Зразок крові в лабораторії. Getty Images/iStock
"Перший крок ― декларація із сімейним лікарем"
Що таке "мовчазні хвороби" і як тут може зарадити чекап?
Їх ще називають "невидимі вбивці". До цих захворювань можна віднести, наприклад, гіпертонічну хворобу, цукровий діабет, серцево-судинні хвороби. До речі, смертність від серцево-судинних хвороб в Україні становить 68%, у західних країнах ― менше 50%. Але є можливість попередити ці недуги, розпізнати їх заздалегідь. Допоможе в цьому регулярний щорічний скрінінг стану організму, або чекап.
Що входить у набір профілактичних оглядів та аналізів, які потрібно робити?
У першу чергу ― це декларація із сімейним лікарем. Він має знати людину і родину. Перше питання про аналізи та інструментальні дослідження ― саме до сімейного лікаря: "Що мені слід зробити?". Фахівець відсіє аналізи, які не показані людині, але скаже, які треба обов’язково здати. І результати покажуть, чи потрібні якісь уточнюючі аналізи або інструментальні дослідження. Отже, треба хоча б раз на рік здавати загальний аналіз крові, аналіз на холестерин, причому на його фракції ― це ліпопротеїди низької щільності (поганий холестерин), високої щільності (гарний холестерин) і тригліцериди. Плюс ― глікований гемоглобін: рівень цукру або глюкози крові не має перевищувати 10-11 моль/літр. Саме глікований гемоглобін є більш інформативним, тому що він показує середній рівень цукру за 2-3 місяці. Не важливо, що ви їли в останні дні або тижні, а важливо, що ви їли протягом 2-3 місяців. Інформації додає ще глюкоза крові, це важливий показник.
"Прив’яжіть до свого дня народження якісь мінімальні дослідження"
Важливо, щоб кожна людина знала свою динаміку. Прив’яжіть до свого дня народження якісь мінімальні дослідження, котрі треба зробити в лабораторії. Плюс лікар може додати ще кілька досліджень, які не компенсуються НСЗУ. І людина вирішуватиме, чи готова витратити додаткові кошти. Але вона неодмінно повинна вникати в це, знати свої показники. Коли раз на рік людина проходить мінімальні дослідження, то вона бачить свою динаміку, бачить цю динаміку і лікар. Якщо ви не розумієте щось, то не треба інтерпретувати результати самостійно, а краще звернутися до лікаря ― і він прокоментує або дасть направлення до спеціаліста. Наприклад, до кардіолога, який призначить кардіограму або добовий холтер, який є дуже інформативним, особливо при аритміях. Адже аритмія може виникнути раптово, її можна не помітити, проте такі дослідження дуже швидко це виявляють.
У сімейних лікарів є прості скринінгові опитувальники, які можуть насторожити з приводу, наприклад, туберкульозу. Це дуже проста система виявлення. Можна дати пацієнтові короткі запитання і виявити, що є ризики, тож треба здати мокротиння і зробити рентген легень. Це прості безкоштовні процедури. І лікар має сказати, що це виключить нашу настороженість, а у вас скоріше за все ― хронічний бронхіт. Проте оскільки кашель більше двох тижнів, давайте зробимо це обстеження, щоб не пропустити більш серйозну хворобу чи ускладнення.
Велика проблема і важка хвороба ― рак товстого кішківника. Після 40 років рекомендується здавати кал на приховану кров. Знову ж таки, якщо в калі є прихована кров, це не означає діагноз. Це означає ― поглиблене дослідження, і таким людям вже буде запропоновано зробити рентген кишківника або ректоскопію.
"Треба робити чекап мінімум раз на рік"
Як часто треба проходити медобстеження? Від чого це залежить?
Періодичність залежить насамперед від стану здоров’я і від попередніх аналізів та обстежень людини. Адже кожна людина має свою медичну історію. Я вважаю, що мінімально треба робити чекап раз на рік. Для когось це буде кілька аналізів, а для когось ― більш розширена лінійка досліджень.
Щодо гінекологічних захворювань. Обов'язково треба постійно робити УЗД молочної залози, після 40 років ― мамографію, тести-мазки, щоб пересвідчитись у відсутності раку шийки матки. У чоловіків після 40 років ― дослідження на ризик розвитку раку передміхурової залози. Це простий аналіз – кров із вени. Але важливо розуміти, що один аналіз ― не показник і не вирок. Треба буде перездавати аналізи, доздавати додаткові показники.
(1).jpg)
Отто Стойка. Фото: vechirniy.kyiv.ua
"Якщо у найближчих родичів є підтверджені онкозахворювання, то це має насторожити"
Як можна на ранній стадії виявити ознаки онкологічних захворювань? Які обстеження чи аналізи можуть допомогти?
У першу чергу ― це сімейний анамнез, тобто історія сімейних хвороб. Якщо у найближчих родичів є підтверджені онкологічні захворювання, то це має насторожити. І звісно, подальше проведення досліджень, про які я згадував вище щодо молочних залоз та шийки матки. Якщо говорити про легені, то може з’явитися кров при кашлі, і тоді рентген може показати пухлину. Тому рентген грудної клітки показано робити раз на рік.
Що може показати аналіз крові у питанні діагностики раку?
Загальний аналіз крові може показати якісь негаразди, але не діагноз. Це може бути неправильне співвідношення або патологічні показники лейкоцитів та еритроцитів. Тобто є якесь запалення, але чому ― треба шукати. Для цього у лікарів є клінічне мислення, є різні фахівці. На жаль, онкологічне захворювання не так просто виявити. Важливо робити прості дослідження меланоми, це профілактика раку шкіри. Треба просто прийти до дерматолога, щоб він оглянув людину, особливо "невидимі" ділянки на задній поверхні стегна, на спині, там може бути прихована меланома. Це буде убезпечення від важких наслідків.
"Сімейні лікарі активно навчаються проводити тестування психічного здоров’я"
Держава запроваджує "Національний чекап". Він матиме три напрями ― серцево-судинні захворювання, діабет і психічне здоров’я. Про перші два ми згадали. Що ви можете сказати про психічне здоров’я? Як його можна перевірити під час чекапу?
Психічне захворювання ― це огляд і клінічні тести. Їх роблять сімейні лікарі, зараз вони дуже активно проходять відповідне навчання. Мета ― щоб усі володіли цими тестами на виявилення якихось психологічних проблем. А також це клінічні психологи, які зараз активно відкривають кабінети навіть просто в лікарнях для соматичних хворих. І в поліклініках сьогодні відкривають відповідні посади, тобто психолог тестує людину. Ці тести нескладні і достатньо показові. Тому вже на прийомі можна виявити певні проблеми й отримати направлення до психіатра. І не треба цього боятися. Основне завдання психіатра ― якщо є захворювання, призначити медикаменти, а паралельно, можливо, буде проходити робота із психотерапевтом.
"Майбутнім батькам одразу можна підкоригувати свої звички"
Чи порадили б ви проходити такі чекапи майбутнім батькам?
Безумовно. Батьків треба підготувати, щоб вони і самі ставилися до свого організму з високою повагою, і знали, як плекати здоров’я свого малюка. Це дуже важливий фізичний та психологічний момент. Майбутнім батькам одразу можна підкоригувати свої звички: кинути курити, зловживати алкоголем, займатися фізичною активністю і корисно харчуватися.
