Ілюстративне фото armyinform
З наступу росіян по всій лінії фронту до звуження у три напрямки
Як рухалася лінія фронту, як починався 2025 рік? Чим ми його завершуємо з точки зору перебігу військових дій на лінії фронту?
Фронт починався фактичним наступом по всій лінії бойового зіткнення в 1200 км. Тоді у нас не було жодних резервів, якими ми могли б проводити якісь контрнаступальні ударні операції, щоб зупинити наступ росіян. Завдяки стійкості наших Сил безпеки і оборони, пріоритетні напрямки росіян звузилися до двох-трьох: Покровсько-Мирноградська агломерація, Гуляйполе і проведення наступальних операцій в районі Сіверська, коли росіянам, завдяки чисельній перевазі, вдалося передавити нас там. Трьома напрямками Росія може оперувати тепер одночасно. Сумська воєнна операція не вдалася. Утворення буферної зони вздовж російсько-українського кордону не вдалося. Станом на зараз чисельна перевага ворога є шаленою: на Покровському напрямку співвідношення 1:10. На інших напрямках ситуація краща, але не набагато. І якщо ми візьмемо позаминулу добу, то просування росіян по всій ЛБЗ склало приблизно до 5 км², що може говорити про певну стабілізацію лінії фронту. Головний підсумок театру воєнних дій – наша лінія оборони не розвалена, зберігається керованість українськими військами, а Куп'янською операцією ми показали, що Сили оборони здатні на контрнаступальні операції, що ламає фейки росіян, що ми просто стоїмо в глухій обороні і вже повністю і давно втратили боєздатність. На щастя, це не так. І стійкість нашого фронту якраз і дає основу нашої дипломатії. Не забуваємо, що чисельна перевага і недостатність зброї даються взнаки. Але це дуже хороший і хоробрий результат.
Інфільтрація, щодо роботи ППО термін "подавлено"
У контексті формулювань і термінології, що нового приніс 2025 рік? І що б він забрав?
Те, що хотілося б, щоб він забрав – питання інфільтрації. Це коли російські сили, незважаючи на свої величезні втрати, якщо раніше вони рухалися ривками – є два-три російських піхотинця, які забігають в хату на краю села, потім до них добігають інші і таким чином продовжують наступальні дії. Зараз росіяни використовують тактику так званої інфільтрації, коли намагаються пробігти позиції Сил безпеки і оборони, максимально далеко забігти, вижити, заховатися, їх потім будуть викурювати і колошматити. І такими пробіганнями намагатися утворювати велику сіру зону і змушувати наші позиції, наші війська відкочуватися назад, тому що опиняються тоді росіяни у тилу наших позицій. Ця тактика приносить ще більші втрати для росіян.
Термін, який є у статистиці протиповітряної оборони Повітряних сил Збройних сил України – не тільки збито, а й подавлено. Розвиток систем радіоелектронної боротьби дається взнаки, тому що ми навчилися давити і крилаті ракети, і балістику, і дрони. Війна стала високотехнологічною, утворилися великі кілзони. Наземні роботизовані комплекси починають посідати те провідне місце, яке займали дрони в 2023-24 роках. І динаміка цього розвитку є дуже і дуже шаленою. І ворог зупинятися не збирається. Сили оборони намагаються переганяти росіян по деяких показниках: по дронах-бомберах у нас є перевага, а у росіян є дрони на оптоволокні. Намагаються знайти асиметричні технічні рішення для стримування переважаючих сил супротивника. Ось це все-таки важливі підсумки цього року.
Навряд чи ворог зможе захопити Донецьку область 2026 року
Якщо говорити про плани тактичні та стратегічні кроки ворогів у 2025, що в них принципово змінювалося? Яких ліній вони дотримувалися чітко і незмінно?
