. І питання формування резервів є надважливим. Це не тільки моє завдання, це завдання і Міністерства оборони, і Генерального штабу. Ми напрацьовуватимемо пропозиції, як поліпшити ситуацію. Однак хочу наголосити, що це завдання не тільки держави, а всього суспільства.
Принагідно хочу закликати людей приєднуватися до Сил оборони. Якщо вас лякає незахищеність в армії, то ось є я, яка на зв'язку 24/7. У разі виникнення труднощів ті військовослужбовці, які до мене зверталися, знають, що я реагую дуже швидко і намагаюся розв'язати всі проблеми, які виникають. Президент створив інституцію, що дозволить захистити військовослужбовців від несправедливості. Але брак резервів викликає також іншу проблему. Ті військовослужбовці, які пішли служити в 2022 році або ще раніше, не мають права на визначеність, вони не знають, як довго їм ще доведеться служити. Можливо, ви бачили цю вимогу, є і організація, й ініціатива про чіткі терміни служби. Це вкрай болюче питання. Щоб із ним упоратися, маємо розв'язати питання з якістю мобілізації і формуванням резервів.
Права і захищеність ЛГБТ-військових
Попередньо у штатному розписі, який ми прописуємо, буде цілий підрозділ, що опікуватиметься питаннями гендерної рівності й антидискримінації. Авжеж, питання ЛГБТ-військових та їхня захищеність в армії — це дуже важливо. Ми маємо вітати всі категорії населення у Збройних силах. Зрозуміло, що ЛГБТ-військові так само повноцінно захищають нашу державу, але через певні стереотипи в суспільстві вони наражаються на утиски, і ми з цим маємо працювати. Йдеться і про конкретний інструментарій, як захистити людину, як її убезпечити від, не дай Боже, конфліктних ситуацій чи насилля, і про підвищення культури в Силах оборони, роз'яснення і подолання стереотипів.
Структура, штат, інструменти Офісу
На жаль, із першої версії законопроєкту нам викреслили територіальні представництва, тож якось виходитимемо з ситуації, як нам діставатися до регіонів. Часто їздитимемо у відрядження, працюватимемо в полях, а також співпрацюватимемо з Головним управлінням захисту прав військовослужбовців Міноборони. Територіальних представництв не буде, але те, що ми будемо постійно в полях — сто відсотків, і це моє завдання номер один. Працювати не стільки в Києві, скільки ближче до військ, до їхнього розташування. Гранична чисельність передбачена в указі Президента, у положенні, яке він затвердив указом, — 150 людей. Наголошу, це гранична чисельність. Ми передбачали дійти до повного штату до кінця 2027 року. До кінця 2025-го маємо набрати десь 60 осіб. Це не тільки люди, які безпосередньо проводитимуть перевірки, головні спеціалісти, керівники підрозділів, а й штат забезпечення, водії. Нам знадобляться перекладачі, оскільки треба буде працювати з іноземними громадянами, які проходять службу в Силах оборони. Потрібно багато сервісних служб, що мають забезпечувати діяльність Офісу.
Ми передбачаємо наразі три департаменти. Перший і найбільший — це департамент проведення перевірок і опрацювання скарг військовослужбовців. Також департамент юридичного забезпечення — це той, що буде напрацьовувати нормативно-правові зміни, бо коли ми говоримо про системні рішення, без нормативно-правових змін не обійтися. Крім того, одним з інструментів реагування військового омбудсмена буде накладення адміністративної відповідальності на командування, і для цього потрібен також цілий підрозділ для представництва в судах. Третій підрозділ, більш організаційно-програмний, стосується того, як ми будемо впроваджувати зміни в Сили оборони — не способом перевірок і накладанням санкцій, а, навпаки, допомогою і пропозиціями.
Наприклад, ще до створення Офісу військового омбудсмена з моєї ініціативи було запроваджено адаптаційні курси перед проходженням базової загальновійськової підготовки в усіх навчальних центрах, щоб стабілізувати людей, які часом дуже різко й неочікувано потрапляють із цивільного життя у військо. З ними працюють психологи, також там є кілька мотиваційних курсів, щоб підвищити мотивацію для проходження служби і підготувати до засвоєння навчального матеріалу, — адже люди, що перебувають у стані сильного стресу, не готові до навчання. Ми випросили у Генерального штабу три дні перед початком БЗВП, щоб попрацювати з цими людьми, і зараз цей адаптаційний курс уже дає перші результати. Це приклад упровадження змін, що допоможуть бути ефективнішими й обороноздатнішими.
