Ілюстративне фото: facebook/i.kuzin.moz
"В Україні щодня є питання з дефіцитом донорської крові"
Виявляється, що в святковий період щороку виникає певний дефіцит донорської крові. Чому так, з чим це пов'язано?
Я б це питання поділила на два великих блоки. Перший блок – у донорстві, на жаль, є "канікули". Вони пов'язані очевидно з можливістю людей здавати кров. Це може бути літній період, коли, наприклад, студенти виїжджають з великих міст у свої рідні містечка і доволі велика когорта молоді вже не може долучатися до донорського руху в тих містах, де вони навчаються. Зазвичай це Київ, Львів, Дніпро, Харків, Одеса, інші великі міста. Також це може бути пов'язано з відпустками або зі святами, тому що люди більше часу приділяють не суспільству, а собі і родині. Тому в донорства ще до повномасштабного вторгнення це дуже прослідковувалося. Тобто травень, коли у людей було багато днів відпочинку, вони могли поїхати у відпустку, в літній період і в зимовий, тому що всі їдуть до батьків чи залишаються вдома, можуть з'їсти жирну їжу, а це є протипоказом до підготовки до донації.
Другий великий блок я пов'язую з хворобами. Зазвичай найбільший пік захворювань трапляється взимку, тому що випадає сніг, люди, наприклад, падають, травмуються, а лікування таких травм, маю на увазі ортопедичні операції, потребує великої кількості крові. І загалом люди більше починають хворіти і не можуть долучатися до донорського руху. Це, власне, дві великі причини, на одну з яких ми можемо вплинути, наприклад, ми можемо відмовитися від жирної їжі на свята і піти все-таки здати кров, але є питання здоров'я і це також впливає на такий дефіцит. Попри це, я хочу зауважити, що в Україні завжди, щодня є питання з дефіцитом донорської крові. Просто свята – це ще один вагомий привід про це сказати, нагадати і поговорити, тому що це дуже очевидно стає – дуже знижується як кількість донорів, так і збільшується кількість пацієнтів. Але в Україні постійно є дефіцит донорської крові. І насправді навіть найпопулярніша група крові популярна як серед донорів, так і серед пацієнтів.
"Дефіцит крові — дуже динамічна величина"
Наскільки критичний цей дефіцит, який формується в святкові дні, яких саме груп крові найбільше бракує і чому саме їх?
Дефіцит крові – це дуже динамічна величина. Наприклад, я зараз скажу, що в Києві не вистачає третьої мінус групи і другої плюс, а через пів години все може бути навпаки, тому що в когось ургентна операція, ще щось сталося і вже можуть бути абсолютно інші показники. Тому я не говорю ніколи про дефіцит крові в конкретних величинах, в конкретних дозах або в конкретній групі крові. Для того, щоб слідкувати за ситуацією, я дуже рекомендую заходите на сайт Donor.ua, де щодня оновлюється інформація в вигляді світлофора у вашому місті. У кожному місті є Центр крові, який забезпечує область чи регіон, тому можна заходити і слідкувати. Зазвичай найрідкісніших груп крові (3 мінус, 4 мінус) практично завжди брак, їх не вистачає завжди. Із "плюсом" (позитивний резус-фактор – ред.) трішечки легше, але це дуже динамічна історія. Тобто зараз цієї крові може бути достатньо, а через пів години вже недостатньо.
"Уся прифронтова Україна — дуже критична історія"
Чи спостерігається певний дисбаланс між регіонами і наскільки він відчутний?
У прифронтових областях надзвичайно велике навантаження, тому що це найперші точки, де і військові забирають кров, і велика кількість поранених із фронту надходить. Тому вся прифронтова Україна — Одеса, Миколаїв, Запоріжжя, Дніпро, Харків, Суми — це дуже критична історія. Там завжди буде брак донорів і нестача крові, бо в них надзвичайно великі потреби. І попри те, що з усієї України транспортується кров до фронту, ці міста все одно мають дуже велике навантаження і в них завжди є дефіцит.