17 місяців триває оборона Покровська. Це дуже красномовний показник саме скільки росіяни намагаються його визначити. В них були щирі віра і плани, що за цей рік вони зможуть повністю завершити окупацію Луганської, Донецької, Запорізької області, а це включає і захоплення обласних центрів, що взагалі виглядає фантастично. Планувалася десантна операція знову на правобережжя Херсонщини, щоб розширювати мапу окупації області і на правому березі. У все це вони щиро вірили. У все це повірив не тільки Путін, але й Трамп, коли на літній період завмерли перемовини. Путін, скоріш за все, сказав, що переломить питання Донбасу і воно зійде з порядку денного, бо російська армія його окупує. І нібито розбита українська армія, начебто ослаблене вище військово-політичне керівництво буде змушене тоді підписати будь-які папери, які будуть погоджені між Москвою і Вашингтоном. Не сталося. Що росіяни збираються продовжувати? Питання Покровська, Мирнограда для них залишається гострим. Там було зосереджено перед початком операції 156 000 голів плюс 50 000 морської піхоти РФ. Ми продовжуємо утримувати позиції на півночі міста, в Мирнограді, щоб створювати ефект сірникової коробки, де в обмеженій місцевості руїн міста концентруємо великі живі сили противника, постійно їх відмінусовуючи. Тому завершення питання там для них гостре. Завершення питання Гуляйполя, де ускладнена оборона нашими військами. Вони хочуть використовувати місто, як логістичний хаб для подальшого просування вглиб Запорізької області. Якщо їм вдасться Покровсько-Мирноградська агломерація, вони потім будуть переключатися на Костянтинівку і починати битву за наш великий пояс фортець, який тягнеться від Святогірська до Костянтинівки. Можливо ще росіяни будуть намагатися робити прикордонні інциденти, щоб максимум розтягнути і розпорошити наші сили. Враховуючи ті темпи і втрати, які несуть росіяни, навряд чи і за цей рік вони зможуть захопити Донецьку область. Плани такі є, дедлайни постійно зміщуються. Після провалення цих дедлайнів міняються командувачі – кожен новий ще більший м'ясник, ніж попередній. Двигун російської воєнної машини завантажений на максимум і несеться. Те, як Америка відверто рятує російську державу, те, що ми бачимо на міжнародній арені, означає, що той баласт проблем, який у неї є – в нас багато проблем і кажуть, що ми можемо буцімто обвалитися… Але в Росії він більший. І американці про це чітко знають. А це означає, що може статися якась екстраординарна подія і весь російський фронт просто-напросто завалиться. Тому не втрачати віру і пам'ятати, що зробили наші бійці цього року. Це дуже важливий момент.
.jpg)
Дмитро Жмайло. Фото: facebook/USCCentre
У РФ під потреби інформації заганяються самі бойові дії
У контексті інформаційної війни, інформаційної боротьби, інформаційного супроводу фронту: яким був 2025 рік і що буде з цих тенденцій продовжено у 2026?
2025 рік дуже чітко показав, особливо на прикладі росіян, що якщо раніше інформація висвітлювала характер бойових дій, то тепер під потреби інформації заганяються самі бойові дії. Інформаційна задача стоїть навіть більша, тому що у росіян були постійні піар-задачі: забігти в якийсь населений пункт, вивісити триколор, сфотографуватися і сказати, що росіянами зайняте село. В 90% випадків ось ці піар-групи, які забігали, просто-напросто знищувалися, тому що це мало реалістична виконувана задача. Можна забігти, пробігти між позиціями наших сил, але як же ж потім вертатися назад, якщо в небі все-таки панують дрони, які залишаються ефективними.
Стосовно загальної картинки, то можемо згадати заяву Путіна щодо Куп'янська і нібито оточення 18 українських батальйонів. На жаль, в нас навіть таких сил немає, щоб сконцентрувати 18 батальйонів на тій лінії оборони. Про 30 батальйонів, “оточених” в Покровсько-Мирноградській агломерації, про “розвал” української армії, про ядерні удари – все це ми чули і впродовж 2025 року. Інформація є найважливішим елементом тиску. Чому ж росіянам зупинятися? 1 млрд доларів США виділено саме на інформаційку. І якщо у Вашингтоні думки хитаються і той же Трамп стає залежним від тез російської пропаганди, що президенту потрібно це спростовувати, везти із собою карту, показувати, які реалії на землі, то, відповідно, росіяни це намагаються продовжувати і переломлювати думку. Їм не потрібно, щоб всі повірили у їхню брехню, їм хоча б потрібно, щоб люди почали сумніватися і говорити, що все не так однозначно. Росіянам потрібно масованими ракетними ударами і тією інформацією, яка це супроводжує, щоб люди почали говорити, що потрібен мир на будь-яких умовах. І ця головна задача їм не вдається. Всі соцдослідження показують, що кожен такий удар, кожне знищення інфраструктури навпаки об'єднує суспільство, зростає підтримка президента по його дипломатичній лінії, але росіяни намагаються добиватися і супутніх задач із розбалансуванням. Коли відбувся ракетний обстріл Одещини і один раз вийшли кілька місцевих мешканців, перекрили дорогу із протестом, щоб влада терміново включила їм світло… А перед тим росіянами знищені були об'єкти електрогенерації і розподілення. Це те, що потрібно росіянам. Інформація залишається основною зброєю цієї війни. Під потреби інформації Росія підганяє характер бойових дій і будує свою політику. Тому інформаційна війна все-таки берігається і далі посідає чільне місце.
