Росія атакувала цивільне судно під прапором Ліберії на підході до Одеського порту. 28 липня 2026 року. Фото: Суспільне Одеса
"Більшість кораблів РФ у морі використовуватись можуть, але з дуже серйозними обмеженнями"
Я, напевно, вже років півтора-два іноді чую слово флотилія замість словосполучення "Чорноморський флот РФ". Після останніх атак на порти Новоросійська і виведення з ладу, зокрема, фрегата "Адмірал Макаров", як тепер його правильно характеризувати? А найголовніше, що від нього залишилося, які його перспективи і наскільки він зберігає для нас загрозу?
Чорноморський флот Росії знизив свій потенціал за останні 4 роки. На початку війни співвідношення сил відносно того, що є в Україні на морі складало 12 до 1. Зараз – це 4 до 1 на користь РФ. Але особливість у тому, що більшість сил і засобів, тобто більшість кораблів РФ у морі використовуватись можуть, але з дуже серйозними обмеженнями. Тому ці кораблі постійно перебувають у пунктах базування під серйозним захистом. Основна їхня база зараз у Новоросійську, а ще одна база залишається в Севастополі.
"Основна загроза — ракетні удари по території України"
Щодо чисельності. Ми знаємо, що Генеральний штаб наводить дані про 35 серйозно пошкоджених або знищених кораблів противника. Це приблизно третина від бойового потенціалу Чорноморського флоту РФ. Загрозу для нас він все ще на море становить. Основна загроза – це завдання ракетних ударів по території України. Наприклад, у вчорашньому ударі також відмічалось 8 ракет "Калібр". Я так розумію, що вони були запущені з Новоросійська, скоріш за все з ракетних корветів класу "Буян" або "Каракурт". На щастя, всі ці ракети ми збили.
"Потік суден в порти Одеси у серпні скоротився щонайменше вп'ятеро"
Інше завдання Чорноморського флоту, яке залишається для нас досить небезпечним і яке вони частково виконують – блокада північно-західної частини Чорного моря. Зараз це здійснюється переважно завданням ударів з повітря ракетами, дронами. І у готовності перебувають ракетні катери для завдання ударів, якщо судна, наприклад, будуть використовувати нормальний шлях судноплавства напряму з протоки Босфор до портів України. Зараз, якщо такі судна йдуть, то вони використовують коридор у межах територіальних вод наших сусідніх країн – Туреччини, Болгарії, Румунії. Але зараз цей потік суден значно скоротився, в серпні щонайменше в п'ять разів. Якщо раніше в порти Одеси щодня заходило до 50-ти суден різного класу, то зараз це виключно поодинокі такі випадки.
"Порти Дунаю функціонують, але…"
Порти Дунаю функціонують. Зараз є бажання максимально оптимізувати використання Сулінського гирла. Через нього пропускаються судна як до портів України, так і до портів Румунії, і навіть до молдовського порту Джурджулешти. Але його можливості дуже обмежені за географічними розмірами. І треба брати до уваги, що в цей період року Дунай дуже серйозно міліє. Тобто глибини не зовсім придатні для навігації суден середнього і великого розміру.
.jpeg)
Андрій Риженко. Фото: Ukrinform/Кирило Чуботін
"Соціальна та економічна ситуація для противника має дуже негативну тенденцію"
Судячи з усього росіянам теж непереливки. Була інформація, що за перші 15 днів серпня танкерів з нафтопродуктами з портів Азовського моря не зафіксовано, рейдової перевалки за 10-20 миль від Керченської протоки немає, експортних рейсів з нафтопродуктами мало і так само вчетверо менше експорту нафтопродуктів, якщо порівнювати з липнем 2026 року. Це взаємна блокада, це вихід на певний паритет щодо впливу на експортні можливості обох учасників цієї війни на Чорному морі, куди нас веде ця ситуація?
