Ілюстративне фото
"У грудні ми привезли рекордний обсяг по імпорту ― більше 800 тисяч тонн дизпалива. Це сформувало запас"
Була інформація, що продаж пального у столиці підскочив на понад 50%, а загалом по країні ― на третину. Міністр Денис Шмигаль зазначав також, що запасу палива в Україні вистачить десь на 20 днів. На ваш погляд, це мало статися чи це відкриття для нас?
Насправді нічого такого не відбувається. Просто трошки некоректно передали слова Шмигаля, на мій погляд. Він мав на увазі обсяги, які ми і так імпортуємо в поточному режимі. Тобто це не те, що у нас всього пального в країні залишилось на 20 днів, а те, що у нас є стабільні постачання під поточне споживання і ще зверху є запас на 20 днів. Це насправді багато, бо зазвичай ринок тримає запаси десь 10-12 днів. Зараз їх більше, оскільки ми в грудні привезли рекордний обсяг взагалі у своїй історії імпорту ― більше 800 тисяч тонн дизпалива. Воно і сформувало такий запас.
Отже, я не бачу, щоб був якийсь ажіотаж. Минулого тижня ми бачили, як соцмережі облетіли відео з чергою на заправній станції у Київській області. Ми спеціально поїхали туди наступного дня і нічого не побачили. Звідки те відео ― невідомо, але всі нервують. Насправді ситуація на ринку пального дуже непогана. Є споживання, це правда, воно зросло на 25-40%, за моїми опитуваннями у соцмережах. Але з іншого боку, є чим покривати цей попит. Є достатня кількість оперативних постачань, також є запаси, відповідно ― все нормально. Коли я їду до Києва, то суто візуально не бачу, щоб були якісь черги, щоб було більше машин, ніж зазвичай. На мій погляд, усе виглядає спокійно і немає ніякої паніки.
"Сьогодні генератори ― наш основний драйвер споживання пального"
А які споживачі формують основний додатковий попит ― населення, бізнес, критична інфраструктура?
Зараз ми бачимо, що дуже суттєвий фактор ― це генератори. Це новий потужний споживач, і нюанс у тому, що зазвичай січень є мертвим місяцем для ринку пального. Пів місяця святкуємо, а потім розкачуємося до кінця січня, тож немає великої кількості машин, немає корків. Тобто сьогоднішній попит на пальне сформований саме генераторами. Бачимо, що уряд стягує у столицю пересувні генераторні установки, під’єднують окремі будинки, тобто сьогодні генератори ― наш основний драйвер споживання пального.
"Генератор дозволяє подавати в батареї теплу воду, щоб не дати їм замерзнути"
Деякі ініціативні ОСББ навіть закупили ці генератори. Наскільки це може рятувати або ж викликати суперечки та непорозуміння серед людей?
Наскільки мені відомо, скрізь є половина мешканців, які здають кошти на такі ініціативи. Що може зробити генератор? Він дозволяє хоча б теплу воду подавати в батареї і не дати їм замерзнути. Це дуже важливо. Ліфти, скажімо, це вже другорядне, на мій погляд. А підтримувати хоча б базовий рівень температури у теплосистемі ― це надважливо.
"Не думаю, що попит на пальне зростатиме, ми зараз на піку"
Якщо морози затягнуться, чи є план дій на такий сценарій? Пального треба буде більше?
Перевага саме ринку пального порівняно з рештою енергетичних ринків ― газу, електрики тощо ― у тому, що там фактично немає впливу держави. Там працює бізнес, якому не потрібно чекати на якісь розпорядження уряду, різні ратифікації, чекати якихось партнерів. Це ринок, який працює з класичною мотивацією, а відповідно ― є найбільш живучим. Він дуже децентралізований. Сьогодні у нас розбомбили заводи, нафтобази, а цей ринок постачає ще більше, ніж колись, тому що задовольняє попит. А там, де є чиновники, завжди починається казна що. Ринок і зараз постачає набагато більше, і якщо попит зростатиме, також постачатиме. Але я не думаю, що попит зростатиме, ми зараз на піку, на мій погляд. Хто хотів купити генератор, він це вже зробив. Люди вже розуміють, в яких режимах може працювати генератор. Адже це техніка делікатна, з нею треба поводитися дуже обережно, давати їй відпочинок. Тому я думаю, що споживання навряд чи зростатиме. До того ж це дуже дорогі кіловати ― вони у кілька разів дорожчі за стаціонарні тарифи на електрику. До речі, знайомі купили генератор на 16-поверховий будинок, він коштує 1 млн грн. Це також обмеження, тобто кількість генераторів не може зростати до нескінченності.
