Фото з відкритих джерел
"Трамп скоріше самоусунеться від процесу, ніж буде щось проактивне робити проти Путіна"
Посол США при НАТО Меттью Вітакер заперечив, що Сполучені Штати визначили кінцеву дату мирної угоди ― до літа. Нагадаю, днями Володимир Зеленський зазначав, що США пропонують завершити війну до літа і що для України важливо, аби Штати не вийшли з переговорів. Як ви прокоментуєте ці заяви?
Вітакер, на відміну від Трампа чи Зеленського, не є обраним представником політикуму. Він дипломат і генерал американської армії, його головна мета ― транслювати позицію американського deep state. Трампу було б дуже вигідно, щоб війна закінчилася влітку. Адже в Америці восени вибори, а тому пред’явити найбільшу за останні 90 років війну в Європі завершеною особисто Трампом ― це було б дуже круто. Але ж треба не тільки укласти угоду, а ще й переконатися, що вона діє. І тоді Трамп ― повний переможець у його голові й може це пред’являти як велике досягнення перших півтора року свого президентства. Це мета Трампа, і думаю, що президент Зеленський буде йому тут максимально підігравати. Ми не позбудемось американського посередництва і нам бажано домогтися якогось додаткового тиску на Росію, щоб це посередництво було успішним. Тож ми будемо робити все можливе, щоб Трамп зрештою звинуватив Путіна у зриві перемовин. Я вважаю, що шанси на це невеликі, бо Трамп скоріше самоусунеться від процесу, ніж буде щось проактивне робити проти Путіна. Але, враховуючи загальне виснаження Росії, нинішній стан її економіки та воєнної машини, для нас відсутність хоч якоїсь підтримки РФ або посилення санкційного тиску ― це також результат. Тому будемо підігрувати очікуванням американської сторони, з одного боку, а з іншого ― американські офіційні особи уникатимуть якихось оцінок і дедлайнів. Тому що ми пам’ятаємо і "50 днів", і "до Дня подяки", і "до Різдва", і ось вже початок лютого 2026 року, а мирний процес не те що не просунувся, а ми бачимо подальшу ескалацію з боку росіян. Вони, не маючи серйозних успіхів на фронті, намагаються створити жахливі умови для мешканців Києва та інших міст. Отже, на мою думку, відійти від дедлайнів ― це в інтересах Америки як держави, але це не в інтересах Трампа, бо для нього дедлайни дуже важливі.
"Путін воюватиме до останнього, але це останнє у Росії ― серйозно вичерпане"
В одному з етерів ви говорили, що нам просто треба витримати зараз. Але скільки ще треба триматися?
Найскладніший період ― це, безперечно, зима. А до наступної зими є час переорганізувати нашу роботу, нашу енергетику. Думаю, що це питання року насправді, тому що по економічній здатності Росії зараз – останній рік, коли вона має хоч якісь спроможності на ескалацію. У них мета – не лише наша країна. Україна взагалі не є центром уваги Путіна, він хоче буде одним із гравців, які ділять світ із Трампом та Сі, він дуже хоче залізти в Європу. Тож нам треба протриматися цей умовний сезон. Ми бачимо, що навіть Індія почала обмежувати купівлю російської нафти, ми бачимо також удари по тіньовому флоту РФ. Тобто те, чого ми не могли чекати ще рік тому, відбувається в реальності. Плюс російська економіка ― у глибокій кризі. Тож Путін у найближчі місяці стоятиме перед вибором: або йти на додаткову ескалацію у розрахунку перекинути стіл, здобути перемогу і передомовлятися на нових умовах, або іти на деескалацію. Це доведеться робити або йому, або його наступникам. Я впевнений, що Путін воюватиме до останнього, але це останнє у Росії ― серйозно вичерпане.
Україна точно не зацікавлена у будь-якій ескалації в Європі, тому що це буде мінус до нашого відновлення і наших можливостей у найближчі десятиліття. Нам було б цікаво, щоб Росія занурилась у серйозну внутрішню кризу. Це недалеко, але треба дотиснути. Можна, звісно, казати, що давайте погоджуватися на якийсь там мир, бо Росія нам все повинищує, але це насправді не принесе нікому щастя та якогось рішення. Поки існує путінський режим, компромісне існування України та Росії неможливе в принципі. Якщо тільки у нас раптом не з’явиться ядерна зброя, яка буде відлякувати Путіна. Цього не буде, тому нам треба, на жаль, свої зусилля зосередити на виснаженні Росії. І те, що зараз українські цивільні люди серйозно страждають, не скасовує того, що єдиний вихід ― щоб Росія втратила спроможність воювати. Навіть якщо це передбачатиме спочатку заморозку війни, а потім дотискання Росії санкційним треком, це не змінює мети. Щоб українці, де б вони не перебували, та всі європейці почувались у безпеці, путінська Росія має втратити спроможність на агресію. