Ілюстративне фото: facebook/UALandForces
Куп'янський напрям: масової інфільтрації російських окупантів немає
Що відбувається у нас на землі? Яка ситуація безпосередньо на лінії фронту станом на зараз на ключових ділянках: Куп'янськ, Лиман, Костянтинівка, Покровськ, Гуляйполе, Запоріжжя?
На Куп'янському напрямку росіяни, найімовірніше, змістили свій акцент із того, щоб безпосередньо штурмувати сам Куп'янськ і пробувати повертати собі втрачені позиції. Натомість, і це видно на мапі Deep State, вони намагаються вздовж вузької смужки кордону між Вовчанськом і Куп'янськом створити видимість так званої "буферної зони". Насправді, це фактично зайняття за географічною межею кордону території. Бо ми ж прекрасно розуміємо, що Сили безпеки і оборони України вибудовують свої оборонні споруди і позиції не рівно по межі державного кордону, а знаходяться на певній віддалі, якраз для того, щоб зайняти вигідніші позиції, панівні висоти. Тому зараз росіяни більше намагаються ліквідувати наш плацдарм на схід від річки Оскіл. Вони нищать переправи, це є проблемою для нашої логістики. Переправи звісно ж наводяться, про що говорив командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем "АХІЛЛЕС" Юрій Федоренко, але дійсно логістика ускладнена. Тобто Куп'янськ-Вузловий їм потрібен для того, щоб відновити свою логістику, яка в них була в 22-му році під час наступальних дій на Харківщину. Але враховуючи те, що вони не мають зараз можливості зайняти територію в районі Куп'янська, Куп'янська-Вузлового на захід від річки Оскіл, то найімовірніше, вони не зможуть його використовувати, враховуючи щільність наших дронів. Ситуація там дійсно важка, логістика ускладнена. Була навіть інформація, що окремі російські піхотинці, дві-три одиниці, добрели до самого Куп'янська-Вузлового, зробили фотографію, що нібито місто взяте, але одразу ж ця група була знищена українськими військами. Тобто сказати, що відбувається якась масова інфільтрація, на щастя, ми не можемо.
Лиман: підступи продовжують контролювати СОУ
У напрямку Лиману росіяни так само намагаються нас притискати до водних артерій, зокрема, суттєво погіршилася ситуація в районі Новоселівки, Кривої Луки, Закітного. Вони намагаються користуватися туманами, снігопадами для того, щоб продовжувати ці наступальні дії. Але найімовірніше для того, щоб створити вигідніші умови для наступу на міста Слов'янсько-Краматорської агломерації, вони намагатимуться накопичуватися і вирівнювати лінію бойового зіткнення. Ситуація там важка, але якби там не було, сам Лиман і підступи до Лимана продовжують контролюватися українськими Силами оборони. І цьому в тому числі сприяє й певна нескоординованість між суміжними підрозділами російських окупантів. Дуже часто вони просуваються не в якій загальній дирекції, а там, де їм вдається якось глобально просунутись кудись, щоб зайняти якраз більшу площу території.
Костянтинівка: російських механізованих штурмів не виявлено
По Костянтинівському напрямку, очевидно, що в росіян була й залишається мета – це "лещата". Тобто – спочатку охоплювати Костянтинівку, потім Дружківку. А перед тим вони взагалі хотіли почати з Дружківки, щоб розрізати з одного боку південніше Дружківки Костянтинівку, і відповідно Слов'янськ, Краматорськ відрізати північніше. Саме для цього вони проводили свою Добропільську операцію, наслідки якої були повністю ліквідовані Силами безпеки і оборони України.
Зараз ми можемо говорити, що росіяни там само намагаються просочуватися по 2-3 людини. У більшості всі ці групи знищуються. Була інформація, що вони прорвалися десь до південно-східної частини в районі автосервісу, але найімовірніше закріпитися не змогли і змушені були відступити. Тобто ситуація важка, час від часу Сили оборони в самій Костянтинівці проводять дії, коли просто масово перевіряють документи на факт встановлення громадянства України. Якихось механізованих штурмів чи застосування легкої техніки в напрямку Костянтинівки, на щастя, наразі не виявлено.
