Віктор Орбан. Фото: facebook/orbanviktor
"Росії дуже важливо дестабілізувати ситуацію"
Інцидент, коли в повітряному просторі України над територією Закарпатської області було двічі зафіксовано проліт дронів, які залетіли з території Угорщини. Що це було, які є версії і як розцінювати цей факт?
Є одна основна версія, що це могла бути і операція "під чужим прапором". Це те, що досить часто робила Москва, що ці дрони могли бути запущені угорцями. Але ми бачимо, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у своїх інтерв'ю каже, що, мовляв, "залетіли там якісь дрони", Україна все одно не є незалежною суверенною державою, тому не їм тут розповідати, що там відбувається. Як на мене, це серйозна провокація. І у відповідь на це Міністерство закордонних справ України оголосило про заборону в'їзду до України трьом угорським військовим. Це дуже важливо, що українська дипломатія реагує на ці заяви, хоча ми чудово розуміємо, що угорські політики, які нині при владі, майже щодня щось кажуть про Україну і за великим рахунком риторика не змінюється. Але ця ситуація дійсно загрозлива. Я, наприклад, спілкувався з одним із угорських аналітиків і він мені сказав, що це добре, що українська сторона опублікувала маршрут цих дронів, але також треба було оприлюднити їх фото. Я так розумію, що це не було зроблено з питань безпеки. Але для Росії дуже важливо дестабілізувати ситуацію. Тобто тут ми маємо окремо українсько-угорський аспект – ця довга історія, яка тягнеться ще з 2017 року з "правами угорців" на Закарпатті, коли після ухвалення закону про освіту Угорщина почала блокувати європейську інтеграцію України. Другий аспект – це, власне, російсько-угорський. Те, яким чином Росія впливає на угорських політиків і те, що вони кажуть і роблять відносно України.
"Російські спецслужби досить активно працюють в Угорщині"
А якщо ця операція була не "під чужим прапором", а, скажімо, до цього причетна угорська армія. Чи є вона настільки вільною в своїх діях, зважаючи, що Угорщина є членом НАТО?
Я не думаю, що угорська армія має свободу дії. У будь-якому разі угорська армія підпорядковується вищому командуванню НАТО і, попри різні заяви політиків, угорська армія не може діяти самостійно. І в цьому є також перевага членства в НАТО, що всі рішення спершу ухвалюються на політичному рівні, а вже потім їх виконують військові.
Тоді що це був за дрон-розвідник? Це якісь конкуренти-підприємці, якийсь бізнес хотів щось розвідати над Закарпаттям?
Це міг бути дрон, насправді, запущений за допомогою російських спецслужб. Тому що російські спецслужби – Федеральна служба безпеки, Головне розвідне управління, Служба зовнішньої розвідки Росії – досить активно працюють в Угорщині. Те ж саме можна сказати і про Російську православну церкву. Тобто російський вплив в Угорщині сильний, тому вони могли самі організувати подібну розвідувальну операцію. Зрозуміло, що ці дрони все одно були запущені з території Угорщини і це не може заперечувати навіть Орбан. Тому єдине питання тут полягає в тому, як на це все буде реагувати Європейський Союз. Тому що Євросоюз досі не знайшов механізму, яким чином мінімізувати вплив Угорщини на блокування процесів європейської інтеграції України.
Чи була якась реакція НАТО на такі не дружні щодо України дії країни-членкині альянсу?
Як таких реакцій не було. І це теж серйозне питання, яким чином у НАТО можуть мінімізувати цей вплив. Хоча тут більше сподівань на Євросоюз.
"Ми зараз перебуваємо в найнижчій точці українсько-угорських відносин"
Але тут виникає ще й доволі пікантний момент. Виходить, що Угорщина чи хтось руками Угорщини запускає ці дрони на територію України, а потім Угорщина приєднується до обговорення "стіни дронів". Як це розуміти?
В Угорщині все одно розуміють, що дрони – це майбутнє війни, що треба вкладатися, інвестувати в цю технологію. І ситуація в цьому плані дійсно складна, тому що ми не можемо чекати ще пів року. Чому я кажу про пів року? Тому що у квітні 2026 року в Угорщині наступні парламентські вибори. І, можливо, є сподівання того, що Орбан вже не буде прем'єр-міністром. Але в нас немає часу, тому що війна продовжується. Дрони – це те, що визначає цю війну, і ми маємо все зробити для того, щоб мінімізувати ризики розвідки над українською територією з боку інших держав. Тут я б хотів нагадати, що були вже випадки, коли російські спецслужби стежили за переміщенням українських військ, але з угорського боку.
