Ілюстративне фото:dpsu.gov.ua
"Ворог продовжує зазнавати великих втрат"
Минулого тижня були повідомлення про те, що ворог намагався прорвати кордон на Харківщині. Розкажіть, йдеться про якусь локальну активізацію противника чи це елемент ширшої тактики тиску безпосередньо вздовж кордону? І, власне, як це відбувалося та яким чином прикордонники бригади "Гарт" ці спроби відбили?
Кордон із Росією – небезпечний напрямок. Хоч на більшості ділянок противник себе, можливо, так активно і не виявляє, але загалом на тій чи іншій ділянці ми бачимо спроби ворога розширити зону боїв на території України. Не виняток і Харківщина. Зокрема, на початку минулого тижня ворог кілька днів намагався прорвати нашу оборону в напрямку населеного пункту Дігтярне. Всі ці спроби атак штурмовими групами були відбиті і ворог зазнав тоді великих втрат. Але навіть після цього він продовжує себе проявляти в тому числі в напрямку Дігтярного, намагаючись атакувати позиції прикордонників, які тримають свою смугу оборони на цьому напрямку – це, власне, бригада "Гарт", різні підрозділи. Для відбиття атак ми застосовуємо також і наш РУБпАК "Фурія", який входить до бригади "Гарт". У той же час, за останні кілька днів, певно, не спромігшись досягнути якихось результатів саме в напрямку Дігтярного, ворог намагається розширити свої дії на населені пункти поруч з Дігтярним – Нестерне та Кругле, де також проявляє себе активністю малих піхотних груп, які теж пробують штурмувати позиції прикордонників на цьому напрямку. Але ворог продовжує зазнавати великих втрат. За минулу добу, наприклад, це близько 30 окупантів, більшість із них вбитими. Частина були поранені, але треба розуміти, що скоріш за все противник і далі намагатиметься на цьому напрямку штурмувати позиції наших хлопців. А наша задача – тримати оборону і на цьому напрямку, і на інших ділянках, де ворог може спробувати, перейшовши кордон, розширити зону боїв на території України.
"Техніку противник не використовує, а кидає винятково своє "м'ясо"
А який характер мали ці спроби штурмів? Наскільки ці підрозділи окупанта чисельні, чи є в них підтримка технікою? І чи можемо ми говорити, які основні завдання ставилися перед ворожими військами?
Ми й раніше фіксували невеликі групи, які намагалися дійти до лінії кордону, накопичуватися десь у посадках, але зазнаючи втрат, якихось спроб штурмових дій за допомогою більшої кількості особового складу не фіксувалося. Зараз же, використовуючи ці малі піхотні групи, які можуть бути як від 3-4 військовослужбовців, так і чисельніші – близько 10, і намагаючись використати перевагу в особовому складі, противник пробує атакувати позиції наших хлопців. Техніку противник не використовує, а кидає винятково своє "м'ясо" в штурмові дії. І знову ж таки, як і під час штурмів на минулому тижні, так і спроби розширення боїв в напрямку Нестерного та Круглого, ворог зазнає великих втрат. Але бачимо, що він продовжує свої дії.
"Раніше на Сумщині противник також пробував розширити зону боїв"
Це в першу чергу робиться для того, щоб розтягувати нашу оборону, звісно. А також, пригадуючи заяви, які робило політичне керівництво Росії про створення "буферної" чи "сірої" зони, як би вони її не називали… Бо не тільки на цій ділянці кордону з Росією противник себе проявляє. Раніше на Сумщині в напрямку населеного пункту Грабовське противник також пробував розширити зону боїв територією України. Це інша область, але протяжність кордону з Росією в нас досить велика. Якщо говорити про Сумську область, то це близько 550 км. І не тільки на цих ділянках періодично противник намагається прощупувати нашу оборону. Але українські воїни і прикордонники з підрозділів Збройних сил України, Національної гвардії роблять все можливе, щоб завдати противнику великих втрат і він не зміг досягти якихось результатів.
"Суттєвого накопичення противника біля кордону немає"
Чи фіксуються на кордоні або біля кордону з Україною якісь масштабні ударні з'єднання противника?