Справа в тому, що ми маємо перш за все дивитися, яка ситуація в нас, який стан зараз безпеки населення України. Все інше – другорядне. Звичайно, що через блокаду портів Великої Одеси, удари по інших об'єктах логістичної інфраструктури України ситуація для нас погіршується. Особливо для українців, які проживають в Одесі, в приморських акваторіях, безпекова ситуація значно погіршилась. Таке погіршення відмічається фактично з початку серпня.
Хочу нагадати, що ми активно почали встановлювати блокаду навколо Криму і на супротивника це дійсно впливає негативно. Соціальна та економічна ситуація для противника там має дуже негативну тенденцію. І його військовий потенціал там знижується. Але таку операцію треба розглядати не тільки як поточну операцію, а дивитися, що буде після. І тут, наскільки я розумію, нам треба трохи попрацювати, тому що противник почав діяти по наших больових точках для того, щоб не погіршувати ситуацію для себе. Він почав бити якраз по портах Одеси, блокувати порти. Свої кораблі для цього противник зараз не використовує, але засобів повітряного нападу в нього багато. Вони навіть застосовували крилаті ракети повітряного базування проти суден, які слідували в Одесу. Це призвело до того, що оператори, власники суден просто відмовились направляти свої судна і вести бізнес з українськими та іноземними компаніями, які працюють у цих портах. В результаті, якщо в липні щотижня Одеса переробляла практично мільйон тонн вантажів, то на початку серпня цей обсяг знизився втричі. Причому обсяг експорту пшениці знизився в 10 разів. Тобто, якщо раніше було 300 тис. тонн, то зараз лише 30 тис.тонн за тиждень.
"Це спонукає наших турецьких сусідів шукати якісь дипломатичні шляхи"
Щодо впливу регіонального, а може й глобального, то треба розуміти, що на Україну і Росію припадає чверть світового ринку зерна. Туреччина, наприклад, практично все зерно купує в нас або в Росії. А зараз наші і російські порти заблоковані. І це спонукає наших турецьких сусідів виходити, шукати якісь дипломатичні шляхи. Ми теж робимо певні кроки стосовно підсилення фізичної військової безпеки портів Одеси, але наші можливості в цьому обмежені. Якщо в плані протимінної безпеки, яка досить серйозно впливає на навігацію, ми ще можемо щось зробити, то заходи протиповітряної оборони, протидії ударним дронам, особливо з реактивними двигунами, робляться, але можливості обмежені.
"Економічний тиск на Росію можливий і Путін його дуже боїться"
Туреччина — сильний гравець в регіоні. США теж мають нафтові інтереси в районі Новоросійська. Казахстан має свою історію двосторонніх взаємин з Росією, але через Новоросійськ теж йде казахська нафта. Путін настільки затявся, що жоден з перелічених гравців жодного впливу на нього не може мати, чи все-таки якихось додаткових дипломатичних зусиль, а головне їхніх результатів можна очікувати?
У цій картині треба додати, що люди гинуть на території України і знищується наша морська, економічна і цивільна інфраструктура. Тобто, якщо казати про ці інтереси цих країн, то це треба обов'язково додавати, що завдяки функціонуванню в тому числі цих бізнес-проєктів Росія може це робити. І це нам дуже не подобається. І на цьому треба наполягати все більше і більше. Але тут бізнес-інтереси, економіка визначає. Це одна зі складових національної безпеки будь-якої країни. Але економічний тиск на Росію можливий і Путін його дуже боїться. Зараз знову трохи взятий на паузу цей черговий проєкт щодо санкцій Ліндсі Грема, його ніяк не можуть ввести у дію Сполучені Штати. А це для російської економіки було б дуже негативно. Якщо до цього додати вирішення проблеми в Ірані, щоб відкрити Ормузьку протоку, то ситуація для Росії може бути зовсім погана. Я хочу нагадати, що історично всі агресивні проєкти Радянського Союзу, Російської Федерації закінчувались якраз на тлі того, що там просто закінчувалися кошти. Наприклад, та ж війна в Афганістані, яка тривала 10 років у 80-х роках минулого століття. Тому так, економічний фактор важливий.