96% дронів українського виробництва
З точки зору ресурсів і підтримки партнерів України: наскільки в 2025 році можете окреслити це, як стабільне постачання, можливо не в тій кількості, не в тих обсягах, як хотілося, але чи працюють програми, чи вони такі, як мають бути, що можна було б ще змінити, зробити кращим, більшим?
Програми працюють, вони не такі, як мають бути. Потужності українського військово-промислового комплексу оцінюються приблизно в 35 млрд доларів США річного обороту. Зараз вони завантажені в кращому випадку на 15 млрд доларів. Відповідно 2/3 не завантажено. Професійні підприємства, виробники зброї думають про релокацію за кордон, тому що нездатна держава забезпечити їх контрактами. Так само не вистачає грошей в наших західних партнерів. Працює програма Pearl, але, бачачи, як хитається американська політика, навіть не ми, все більше європейських країн відмовляються від американських контрактів, щоб постачання зброї не були елементом тиску політики Вашингтону. Чи допомога ця така, як потрібна? Ні. У скільки разів переважає сумарно економіка Європи економіку Російської Федерації? У скільки разів переважає ВВП? У скільки разів переважає по людських ресурсах? Показники будуть в десятки і сотні разів більше. Як так взагалі сталося, що в України менше грошей на війну? Вирішили платити нашою кров'ю замість грошей своїх платників податків, щоб Україна в цій війні виснажувалася, відігравала роль гачка для Російської Федерації і в умовах припинення бойових дій знову просила в Європи. Мільйонна армія, найшвидший і ефективний військово-промисловий комплекс. І, найголовніше, досвід сучасної високотехнологічної війни. А в нас просто вибору немає дякувати за ці копійки, які нам кидають, бо без них ми просто посипалися б. Зрушуємо це питання і найкращим показником ефективності буде показник у першому кварталі наступного року: чи буде наших 10 млрд євро на продовження війни, чи спроможеться Європа, чи все-таки знову захочуть заплатити нашою кров'ю. Америка більше не надає нам допомоги, в неї зброя купується. У тотальній війні без меж витримає навіть не той, хто матиме успіхи на фронті, а той, хто не посиплеться. От хто посиплеться першим через перезавантаженість, той і програв. Що ми маємо? Ми маємо постачання дронів-перехоплювачів 1000 одиниць на добу. Ми можемо робити тепер масовані атаки. І коли ми бачимо, як працюють наші дрони Deep Strike і бачимо ці ефективні прильоти, не забуваємо, що чисто математично на одне ураження і на один наш дрон, який долетів, припадає дев'ять збитих дронів, тому що росіяни перехоплюють тактику нашої протидії повітряним і дроновим атакам. Ми вийшли на показник 60% знищеної живої сили і техніка ворога саме дронами, а 96% дронів, які використовують Сили безпеки і оборони України, є українського виробництва. Тому це дуже і дуже важливі показники, не говорячи вже про мільйони FPV-дронів, якими оперують наші війська. Найкритичнішою потребою залишаються зараз люди, бо є підрозділи, які мають дрони, які мають відповідне забезпечення, але критично не вистачає людей. Тому продовження мобілізації і розвиток системи добровільного рекрутингу до різних бригад, а кожна бригада може тепер набирати людей, залишаються критичними на весь 2026 рік. Всі ці фактори визначали стійкість нашого фронту, що єдина лінія оборони існує і в нас є навіть резерви для проведення точкових контрнаступальних дій.