Загалом ми зараз перебуваємо в найнижчій точці українсько-угорських відносин. Це як мінімум з 2017 року, коли розпочався цей дипломатичний конфлікт. І зараз це виглядає як "обмін поганими словами". Але тут треба розуміти, що угорці діють виходячи зі своїх національних інтересів для того, щоб отримати дешевий російський газ чи якісь економічні дивіденди з Російської Федерації.
.jpg)
Єгор Брайлян. Фото: facebook/yehor.brailian
"Дружба Орбана з Трампом"
І в той же час вони мають доволі вагому фінансову підтримку від Євросоюзу. Тобто вони хочуть, вибачте, як те "покірне теля дві мамки ссати"?
Саме так. У цьому і полягає особливість позиції нинішньої Угорщини. Вони хочуть співпрацювати з різними сторонами і отримувати вигоду з різних сторін. Плюс там є ще окремо Китай і США, "дружба Орбана з Трампом". Але я думаю, що нам треба просто зрозуміти, яким чином ми можемо пояснити ширшому угорському населенню, чому цей конфлікт є надуманий. Тому що за великим рахунком Угорщина використовує цю травматичну історію про Тріанон (Тріанонський мирний договір , укладений 4 червня 1920 року між союзними державами Антанти у Першій світовій війні та Угорщиною – ред.), після якого була створена Угорщина. Угорщина тоді втратила території, будучи ще в складі Австро-Угорщини. Австро-Угорщина розпалась і Угорщина втратила території, де проживали угорці. Це Закарпаття в Україні, це Трансильванія в Румунії, це територія нинішньої південної Словаччини, це Банат у Сербії. І Орбан якраз використовує цю всю історію, щоб, мовляв, ось ми хочемо повернути велич. Через це він носить ці футбольні шарфи з кордонами Угорщини до Тріанону. І це все використовується.
Лише 10-15% населення Угорщини підтримує ревізіоністські ідеї Орбана
Тут питання полягає в тому, що є вже певні поступки в підтримці української меншини в Угорщині. Нещодавно було відкрито першу україномовну школу в Будапешті. Частина українців виїхали до Угорщини після лютого 22-го року і вже створюються ці горизонтальні контакти на рівні громадянського суспільства. Це дуже важливо. Я думаю, що на такому повсякденному рівні українсько-угорські відносини є досить добрими, тому що все одно контакти зберігаються, вони підтримуються.
Але на політичному рівні, ясно, що відносини не дуже добрі. У цьому є також і тенденція. Це так званий історичний ревізіонізм (Ідейно-політична або наукова течія, яка проголошує необхідність перегляду (ревізії) усталеної теорії, доктрини чи історичних концепцій – ред.). Але тут треба розуміти особливості угорської історії. Угорщина завжди намагалася бути рівною з тими володарями в межах імперій, в яких вона була. Зокрема, мова йде про імперію Габсбургів. Для Угорщини це була дійсно травматична історія. Але в будь-якому разі весь цей ревізіонізм може підтримувати незначна кількість угорців. Зараз важко сказати про точну кількість, можливо 10-15% населення Угорщини підтримує ці ідеї Орбана, але більшість населення цього не підтримує. У цьому і полягає якраз особливість Угорщини, що навіть ті угорці, які можуть походити з територій інших держав, вони все одно не вважаються в Угорщині людьми нарівні з угорцями, які живуть в Угорщині. Це зовсім інша і складна тема, але в будь-якому разі цю специфіку треба розуміти.
Скільки ще Орбан керуватиме Угорщиною?
Наскільки ймовірно, що після наступних виборів в Угорщині Орбан вже не буде при владі?
Я думаю, що шанси є. Але багато що буде залежати від того, який вплив матиме Петер Мадяр (лідер угорської опозиційної партії "Тиса" – ред. ). Це основний опонент Орбана на цих виборах, хоча Мадяр сам колись був у правлячій партії "Фідес" і певний час був наближеним до Орбана. Але потім він вирішив стати його політичним опонентом.
