Ілюстративне фото з відкритих джерел
Мир не може бути досягнутий дипломатичним шляхом
Президент США заявив, що Україна, а не Росія, гальмує потенційну мирну угоду. Що стало причиною такої заяви? Чому Трамп змінив свою риторику?
Це такий психотип. Дональд Трамп — це передусім дуже успішний шоумен. Йому постійно потрібно давати щось народу. Якщо не хліба, то видовищ. Другий момент, це такий психотип, якому подобаються маленькі криваві диктатори. Він про це постійно каже. Легше тиснути на слабку сторону, в якої немає ядерної зброї і яка повністю залежить від зовнішніх партнерів, ніж на Путіна. Нинішній путінський режим спромігся серед великої кількості республіканців створити імідж, що це консервативна християнська біла країна. Велика кількість прихильників Трампа є ксенофобами та расистами, які хочуть повернути Америку в золотий вік, коли було християнство і білі люди. На тлі цього змінюються настрої. Якщо до Трампа зайшов Рубіо, то він готовий застосовувати санкції. Якщо Віткофф з Кушнером, то Трамп готовий враховувати так звані легітимні безпекові побоювання РФ. Тим паче Україна маленька. А Росія велика. Тому Україна має поступитися у всьому, чого хоче Путін. Ми будемо знаходитися в цьому божевільному маятнику, поки щось не зміниться або на полі бою, або у наших європейських партнерів, які зрозуміють, що це все балачки про мир. Мир не може бути досягнутий дипломатичним шляхом. Потрібно допомогти Україні зброєю і тиском на Росію.
Традиційні республіканці нічого не можуть зробити
Чи можливе існування якогось “ментального джокера”?
Я вже в це не вірю. Після формування команди, я сподівався, що там будуть притомні традиційні республіканці, які чітко бачать, що Росію потрібно стримувати. Немає кращої нагоди в історії за останні 50 років. Українці хочуть воювати за свою землю. Нам потрібні лише гроші. Так само було під час війни в Афганістані, яка пришвидшила розвал СРСР. Зараз Росія перебуває ще в гіршому стані, ніж СРСР за часів Брежнєва. Україна могла би вирішити цю проблему для американців, проте, на жаль, Трамп такими категоріями не мислить. Там залишилося не так багато республіканців, які би радо взялися підтримувати Україну. Джей ді Венс і його команда вважають, що світом мають керувати айтівці і Росія має бути частиною цього світу. Краще мати Росію на американському боці, ніж на боці Китаю. Є й прихильники невтручання США у справи інших держав. Вони прагнуть займатися власними справами і вірять, що їх ніхто не буде чіпати. Проте вони не розуміють, що той вакуум, який вони лишають у світі буде заповнювати покидьками на кшталт Росії, Ірану, ХАМАСу, Китаю тощо. Традиційні республіканці зараз у партії, яку поглинув Трамп і трампісти. І вони особливо нічого не можуть зробити.
.jpg)
Олександр Хара. Фото: facebook/alexander.khara
Нам пропонують не гарантії безпеки, а безпекові запевнення
Чи можуть такі заяви Дональда Трампа вплинути на гарантії безпеки для України?
Я від початку скептично ставився до фрази «гарантії безпеки». Ніхто нам не збирається надавати гарантії безпеки. Якби такий намір був, нам би запропонували стати 33 членом НАТО, оскільки це би означало, що всі ризики можливого конфлікту з РФ були би розділені серед усіх членів НАТО. Є не гарантії безпеки, а безпекові запевнення. Різниця в тому, що в одних є юридичні і політичні зобов’язання, а в інших немає. Безпекові запевнення – це те, що ми маємо зараз. В них не йдеться про те, що хтось буде воювати. 7,5 чи 14 тисяч військових на наш величезний кордон з Росією абсолютно недостатньо для того, щоб стримувати ворога. Це добре, що наші партнери на це наважуються. Проте вони висувають умову – мир. Миру може не бути і рік, і два.
Гарантії безпеки запропонували США. Вони думали, що за цей папірець Україна погодиться здати Крим, Донеччину і Луганщину. Проте нам вдалося змінити цей трек. Ми можемо визнати окупацію де-факто, але не де-юре. Ми маємо залишити за собою право за допомогою дипломатії чи зброї провернути ці території. Я не вірю в дипломатію з РФ.
