Українська крилата ракета "Нептун" на випробуваннях. Ілюстративне фото: defence-ua.com
Чи відбувся прорив у виготовленні української зброї за ці роки великої війни?
Варто говорити не про прорив, а про набуття відповідних спроможностей українським оборонно-промисловим комплексом. 40% – таку цифру називає президент Володимир Зеленський щодо забезпечення українського війська на полі бою. Решта – це поставки від наших європейських та заокеанських партнерів. Ключовий постачальник дронів у світі – Китай – останнім часом серйозно обмежив постачання того, що потрібно для наших дронарів. Натомість працюють підприємства української оборонної промисловості, які виробляють реактивні дрони, проти яких російські засоби ППО малоефективні. І це чудова новина. Якщо ми запускаємо ракети "Нептун", це означає, що наше конструкторське бюро спромоглося організувати кейс посилення і далекобійності, і потужності бойової частини "Нептунів". Оперативно-тактичний ракетний комплекс "Сапсан", або "Грім-2" також має успішне бойове застосування. Війна виявляє найбільш ефективні механізми і системи українських озброєнь, які демонструють свої найкращі кості на полі бою. Після закінчення війни наші виробники посідатимуть далеко не останнє місце серед країн – виробників зброї, поповнюватимуть український бюджет.
.jpg)
Владислав Селезньов. Фото: facebook
КОНТЕКСТ
Кількість людей, залучених до оборонного сектору України, зростає. Якщо у 2023-му Мінстратегпром оцінював кількість працівників індустрії у 300 тисяч людей, то у 2025-му Рада зброярів дає цифру в понад 400 тисяч, йдеться у статті інтернет-видання "Межа".
Українська оборонна промисловість щороку зростає. За словами колишнього очільника Мінстратегпрому Германа Сметаніна, у 2022-му році зброярі виготовили продукції на 1 млрд доларів, у 2023-му – на 3 млрд доларів, у 2024-му – на 9 млрд доларів. У 2025-му тренд на зростання продовжився, але тепер він уже не виглядає таким приголомшливим, як у минулі роки. Зараз мова йде про 12 млрд доларів. І це за умови своєчасного виконання всіх контрактів, чого точно очікувати не варто, стверджує "Межа". "Чому завершився період щорічного кратного зростання показників? Все просто – Україна більше не в змозі суттєво щороку збільшувати бюджет. Період "легкого", екстенсивного зростання галузі підійшов до завершення.
Для подальшого росту українським оборонним компаніям треба "відкусити" частину ринку в іноземних постачальників зброї. Цифри кажуть, що така переорієнтація на внутрішній ринок іде успішно. За даними Агенції оборонних закупівель, у 2024-му році 46% зброї замовили у власних виробників, решту – на імпорті. У 2025-му частка вітчизняних компаній у замовленні збільшилась до 76%", – резюмує "Межа".
Суттєвий внесок у зростання галузі цього року зробили західні партнери. Оборонні чиновники, приватні збройні асоціації та дипломати разом переконували їх профінансувати вже укладені контракти з українськими виробниками – "данська модель". Таким чином Міноборони України вивільнило значно більше бюджетних грошей на вітчизняне озброєння. Обсяги надходження лише через "данську модель" у 2025-му році оцінюються у 1,4 млрд доларів, тобто десь 10% від річного обсягу виробництва. Але окрім данської, є ще нідерландська, британська та німецька моделі фінансування. Наприклад, нещодавно українська компанія КЗВВ отримала велике замовлення на 200 САУ "Богдана" від Німеччини за умови, що вони будуть на шасі від Mercedes-Benz. Така взаємовигідна угода і є частиною "німецької моделі". Чи може Україна залучати більше західних грошей в оборонку в наступному році?, ставить запитання "Межа". Все залежатиме від подальшої конфіскації російських активів, можливостей України бути взаємовигідним технологічним партнером та нашої об'єктивної спроможності виготовляти швидко, багато і якісно, підсумовує видання.
