Дональд Трамп. Фото: AP/Alex Brandon
Натяк для Путіна? До цього ще далеко…
Шкода, що з Мадуро це сталося, а не з Путіним. Це було б чудово.
Так, якісь такі сподівання мимоволі з'являються. Але, мабуть, до цього ще далеко, щоб Трамп аналогічним чином повівся із диктатором російським.
Черговий провал російських розвідувальних спільнот. Російські охоронці охороняли резиденцію Мадуро. І це не перший прокол.
Так, про це йшлося. Що Росія направляє своїх "вагнерів"-не "вагнерів", колишніх "вагнерів" (йдеться про російську "приватну військову компанію" "Вагнера" – ред.). Якісь свої збройні угруповання. І це дуже сильний удар по авторитету не лише Росії, але й Китаю. Тому що ніби як Венесуела була в їхньому полі впливу, захисту – можна по-різному це називати. Сполучені Штати вже завдають другого удару по цій вісі, до якої належить Росія, Китай, Іран, Венесуела, Північна Корея. Вже випробувана американська сила в Ірані і Венесуелі. Це порушує питання, що може бути далі. Але далі це вже Північна Корея, Росія… Складніше… Я думаю, в цю каденцію Трампа може такого більше і не статися. Насправді зараз багато що ніби як розв'язалося – питання Мадуро, диктатора. Але питання Венесуели ще тільки виникло на порядку денному. І все буде залежати від того, як будуть події розвиватися далі. З'явилася в інформаційному просторі заява венесуельського уряду, що вони засуджують атаку американців. Наскільки цей уряд залишиться легітимним, що протиставлять Сполучені Штати цій владі, яка там є, на кого вони будуть спиратися. Той спосіб, в який була проведена ця спецоперація, говорить про те, що американці підготувалися до подій і собі приблизно уявляють, що далі робити. Населення Венесуели давно потерпає від бідності і політичного насильства.
Ніколас Мадуро та його дружина Силія Флорес під час передвиборчого мітингу в Каракасі, Венесуела, 17 травня 2018 року. Фото: REUTERS/Carlos Jasso
Успішний кейс?
20 років диктатурі у Венесуелі.
Так, тому Мадуро – це навіть не Уго Чавес, якого любили багато хто з венесуельців, який мав якусь легітимність, хоча б таку не лише насильницьку. Передісторія доволі трагічна і сумна. Можна по-різному говорити про політичні вподобання, але бідність населення і відсталість країни – об'єктивні показники. Якщо Америка запропонує якесь швидке відновлення Венесуели, швидкі підвищення добробуту, безпеку, нормальний політичний процес, конкурентні вибори. Якщо вони все це зможуть організувати найближчим часом, то це можна вважати успішним кейсом.
Поведінка венесуельського народу покаже, чи був Мадуро диктатором
У Південному окрузі Нью-Йорка, де попередньо судитимуть Мадуро за низку злочинів, пов'язаних із тероризмом, передбачена смертна кара. Що стосується реакції України, то її озвучив очільник Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга. "Україна підтримує права народу на свободу та життя без диктатури. Тоді як режим Мадуро системно порушує права людини і демократію. Україна разом з десятками країн не визнає легітимність Мадуро і підтримує право народу Венесуели на безпеку, гідне життя і свободу, виступаючи за демократичні зміни, відповідно до міжнародного права".
Дуже цікаво, але я не пригадую, щоб Дональд Трамп в процесі всіх цих переговорів, якихось своїх риторичних вправ навколо російсько-української війни хоч раз використав цей аргумент про порушення Росією міжнародного права. Він сприйняв те, що зробила Росія в 2022 році і раніше з Кримом, як факт, що міжнародне право не діє. І це на сьогоднішній день визначає його політику і поведінку в міжнародній політиці. Є надія, що колись відновиться це міжнародне право і тоді можна буде до нього апелювати і буде зрозуміло, як можна його досягти. Але, на сьогоднішній день, ці заяви з Кремля можуть викликати лише іронію – апелювати до міжнародного права Росії, яка за день до вторгнення казала, що вона ніколи, нізащо і це дурниці. І тут вона нападає, здійснює вторгнення збройне і робить спробу організації державного перевороту і все інше. Ми побачимо, чи буде у Венесуелі такий самий спротив цій – абсолютно тут немає сумнівів – насильницькій акції, яка порушує міжнародне право з боку Америки. Але поведінка венесуельського народу покаже, чи був Мадуро диктатором і чи має це таке морально-політичне виправдання втручання Сполучених Штатів.
Ця операція може вплинути на взаємини Сполучених Штатів і Російської Федерації?
Я думаю, вона внесе якісь свої нові аспекти, але суттєвим чином не вплине. Я не думаю, що Путін дуже здивований такою акцією Трампа. Обидва покладаються на право сильного в міжнародній політиці, але, звісно, що з різними наслідками і з різною мірою ефективності. З точки зору ефективності дії американців і в підготовчій фазі, і у виконавчій становлять собою недосяжний зразок для росіян. І вони це будуть змушені визнати. Така блискавична операція успішна не могла бути такою без опори на якісь внутрішні венесуельські сили. Тому це буде зрозумілим трохи пізніше, на кого спираються американці, хто сприяв їм у поваленні диктатури Мадуро. Але явно, що в них є якийсь запас підтримки в цій країні.