"Велика когорта цивільних пацієнтів набагато більше потребує донорської крові, ніж навіть військові під час війни"
Для надання домедичної допомоги нашим захисникам зазвичай використовують першу групу крові з негативним резусом. Очевидно, що й потреба в ній більша. Яка ситуація із запасами цієї групи крові?
Якщо ми говоримо про фронт і про першу догоспітальну допомогу, то так, це перша мінус. Тобто, якщо ви власник саме такої групи крові, то її варто здавати, бо вона є найціннішою на перших етапах, щоб врятувати людині життя і підтримати фактично її до стабілізаційного пункту чи до лікарні. Попри це скажу, можливо, шокуючу інформацію, але велика когорта цивільних пацієнтів набагато більше потребує донорської крові, ніж навіть військові під час війни, під час реальної нашої ситуації, і більшість пацієнтів — це онкохворі. На жаль, їхня кількість з кожним роком збільшується, і все більше і більше людей потребує переливання еритроцитів, тромбоцитів, гранулоцитів та інших компонентів для того, щоб проходити основне лікування. Тому я й не хотіла робити акцент виключно на першій мінус. Так, є різні пацієнти, які потребують різної допомоги на різних етапах, але я б не акцентувала увагу на тому, що тільки людям з цією групою потрібно здавати кров, бо це врятує життя військовим. У нас є велика кількість цивільних клієнтів, які потребують допомоги і саме їхньої групи крові. Тому важливо знати свою групу крові. До речі, якщо ви ще не знаєте, то в нас є проєкт, завдяки якому безкоштовно можна визначити свою групу крові. Ми практично в усіх публічних місцях знаходимося на всій території України. Ми навіть долучили партнера – мережа лабораторій "Діла", в яких безплатно можна також дізнатися свою групу крові і за бажанням долучатися до донорського руху.
Ірина Славінська. Фото: facebook/ira.slavinska
"Один донор може врятувати три життя"
Скільки пацієнтів може врятувати одна донація крові або скільки донорів потрібно для того, щоб врятувати одного пацієнта?
Тут я б також розділила на військову і цивільну історію. Якщо в лікарні переливання крові є одним із найостанніших етапів, тому що намагаються підняти всі показники завдяки медикаментам і максимально відтягнути переливання крові, то в військовій історії, коли відірвані кінцівки, велика крововтрата, потрібно відразу переливати велику кількість крові для того, щоб людина дожила до стабілізаційного пункту чи лікарні. Тому для цивільних лікарень Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) дала такий алгоритм, що один донор може врятувати три життя. Якщо ж ми говоримо про військову історію, то… Нещодавно до нас долучилася здати кров бойова медикиня Першого медичного батальйону і вона розповіла свою останню ситуацію, коли для того, щоб врятувати бійця, потрібно було перелити 28 доз крові. Це означає, що потрібно було фактично повністю замінити об'єм його крові, щоб врятувати йому життя. І слава Богу, життя було врятовано. Тому для нас, для України я б так голосно не казала, що існує якась єдина формула сьогодні, а розділяла б все-таки на цивільну і військову історію, щоб було розуміння.
Із 2026 року всі ці пільги втрачають свою силу
Які компенсації чи "плюшки" сьогодні отримує донор, окрім напевно морального задоволення від того, що врятовано чиєсь життя? Що зараз працює в нашій країні?
До кінця цього року в нас ще діють пільги для донорів, які на регулярній основі долучаються до донорського руху. Для студентів, наприклад, це плюс 25% до стипендії, за умови, звісно, що є достатній рівень бюджету в університету. Також для військових є певна надбавка. Є також позачергове обслуговування в лікарні, безоплатне протезування зубів, а для почесних донорів є 10% надбавка до пенсії. Але з 2026 року всі ці пільги втрачають свою силу. Звання почесного донора, звичайно, залишається, але надбавки з 26-го року вже, на жаль, не буде.
