Берег Чорного моря під час війни. Фото: Суспільне Миколаїв
"Противник тримає захопленим 82 % нашого узбережжя"
Пане Андрію, поговорімо про підсумки 2025 року. За ким, так би мовити, море?
Ситуація досить цікава, тому що більша частина Чорного моря зараз — це "сіра" зона. Особливо йдеться про північно-західну частину. Звичайно, ситуація дуже сильно змінилася з 2022 року, коли супротивник практично притиснув нас до нашого узбережжя, заблокував всі наші порти, перервав всі види судноплавства в наші порти. Фактично, в лютому-березні 2022 року був такий період, коли вони підходили на відстань 15 км і просто розстрілювати наше узбережжя. Відтоді багато змінилося: противник був витіснений спочатку з північно-західної частини Чорного моря, потім — фактично всі його кораблі, які несли бойове чергування, бойові дії були вимушені переважний період часу перебувати в пунктах базування під захистом. Десь з осені 2022 року ми почали активно використовувати дрони і постійно вдосконалювати їх.
На початку війни перед Росією на морі стояло три основні завдання: висадка десанту і захоплення наших територій, блокада судноплавства в наші порти та завдавання ракетних ударів вглиб території України, щоб захоплювати наші території і в подальшому. Зараз з цих трьох завдань вони виконують, можливо, півтора. Практично повністю знівельована для них можливість десантних операцій, тому що ті десантні кораблі, які в них є, дуже вразливі навіть в умовах охорони іншими бойовими кораблями. До нашого узбережжя вони фактично не дійдуть. Друге завдання — це завдавання ракетних ударів. Вони це роблять, під час останньої атаки, як мінімум, чотири "Калібри" було, проте це невелика кількість в порівнянні з тією, яку росіяни запускали 2-3 роки тому. Третє завдання — це блокування судноплавства. В класичному вимірі вони його не здійснюють. Нагадаю, що з 2022 року на вході в Чорне море на північ від протоки Босфор перебувало 1-2 розвідувальних російських кораблі, потім – патрульні. І всі судна, які намагалися зайти в наші порти, досліджувалися і блокувалися. Зараз цих російських кораблів там немає. Тому зараз ситуація така, що противник перебуває в режимі так званого "операційного сковування". В море він виходить дуже нечасто і навіть перебування в самих пунктах базування стає для нього все більш і більш небезпечним, включаючи Новоросійськ.
Зараз противник тримає захопленим 82% нашого узбережжя. Воно під його контролем і, на жаль, з вересня 2022 року ця цифра не міняється. Тому багато треба ще зробити.
З позитивного хочу відзначити, що отой коридор зерновий, який ми самостійно запустили, з серпня-вересня 2023 року працює безперебійно, незважаючи навіть на постійні атаки противника останні 3 тижні по Одесі. Вже досить серйозний обсяг вантажу перевезений, йдеться про порядка 100 млн тонн. Думаю, що до кінця року ця цифра буде уточнена. Це дозволяє проводити експорт-імпорт з наших портів та підживлювати нашу економіку. Така от загальна ситуація на морі зараз.
Атака на "Варшавʼянку" мала стратегічне значення як для України, так і для Росії
А якщо говорити про точкові спецоперації, які проводять наші органи, наприклад, СБУ. Ми дуже часто чуємо про ураження того чи іншого обʼєкта. Йдеться і про припортову інфраструктуру, і про конкретні цілі у вигляді плавзасобів. Давайте нагадаємо, у чому складність нейтралізації, зокрема, підводних човнів, таких як "Варшавʼянка", яку підірвали в грудні за допомогою підводних дронів "Sub Sea Baby"? Чи важливі такі події загалом?