Зараз панує право сильного
Абсолютно пасивна роль Організації Об'єднаних Націй в мінімізації російського повномасштабного вторгнення. ООН давно вже вимагає реформування, так само, як і Рада безпеки.
Звісно. В заяві французької сторони йдеться не про Організацію Об'єднаних Націй, як інституцію навіть на сьогоднішній день, а про статут ООН, як документ. Для того, щоб наповнити життям цей документ, потрібно пройти значний шлях. Є багато проєктів реформування ООН від різних сторін, реформування Ради Безпеки ООН, яка мала б запобігати таким інцидентам і яка вже давно цього не робить. І російський напад на Україну тому найяскравіше нагадування і підтвердження. Але для того, щоб статут ООН діяв, очевидно, що треба, щоб був якийсь прецедент такого виконання цього права, цих принципів. А його поки що нема і не видно на горизонті. Зараз панує право сильного. Так, як це було в історії. ООН, статут ООН і принципи міжнародного права були встановлені за підсумками Другої світової війни. А перед тим був великий період цього права сильного, яке в певний момент себе вичерпало.
Події у Венесуелі та Ірані послаблюють Росію
Паралельно з подіями у Венесуелі розгортаються не менш буремні події в Ісламській Республіці Іран. Почалося все з обвалу національної валюти – іранського реалу. І почалося з не дуже масових протестів, які дуже швидко розрослися, тепер уже вони є мільйонними. І не просто економічні гасла стосовно неспроможності влади контролювати і підсилювати іранську економіку, переобтяжену санкціями, а і гасла політичні. Як ви думаєте, випадково чи ні? Чи просто говоримо про збіг? Події в Ірані і Венесуелі дуже серйозно ослаблюють Російську Федерацію?
Так, очевидно, вони послаблюють цю коаліцію, яка вже виникла, яка вже себе заявила, задекларувала свої цілі змінити світовий порядок, встановити свої правила. І ця коаліція на чолі з Росією і Китаєм останнім часом нарощувала свій вплив. Ми бачили це на прикладі таких організацій, як ШОС – Шанхайська організація співробітництва, як БРІКС. На цій організації якраз Росія і Китай мають найбільший вплив. І певним чином почали солідаризуватися з цією віссю деякі інші країни і Перської затоки, монархії арабські. І інші північно-африканські країни, і латиноамериканські країни. Тому, звісно, що і їх не зупиняло це порушення якихось принципів, правил, які допускає той самий Путін. Нарендра Моді не тільки обіймався з ним недавно, але і висловив занепокоєння і жаль з приводу фейкового нападу чи замаху українських дронів, які нібито летіли на Валдай. Це доволі цинічно, коли йде війна, коли йде мова про агресора, про диктатора. Що навіть спроба, підозра в тому, що до нього летять якісь дрони, вже викликає в лідера Індії ось таку реакцію гостру. Але справді ці події, які відбуваються навколо Венесуели і Ірану – а там це не перші масові протести. Просто зараз вони справді набули дуже соціального змісту. Якщо раніше вони переважно ідеологічні все ж таки були – проти дискримінації жінок, насильства над опозицією, то зараз економічні передумови. І тут іранській владі доведеться дуже сутужно, дуже важко.
Максим Розумний. Фото: facebook
Московська брехня про атаку резиденції Путіна: "Ця ситуація проблемна скоріше для Путіна, ніж для Трампа і України"
Маячня Путіна про те, що резиденцію атакували українські безпілотні літальні апарати, він не зупиняється, незважаючи на чіткий аналіз, проведений ЦРУ США, французькою розвідкою. Все одно росіяни передали якісь уламки в контексті подій у Венесуелі. Про це можна забути чи на Трампа можна впливати самонавіюванням?
Я думаю, що ця ситуація проблемна скоріше для Путіна, ніж для Трампа і України. Якщо Путін справді переконував Трампа, що на нього був цей замах, то або він свідомо обманював Трампа і тоді це такі речі, які не пробачаються. Або самого Путіна хтось в російському генералітеті ввів в оману і ввів якийсь такий аргумент додатковий. В будь-якому разі це для Росії, для Путіна проблема, як повернути довіру Трампа надалі.
Позиція Китаю, марення возз'єднання із Тайванем. Події у Венесуелі дають йому шанс такий чи ні тепер?
Китай може меншою мірою остерігатися якогось осуду на тлі цих подій. З іншого боку Америка продемонструвала свою силу. І якщо Америка вирішить втрутитися і чітко це задекларує, то Китай 100 разів ще подумає, чи здійснювати цю операцію.
Ми пам'ятаємо військову допомогу 11 млрд доларів.
Це дуже серйозне попередження Китаю. Трамп весь час апелює до того, що Сі йому пообіцяв не нападати на Тайвань.