"Бачимо підвищення ціни на 0,5-1 грн у різних мережах"
Якщо попит на пальне зростає, то чи можна очікувати зростання цін?
Насправді зростання цін ми зараз бачимо. Але воно не пов’язано з попитом. Що відбувається? З початку року курс долара зріс більш як на гривню, євро ― трохи менше, ніж на гривню. Це важливо, тому що все пальне ― це імпортний товар, який купується за валюту. Чим більше гривень, тим вищою буде собівартість. Кожна гривня в курсі валют це 1 гривня у літрі пального, у собівартості. Дуже суттєвий фактор. І ще один фактор ― з початку року зростає ціна на нафту. Починали ми рік із 60 доларів за барель, а зараз вже 65-66. 10% ― це суттєво, закупівельна вартість пального також підвищилась. І як результат ― бачимо підвищення ціни на 50 копійок чи на 1 гривню у різних мережах. Зберігається потенціал для підвищення і наступного тижня, якщо нічого не зміниться, наприклад, у котируваннях.
Сергій Куюн. Фото з відкритих джерел
"Ринок побудував нову систему постачання, гнучку і живучу. Пальне буде в будь-якому разі"
А чи має держава якісь інструменти, щоб не допустити панічних закупівель? Після кризи 2022 року каністри у людей заповнені…
Чому так трапилось у 2022 році? Нам буквально за місяць розбомбили 100% каналів постачання пального. Жодна країна світу не вирішувала таких задач. Звісно, ми ніколи не постачали пальне з Європи, бо це не робиться так, що розвернувся ― і пішов за пальним не в Білорусь, а в Європу. Адже транспортні плечі абсолютно інші, треба проходити банківські перевірки, треба просто знайти постачальника врешті-решт. Тоді ніхто нікого не знав, була цілина, як то кажуть. Сьогодні такого немає, усі мають контракти, транспорт, навіть декілька планів Б, тобто ми вже пройшли кілька серйозних іспитів за ці чотири роки. Відтак ефекту несподіваності ― не буде. Ринок побудував нову систему постачання, вона дуже гнучка і живуча. Думаю, що пальне буде в будь-якому разі.
"Важливим є природний газ, бо це ― тепло"
Чи показала ця зима, що Україна залежна від пального як резервного джерела енергії?
Я думаю, що пальне це важливо, але не можу говорити про рекордні обсяги споживання. Все-таки ми бачимо, що важливим є природний газ, бо це ― тепло. І ми дуже залежали від нашого видобутку, його зараз також постійно обстрілюють. Добре, що маємо надійні сховища для зберігання газу. З іншого боку, навіть при таких критичних навантаженнях ринок абсолютно спокійно справляється. Десь із листопада уряд моніторить ситуацію і тримає руку на пульсі. Але ми бачимо, що бізнес робить усе сам, чиновники підключаються лише тоді, коли є руйнування інфраструктури, бо ринок із цим нічого не зробить. Проте у закупівлях ніхто не залежить від державних грошей і державних рішень. Кожен робить, як відчуває, і цього абсолютно вистачає.
"Ми пишемо сьогодні нову практику виживання в абсолютно нетипових екстремальних умовах"
Як може згодитися наш досвід у майбутньому, після війни?
Наш досвід може згодитися і Європі, і решті світу. Тому що такого не переживав ніхто. Ми пишемо сьогодні взагалі нову практику виживання в абсолютно нетипових екстремальних умовах. І бачимо, як багато розбивається тих же європейських нормативів, адже ми на шляху до ЄС маємо синхронізуватися з ними. Але деякі речі виглядають безглуздо. Приїздіть і подивіться у наші порти, на нафтопереробні заводи. Як нам можна сьогодні зберігати пальне? Дрон за 500 доларів просто й елементарно спалює резервуар з пальним на 10 млн доларів. Як можна зберігати такі обсяги? Хто покриє ці збитки? І тому сьогодні всі розосередили пальне по маленьких термінальчиках, хтось тримає у залізничних вагонах. Система ― ніби мурахи бігають, щоб нікого не можна було поцілити. А Європа від нас вимагає створення величезних запасів у величезних резервуарах, не розуміючи, що за цими старими стандартами сьогодні жити вже не можна.
