Ілюстративне фото з відкритих джерел
Від третини до половини боєзіткнень по всій лінії фронту відбуваються на Покровському напрямку
Росія більше року не може взяти Покровськ. Яку тактику використовувала РФ?
Від третини до половини бойових зіткнень по всій лінії фронту відбуваються зараз саме на Покровському напрямку. За інформацією від Сирського (головнокомандувача ЗСУ – ред.) там зосереджено понад 100 тисяч російських військ. Тактика ворога полягає у м’ясних штурмах та намаганні просочитися невеликими групами. Нічого нового, чого б не було на інших ділянках фронту, тут немає. Майже півтора роки ворог намагається в різний спосіб захопити місто, але марно. Росіяни намагалися оточити Покровськ з півночі і півдня, проте зазнали невдачі. Була атака на Добропілля. Зараз є контрудари від наших Збройних Сил. Ми відвойовуємо деякі позиції, які були втрачені. Тому незважаючи на велику кількість бойових зіткнень, лінія фронту біля Покровська стабільна.
Незважаючи на великі втрати, кількість російських вояків не зменшується
Чи справді за найближчі 2 місяці відбудеться щось вирішальне на Покровському напрямку?
Підстав для кардинальних змін немає. Нам вдалося відбити три великі наступи. Нам відомо, що вони готують ще два восени і взимку. Сили та засоби у росіян збільшилися. Кількість російських війсь, які ведуть бойові дії, складає загалом на всіх ділянках 700 тисяч. Це велика кількість. Втрачають вони орієнтовано 30-35 тисяч щомісячно і приблизно стільки ж вони мобілізують в різний спосіб. Тобто, незважаючи на великі втрати, кількість російських вояків не зменшується. З іншого боку, добра новина в тому, що російських окупантів не стає більше. Нова техніка у великій кількості не з’явилася на лінії фронту. Людей у окупантів більше не стало. Тоді яким чином росіяни збираються досягнути успіху на Покровському напрямку за наступні два місяці? Не було в історії воєн, коли армія, яка готується до наступу, ніде не просунулася.
Бюджет лише Пентагону втричі більший, ніж бюджет всієї РФ
Чи можна вважати статтю Валерія Залужного практичним посібником для реалізації?
Так. Пан Залужний неодноразово казав, що варто робити на війні і його поради та висновки мають наукове підґрунтя. Він передбачав, що війна перейде в глухий кут, тобто стане війною на виснаження. У росіян зараз немає сил та засобів, що робити якісь суттєві просування і захопити більше територій і так само у нас немає сил та засобів, щоб відбити росіян. Потрібні інновації, нові технології, більше роботизовних систем і менше людей в контактному бою. Щоб у бойових діях брали участь роботи, якими керують люди із більш захищених місць. Кількість військових – це важливо, але вона не є вирішальною у перемозі. Логіка війни не змінилася за сотні років. Змінилися засоби, якими досягається ця мета. Якщо така війна триватиме надалі, то програє той, хто перший виснажиться. Якби в нас не було допомоги наших партнерів, ми би вже виснажилися. Якщо ж нам і надалі допомагатимуть європейські партнери і США, то виснажиться РФ. ВВП РФ такий самий як ВВП Італії. Якщо взяти Італію, Німеччину, Францію і Британію, то ВВП лише цих країн десь в 5 разів перевищує ВВП РФ. ВВП США в 20 разів перевищує ВВП РФ. Бюджет лише Пентагону втричі більший, ніж бюджет всієї РФ.
Далекобійна зброя нам потрібна для війни, а не для помсти
Дональд Трамп дозволив Україні завдавати далекобійних ударів по РФ. Що це може змінити найближчим часом?
Бити вглиб РФ ми маємо право згідно з 51 статтею статуту ООН, де прописано, що має право робити країна у вигляді самооборони під час нападу на неї інших країн. Ми хочемо стріляти по промислових та військових об’єктам, які підживлюють російську армію на лінії фронту. Якщо ми будемо бити на 1000 км, то це суттєво вплине на можливості росіян вести бойові дії безпосередньої на лінії фронту. Якщо ми зможемо добивати до аеродромів, де стоять стратегічні бомбардувальники, то не буде масованих атак на українські міста. Нам це потрібно для війни, а не для помсти. Дрон може зруйнувати НПЗ, який не сховаєш, а ракета, яка несе тонну вибухівки, може зруйнувати захищені об’єкти.
Олексій Гетьман. Фото: facebook
Рано чи пізно війна прийде на територію агресора
Чи можливе перенесення війни на територію супротивника не лише далекобійними ударами, але й на землі, як це було у Курську?
Ворога треба гнати стільки, наскільки в нас вистачить сил. У нас немає мети Курську чи Брянську область записати в нашу конституцію і окупувати. Ми робимо лише контрудари. На скільки зможемо просунутися, стільки й будемо просуватися. Агресор має розуміти, що рано чи пізно війна прийде на його територію.
Полювати за пусковими майданчиками малоефективно
Як ми можемо знищувати майданчики для запуску росіянами ударних БПЛА? І чи є в цьому сенс?
Це може бути фура із "Шахедами", яка зупиняється будь-де і швидко готується до пуску. Тому полювати за пусковими майданчиками малоефективно. Це не стаціонарні летовища.
Яку роль відіграє доступ до чіпів для дронів у подальшому розгортанні цієї війни?
Китай виробляє велику кількість цих чіпів. Це не високотехнологічна продукція. Тому якщо не буде доступу в одному місці, будемо купувати в іншому.