Зараз у парламенті перебуває ще один допоміжний законопроєкт про внесення змін до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів. Він про те, що військовий омбудсмен у разі невиконання його законних вимог може накладати адміністративну відповідальність на командирів різних рівнів. Ідеться про штраф — не 50 тисяч гривень, а значно вищий. Якщо не помиляюся, це 300 тисяч гривень. У певних ситуаціях передбачається навіть позбавлення звання чи посади. Сподіваємося, цей законопроєкт швидко пройде парламент, адже це один з інструментів, яким зможе діяти військовий омбудсмен. Водночас хочу підкреслити, що це буде крайній вид реагування. Маю надію, ми застосовуватимемо його в одиничних випадках, бо насамперед я сподіваюся на взаємодію, спільну роботу і розуміння, що ми робимо спільну справу. Але такий інструмент передбачений для військового омбудсмена через адміністративний суд, накладання різних санкцій на командирів різних рівнів.
Питання в тому, наскільки суб'єктним стане Офіс військового омбудсмена і військовий омбудсмен. І це проблема виборювання свого місця в Силах безпеки й оборони. Одна справа — внести зміни до Закону про національну безпеку, що ми зробили попереднім законопроєктом про військового омбудсмена, і зробити формально військового омбудсмена суб'єктом Сил безпеки й оборони. А зовсім інша справа — вибороти цю суб'єктність і впливовість, авторитетність в Силах оборони. Це кропітка робота, яка досягається передусім результатом. Окрім крайнього заходу про накладення адміністративної відповідальності, військовий омбудсмен має можливість доповідати Верховному Головнокомандувачу про критичні проблеми, що існують в Силах оборони. Ми з Президентом обговорювали, що було б добре, щоб Офіс військового омбудсмена час від часу готував на Ставку доповіді про нагальні питання й ухвалювалися відповідні рішення. Також я попросила Президента про включення військового омбудсмена в Раду національної безпеки й оборони. Попередньо я говорила про це з Рустемом Умеровим і сподіваюся, що це буде зроблено найближчим часом. Річ у тім, як вибороти суб'єктність і впливовість для цієї інституції, що не буде одномоментно, не буде вже завтра. Це досягається суто важкою роботою й адекватністю. Не хочу, щоб ми розмахували шашкою і розказували, що відразу все змінимо, і бажаю, щоб суспільство з розумінням до цього поставилося. Військовий омбудсмен — не чарівна паличка, яка вже від завтра розв'яже всі проблеми, що існують в Силах оборони. Це поступова системна робота.
Чи замінить Офіс інституції, які теж могли би бути ефективними
Я вже неодноразово говорила, що військовий омбудсмен ніколи не замінить собою правоохоронні органи. Військовий омбудсмен — це нагляд за дотриманням прав людини, але точно не правоохоронний орган, і це важливо розуміти всім. Здається, у 2022 році ініціатори Закону про Військову поліцію прийшли до мене як до громадської діячки, активістки й правозахисниці з проханням підтримати законопроєкт про створення Військової поліції. Я їм тоді сказала, що загалом не проти, але спочатку має бути створений військовий омбудсмен: адже спочатку ми маємо захистити права, а потім створювати органи правопорядку, які займаються посиленням дисципліни. І так воно зараз і стається. Військовий омбудсмен вже створений, і тепер можемо говорити про модель військової юстиції. Думаю, вона потрібна. В експертному середовищі триває дискусія, якою ця модель має бути. Думаю, ми не маємо створювати повністю закриту військову систему. Це в Україні ніколи не спрацює, і я боюся, що це відкидатиме нас до радянських практик.
Потрібно максимально залучати цивільний компонент до розв'язання військових питань. Якщо говоримо про суди, то це має бути спеціалізація суддів, і відповідний законопроєкт вже є у Верховній Раді. Спеціалізація суддів — це те, що могло б допомогти якісніше розглядати справи військовослужбовців. Що відбувається зараз? При наявному величезному навантаженні судді розглядають одночасно справи про крадіжки, шахрайства, корупційні історії і військові злочини. Так не має бути. Це розпорошує увагу суддів, не дає їм можливості нормально навчитися, заглибитися в ситуацію, з якою вони працюють. Спеціалізація дуже б допомогла.
Друге питання — це посилення спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. Це те, що залишилося від військової прокуратури після реформи 2019 року. Думаю, що цей орган потребує серйозного посилення. Наприклад, їм не вистачає прокурорів. Я займаюся моніторингом судових справ щодо військовослужбовців і бачу, як прокурори не встигають навіть доїхати з одного суду до іншого на слухання справ, і це тільки у Києві. Виходить, що у нас постійно ці справи затягуються, відкладаються. Проблема, скажімо, з тим самим СЗЧ, коли не можна швидко повернути людину до військової частини: суд просто не встигає розглянути ці справи, бо зайняті прокурори. Окрім того, має поліпшитися якісна складова, прокурори мають краще навчатися й розуміти те, що відбувається на фронті.