"Не самі ліки є протипоказанням до донації, а причина прийому цих ліків"
Як загалом перевіряється кров та які тут можуть бути обмеження? І наш слухач, пан Ігор, з міста Славутич запитує: "Чи здавали ви коли-небудь кров?"
Так, я здаю кров. Я вже здавала кров 15 разів. На жаль, я не можу 3-4 рази в рік здавати. Максимум я можу собі дозволити двічі на рік здавати кров, але це виключно через мій процес відновлення. Я торік здала кров 4 рази і в мене весь рік пішов на відновлення, бо дуже важко піднімався рівень заліза і я змушена була робити перерву. Тому, для мене норма — 2 рази в рік здавати кров. І я вважаю, це прекрасна історія, коли кожна людина зможе хоча б двічі в рік долучитися до донорського руху.
Щодо протипоказань, я зазвичай кажу так: якщо ви на постійній основі приймаєте ліки, якщо ви стоїте на обліку в лікаря, якщо маєте хронічні захворювання і почуваєтеся недобре – ви не можете здавати кров тимчасово або взагалі. Що говорить історія про взагалі? Якщо у вас є онкологічні, серцево-судинні захворювання, проблеми з гормональною системою, тобто все те, що відноситься фактично до хронічних захворювань, від яких ви приймаєте ліки. Не самі ліки є протипоказанням до донації, а причина прийому цих ліків є протипоказанням до донації. Наприклад, цукровий діабет чи інші хронічні захворювання. Тому якщо немає хронічних захворювань, не приймайте ліки, не стоїте на обліку лікаря, почувайтеся добре, то ви можете в теорії долучатися до донорського руху. Можуть бути тимчасові історії. Наприклад, після татуювання пів року, після видалення зуба також є термін до 10 днів, під час вагітності не можна здавати кров. Або, наприклад, Covid, грип чи якісь інші тимчасові стани, коли людина потребує турботи про себе, а не додаткового навантаження. І так, кров обов'язково перевіряється на 4 основні інфекції: ВІЛ, гепатит Б, гепатит С та сифіліс.
"В Європі популяризується, що донорство має бути безоплатне і добровільне"
Хочу ще повернутися до питання пільг. Чому вирішили їх скасувати і як, на ваш погляд, це може вплинути на донорство крові?
Україна відмовилася від низки пільг тому, що ми підписали Угоду про асоціацію з ЄС і в нас тепер є вимоги щодо зміни законодавства, яке наблизить наше законодавство до європейського. У Європі популяризується і в європейських директивах зазначено, що донорство має бути безоплатне і добровільне. Низка пільг, які Україна надавала, не відноситься до безоплатного і добровільного донорства. Але ми вирішили, що ми йдемо в Європу. А це означає, що ми відмовляємося від пільг, які говорять про платне донорство. Тому всі пільги, які були, зникнуть з 26-го року. Хоча в Європі… Наприклад, країна, що воює - Ізраїль. У них жодного дня немає вихідного. В Україні залишається один вихідний день тоді, коли людина долучається до донації еритроцитів чи тромбоцитів. Тобто там взагалі ніяких немає ні відпусток, ні нічого іншого. В Європі точно так само. І очевидно, якщо ми говоримо про медицину, то ніяких безоплатних додаткових пільг щодо цього взагалі немає.
"Ми не заради бонусів здаємо кров"
А як це вплине на донорство в Україні?
Наші дослідження, які ми проводили в 21-му, в 23-му і в 25-му роках говорять про те, що людина не потребує додаткових подяк, вона долучається до донорського руху, тому що це її вибір і вона хоче бути частиною групи. Це більшість опитаних давали таку відповідь. Наприклад, у нас на акціях, а в місяць ми проводимо величезну кількість подій, де люди долучаються, здають кров, ми пропонуємо бонуси. Тобто, коли людина реєструється в системі “ДонорUA”, вона може отримати різні знижки, бонуси. І люди навіть ображаються, вони кажуть: "Та ми не заради бонусів здаємо кров". Тобто ми не бачимо якоїсь тенденції, що люди будуть дуже важко на це реагувати.
