Рівненська АЕС. Фото: facebook/Рівненська АЕС
"Під час війни з Росією ми не повинні купувати російські реактори"
У Міненерго заявили, що Україна може добудувати атомні блоки без болгарських реакторів. Де ще ми можемо взяти реактори? Як рухається будівництво нових енергоблоків на Хмельницькій АЕС?
Ми чули багато проєктів і планів із розширення сектору атомної енергетики в Україні. Планувалося збудувати 2, потім 9 енергоблоків. Це були "плани Наполеона", які для мене були незрозумілі. Щодо Хмельницької АЕС, то вона будувалася ще за часів колишнього СРСР. Був побудований один енергоблок і вже при незалежній Україні ми добудували другий енергоблок. Але тоді атомні станції будувалися таким чином, що один блок вводиться в експлуатацію, другий блок на майданчику з готовністю 70-80% і паралельно будувалися ще два енергоблоки. Це третій і четвертий енергоблок на Хмельницькій АЕС. Там був зроблений лише фундамент і будівельні споруди. До обладнання ще не дійшло. Керівництво "Енергоатому" вже у військовий час вирішило добудувати ці енергоблоки. Реактори вирішили взяти в Болгарії, де було зупинено будівництво атомної станції. Це обладнання знаходиться на складах вже понад 10 років і воно не потрібне Болгарії. Проте слід мати на увазі, що там лише корпус реактора і деякі трубопроводи. У комплектації немає електричної частини або систем управління. Експерти почали коментувати цю ситуацію. Будівельний майданчик розташований просто неба, незахищений вже понад 20 років. Тим паче під час війни з Росією ми не повинні купувати російські реактори, адже нам доведеться контактувати із заводом-виробником. Очевидно, це був російський проєкт, щоб показати, що Україна нібито не може обійтися без РФ. Тобто від самого початку це була дурниця. Болгари хотіли нам продати ці реактори, щоб не мати залежності від "Росатому".
Один енергоблок – це мінімум 15 мільярдів доларів
А зараз, коли зрозуміли, що це абсолютна дурниця, посадовці почали м’яко з’їжджати з цієї теми. Я не уявляю, як ми в сьогоднішній ситуації під час війни можемо закінчувати будівництво. Його потрібно починати спочатку. Коли на ЗАЕС ми вводили в експлуатацію шостий енергоблок, це зайняло в нас роки три і він був готовий на 80-85%. Будували на Рівненській і Хмельницькій АЕС. Теж була готовність дуже висока. Це було складно з погляду фінансування. Білорусь вводила два енергоблоки, на які взяла кредит у Росії і будувала їх не менше 10 років. Вони коштували близько 10-12 мільярдів доларів. Так не буває. Це мінімум 15 мільярдів на один енергоблок. Зараз нам потрібні гроші на підготовку до зими та відновлення енергетичної інфраструктури.
У світі є багато країн, які спроможні побудувати енергоблоки на тисячу мегаватів з надійними реакторами. Це Південна Корея, Китай, Франція, США. Тому якщо ми вирішимо колись будувати атомні електростанції, то до цього слід підходити цивілізовано, як у сучасному світі – оголошувати тендер і аналізувати пропозиції.
.jpg)
Іван Плачков. Фото: GMK Center
Україна повністю забезпечує експлуатацію і безпеку роботи своїх АЕС
Наскільки автономна українська атомна енергетика?
Українська атомна енергетика дуже розвинута. У нас є спеціалісти і підприємства, тому ми повністю забезпечуємо експлуатацію і безпеку роботи наших атомних станцій. Іноді ми запрошуємо фахівців із компанії "Westinghouse", проте це поодинокі випадки. Український атомний енергетичний комплекс замкнутий і цілком спроможний забезпечити всі необхідні питання експлуатації. В часи СРСР Україна була спроможна будувати атомні електростанції. "Південплоенергомонтаж" монтував їх, а інститути налагоджували роботу. Ми виробляли 70% обладнання для атомних станцій від систем управління і автоматики до генераторів і турбін, крім атомних реакторів і парогенераторів. Зараз ми цілком обходимося без консультацій чи якоїсь участі "Росатому".