Станом на сьогодні орган досудового слідства, який розглядає справи щодо військових злочинів, — Державне бюро розслідувань. Дуже перевантажена ця структура, ще й так сталося, що їм розгляд справ військовослужбовців дістався за залишковим принципом. Узагалі ДБР створювалося для зовсім інших завдань: вони мали розслідувати справи держслужбовців і високопосадовців. А вийшло так, що оскільки немає іншого досудового органу, на ДБР скинули всі військові злочини. Отже, питання створення Військової поліції, очевидно, вже назріло. Річ лише в тім, яким чином її створити. Напевно, це не має бути військова служба правопорядку з розширеним функціоналом. Військова поліція має бути незалежним органом, а не так, як зараз у нас ВСП у підпорядкуванні Генеральному штабу. Коли ми опрацюємо ці моделі, зрозуміємо, як це має працювати в комплексі, у взаємодії, тоді, думаю, будемо готові до створення військової юстиції. Але хочу наголосити, що це не можна робити похапцем, бо йдеться про дуже серйозні речі, які впливатимуть на долі людей, які, власне, мають посилити Сили оборони, а не навпаки.
Механізм убезпечення військовослужбовців. Як звернутися
Ми створили спеціальну електронну скриньку для звернення військовослужбовців в Офісі Президента України. Це те, що діє наразі. Я отримала на цю скриньку вже близько 9 тисяч звернень. Намагаємося опрацьовувати всі. У нас є рівні реагування на звернення, якщо це стосується насилля, конфліктних ситуацій, які загрожують життю і здоров'ю військовослужбовця або військовослужбовиці. Намагаюся реагувати протягом години, передусім щодо убезпечення військовослужбовця, який звернувся. Бували прецеденти, коли мені доводилося разом із військовою службою правопорядку виїжджати до військової частини, забирати звідти військовослужбовців, убезпечувати їх, відряджати до інших військових частин. Таких випадків небагато, але вони, на жаль, трапляються, і тут потрібен чіткий алгоритм реагування. Зараз він уже відпрацьований, думаю, що ми його тільки посилимо в Офісі військового омбудсмена.
Загалом зараз, на жаль, не дуже зручний спосіб звернень до мене — тільки через електронну пошту zpv@apu.gov.ua. У мене немає штату станом на сьогодні, і я не можу систематизувати величезну кількість звернень. В Офісі військового омбудсмена ми передбачаємо так званий кол-центр, але назва умовна, бо насправді це буде хаб, що опрацьовуватиме звернення з різних джерел: можна буде звертатися і через месенджери, й електронною поштою, і на короткий номер, і через кнопку в "Армії+" ми плануємо це зробити. Фахівці в хабі будуть опрацьовувати звернення і розподіляти їх за рівнями реагування. Якщо це "червоний" рівень, де йдеться про загрозу життю і здоров'ю військовослужбовця, повідомлення потрапить у чат керівникам Офісу військового омбудсмена, і ми відразу будемо реагувати.
Часто звертаються військовослужбовці, яким потрібна психологічна допомога. Була історія, коли побратими повідомили, що в їхнього товариша стався нервовий зрив, і він побіг у бік противника. Ми швидко відреагували, включили командира, за допомогою аеророзвідки знайшли його, повернули, надали психологічну допомогу, він зараз проходить лікування. У таких випадках дуже важливо, щоб працювали фахові психологи. Іноді військовослужбовцеві просто потрібне роз'яснення, що робити в певній ситуації, тож на лінії також працюватимуть консультанти, юристи, які пояснюватимуть, який рапорт написати, до кого звернутись і так далі.
Ми взаємодіємо з компанією, що має великий досвід створення кол-центрів для державних органів. Вони працювали з Національним інформаційним бюро, з Силами територіальної оборони ще в 2022 році, коли була велика кількість звернень. Для цього треба написати спеціальне програмне забезпечення, забезпечити технічну можливість. На жаль, у державному бюджеті немає цих коштів, очевидно, потрібно буде звертатися до міжнародної технічної допомоги. Це великий шматок роботи, не можу гарантувати, що ми найближчим часом запустимо повноцінний кол-центр, але я над цим працюю і сподіваюся, що вже скоро ми зможемо оголосити, що запустили його.