Загалом цю оцінку може робити Генеральний штаб, який аналізує інформацію від розвідок і загалом від підрозділів, які утримують оборону по кордону з Росією. Але, як зазначало військове керівництво і органи військового управління зі Збройних сил, суттєвого накопичення немає. Але, звісно, що противник тримає певні свої сили, в тому числі намагаючись ротувати, зокрема, ті підрозділи, які зазнають великих втрат і стають небоєздатними. Але всі сили, які противник має навпроти нашого кордону в межах цих трьох областей, а більшість – це Сумщина на окремих відтинках та навпроти Харківщини, тримаються для того, щоб показати якусь свою перевагу над Україною, розширити зону боїв, розтягувати наші сили. І повертаючись до заяв щодо "буферної" чи "сірої" зони, які зокрема робив Путін, можна провести аналогію, що саме після цих його слів активність піхотних груп противника стала дещо більшою.
"Ми також використовуємо все наявне озброєння"
На яких ще ділянках кордону фіксується подібні спроби інфільтрації або ж штурмові дії противника, і яка загалом ситуація в зонах відповідальності бойових підрозділів ДПСУ?
Пригадаю ще Харківщину, зокрема, ті напрямки, де перебувають підрозділи Державної прикордонної служби – це Вовчанські Хутори, де також періодично противник проявляє свою активність. Це напрямок населеного пункту Дворічанське. По Сумщині ми вже говорили про напрямок населеного пункту Грабовське, Краснопільської громади. А ще можу відмітити Хотінську та Юнаківську громади, де свого часу противник розширив зону боїв на території України, але досягти, напевно, тих результатів, які перед собою мав, не може. Активність ворога на цьому відтинку суттєво зменшилася, але повністю ворог не відмовився від спроб штурмів позиції наших воїнів, щоб просунутися. Але знову ж таки, він зазнає великих втрат. Бо ми також використовуємо все наявне озброєння – і артилерію, і безпілотні системи для того, щоб щоденно знищувати особовий склад противника, його укриття і тим самим не дати йому можливості ні просунутися, ні розширити зону боїв на території нашої країни.
Андрій Демченко. Фото: facebook/andriy.demchenko.2025
"Щоденна кількість обстрілів може коливатися від 100 до понад 300"
Раніше ви повідомляли, що за минулий рік противник здійснив близько 150 тисяч обстрілів позицій підрозділів Держприкордонслужби. Переважно з чого гатив ворог і яка динаміка таких обстрілів нині?
Щоденна кількість обстрілів може коливатися від 100 до понад 300. Переважна більшість обстрілів відбувається за допомогою безпілотників – це як скиди з дронів, FPV дрони, дрони на оптоволокні. Є також щоденні обстріли за допомогою артилерійських засобів. А БпЛА ворог використовує в тому числі для того, щоб перерізати нашу логістику. Однак, кордон з Росією – це удари не лише по позиціях українських захисників, а й по населених пунктах прикордоння, на жаль. Через це страждають мирні люди, які проживають в таких населених пунктах. Це і спроби знищення інфраструктури, будинків мирних людей, і непоодинокі випадки, коли ворог б'є і по транспортних засобах, якими місцеві жителі рухаються в прикордонні.
"Дрони як виявляють, так і знищують противника"
У цій ситуації авіарозвідка, контроль неба нині є, очевидно, чи не ключовим фактором у стримуванні противника. Як це відбувається на рівні підрозділів ДПСУ?
Дрони відіграють велику роль. Наприклад, у тому ж Дігтярному саме за допомогою дронів було викрито спроби накопичення ворога і подальший рух в бік позицій наших воїнів. Дрони як виявляють, так і знищують противника – як особовий склад, так і техніка чи засоби ураження, які перебувають на певній відстані від лінії бойового зіткнення. Дрони – це і логістика, якою зараз забезпечуються ті позиції, куди фактично транспортними засобами доїхати нереально.
"НРК зараз активно використовуються"
Наскільки масштабно в підрозділах ДПСУ використовується наземні роботизовані комплекси (НРК)? І яка саме робота, яку свого часу доводилося виконувати людям, зараз лягає на "сталеві плечі" НРК?
Ми також активно цей напрямок розвиваємо. Та ж логістика, наприклад, чи забезпечення позицій до цього відбувалося і відбувається з допомогою безпілотних літальних апаратів. Так само і наземні роботизовані комплекси зараз активно використовуються. В кількісному розрахунку забезпечується кожен бойовий підрозділ, який виконує завдання в зоні бойових дій, для того, щоб саме логістичні потреби кожного воїна максимально задовольнити. І, власне, зберегти життя людей, які до цього робили саме доставку необхідних засобів на самий передній край.