Дуже серйозне пошкодження "Варшавʼянки" є першим прикладом, коли підводний човен був атакований в бойових умовах після закінчення Другої світової війни. Цей човен був фактично у боєготовності, точно — із запасом торпед. Він перебував у пункті базування в Новоросійську. Точно можна зробити припущення, що він готувався і до цього брав участь в обстрілах України ракетами. Тому дійсно, це тактичний епізод, який мав стратегічне значення як для України, так і для Росії. Адже той факт, що Україна опанувала технології підводних дронів, що вони здатні технічно пройти 850 км від нашого узбережжя до Новоросійська, подолати як мінімум 4 контури безпеки і вразити підводний човен, вражає. Звісно, що зараз росіяни цей факт офіційно приховують, кажуть, що там нічого не відбулося. Хоча навіть звичайна людина по супутникових знімках може сказати, що дійсно щось там у місцях базування росіян не так.
Андрій Риженко. Фото: facebook
Тому це дуже серйозний сигнал для Росії, що ми можемо такі дрони використовувати як мінімум в більшій частині Чорного моря. Й не обовʼязково, до речі, цим дронам заходити в пункти базування в порти, де захист кораблів на порядок вище. Ці дрони можуть діяти на виході з таких пунктів базування. Якщо є інформація, що очікується нанесення ракетного удару, то такий дрон просто займає позицію заздалегідь і потім атакує корабель або підводний човен.
За цей рік, дійсно, Сили безпеки і оборони багато разів атакували як військові обʼєкти, обʼєкти інфраструктури нафтогазової галузі, які дають Росії можливість вести війну проти нас. Були атаки й Кримського мосту. Але факт можливості виявляти дрони, які діють на поверхні, дуже обмежував наші дії, тому що Росія в другому кварталі 2024 року зробила досить серйозну ревізію того, як протидіяти нашим морським дронам, й вибудувала систему захисту. Це дозволяло РФ нейтралізувати більшість наших дронів.
Нам також дуже сильно докучала російська авіація — вертольоти, літаки. Такий дрон, який діє на поверхні, можна виявити досить здалека, тому вони атакували з авіації. Навіть наші інженери, аби позбавитися цієї вразливості, поставили кулеметну установку та зенітні ракети на дрони. На певний час це було таким фактором несподіванки.
Були ж випадки збиття гелікоптерів російських.
"Тиск на тіньовий флот синхронізувався як з боку України, так і з боку наших західних партнерів"
Пане Андрію, хотілося ще б торкнутися питання операцій на Каспії, які ми маємо спільно з рухом опору "Чорна іскра", та операції в Середземному морі. Йдеться про атаки на судна, які перевозили воєнні вантажі, та танкер. Це така наша довга морська рука? Наскільки це може бути масштабовано?
Дальні операції дуже важливі, особливо, Каспій, тому що через Каспій здійснюється постачання складових для зброї з Ірану. В першу чергу, це "Шахеди", яких досить багато використовується проти України. "Шахеди" постійно удосконалюються і складові йдуть якраз з Ірану. Той факт, що нам вдалося перерубати цю лінію комунікації шляхом ударів по двох суднах, — це дуже серйозний аргумент. Думаю, що він буде нарощуватися, бо Росія залежить від цих складових.
По Середземному морю також цікава операція, в першу чергу, з технічного боку. Дрони, які атакували це судно, скоріш за все, не летіли з України.
Там понад 2 тис км і повітряний простір сусідніх держав, морське право…
Так, там купа питань. Але це також сигнал Росії, що ми можемо впливати на тіньовий флот силовим шляхом і в Середземному морі.
Спочатку там був дуже цікавий момент: нібито там перебувала дуже специфічна група російського ГРУ. Й один із варіантів, як на мене, досить важливий, — це те, що атакували групу, а не судно. Думаю, згодом ми про це дізнаємося, бо зараз ця інформація зʼявилася, проте підтверджена не була.
Це важливо, тому що тиск на тіньовий флот синхронізувався як з боку України, так і з боку наших західних партнерів. Це дуже позитивно.