Покровськ-Мирноград: завершити операцію окупантам не вдається
Стосовно Покровська. Ситуація там залишається дуже і дуже важкою. Ми продовжуємо утримувати позиції в північній частині Покровська і в північній частині Мирнограда. Росіяни, розуміючи, що не можуть в лоб проломити нашу оборону, знову намагаються обходити і розрізати нашу логістику. Це стосується, зокрема, їхніх атак в районі Гришиного, Родинського. 31 січня відбулася одна з наймасованіших атак у цьому році росіян. Вони застосували приблизно 90 штурмовиків і пішли на прорив. Але, на щастя, за допомогою підрозділу "Плахи Мадяра", підрозділу "Спартан" Національної гвардії України все це було відбито. Було знищено приблизно 10 квадроциклів і 10 одиниць іншої автомобільної та мотоциклетної техніки. І більшість росіян була знищена. Власне, йде мова, що приблизно 80% було уражено і 2-х росіян навіть вдалося взяти в полон. Тобто, незважаючи на накопичення росіянами величезних ресурсів, завершити Покровсько-Мирноградську операцію їм не вдається. Ми ж разом із цим змушені утримувати північні території міської забудови Покровська і Мирнограда, щоб не дати росіянам вирватися на оперативний простір, бо ми бачили, яке може бути просування. Особливо після того, як росіяни трупами проломили Авдіївку, трупами проломили Вугледар, вони просто "розтікаються" по полях і намагаються рухатися максимально швидко.
Гуляйполе: темпи просування росіян зовсім не такі, як місяць-півтора тому
Щодо Гуляйполя, то росіяни масово зараз мінують західну його частину. Фактично західна частина Гуляйполя зараз у "сірій зоні", тому вони намагається прориватися південніше, північніше, тобто обходити цей населений пункт. Це, зокрема, стосується і населених пунктів Тернувате, Радісне, Нечаївки, Нового Запоріжжя, які перебувають у "сірій зоні". Але сказати, що темпи ворога там такі ж, які були хоча б місяць-півтора тому, на щастя, не можна.
"Середнє число втрат ворога на 1 км складає приблизно 150-155 військовослужбовців"
Глобально, якщо ми говоримо про січень, то в росіян явно є проблеми, тому що їхній рух вздовж всієї лінії бойового зіткнення 1250 км на початку місяця обчислювався в 7 км, потім цей показник впав до 4-х. На окремих ділянках рух ворога продовжувався навіть не сотнями, а десятками метрів. Для порівняння, восени 2023-го року росіяни рухалися приблизно темпом 35-45 км на добу з середньою втратою 16 військовослужбовців на 1 км. Зараз же середнє число втрат ворога на 1 км складає приблизно 150-155 російських військовослужбовців.
Підсумовуючи. Є рухи ворога, є болючі рухи ворога, є болюче перерізання логістики ворогом і ускладнення логістики, але на щастя якихось серйозних проривів на фронті росіяни не мають.
.jpg)
Дмитро Жмайло. Фото: facebook/dmytro.zhmailo
"Несприятлива погода — те, що російські окупанти спланувати не можуть"
Військові, власне, підтверджують ваші слова про піхотні штурми, просування дрібними групами, але дехто каже, що не здивується, якщо, наприклад, з'являться колони броні або якоїсь іншої техніки. Чи легко відстежити дії противника, коли відбувається таке перегрупування і готується якийсь вже броньований наступ?
Усе залежить винятково від погодних умов. Якщо пригадаємо ту ж операцію росіян у Покровську, їхнє затягування в місто, то така масова інфільтрація відбувалася під покровом туману. Якщо є туман, то тоді дійсно із цим є проблеми. Тому що в туман, в сильні снігопади, в сильні дощі, робота наших дронів є дуже і дуже обмеженою. На щастя, як і робота дронами росіян. Але як ми бачимо з тієї інформації про великий штурм 90 російських піхотинців на Покровському напрямку, і як їх "розібрали" бригада "Спартан" і "Птахи Мадяра", то це якраз красномовне свідчення того, коли не забезпечено належне маскування, втрати ворога... Ну, ліквідувати 80 із 90 російських штурмовиків, мені здається, це дуже і дуже крутий показник. Тобто приховати таке величезне переміщення і накопичення особового складу неможливо. Тому, найімовірніше, росіяни будуть шукати саме несприятливої погоди. А несприятлива погода – це, на щастя, те, що російські окупанти спланувати не можуть.
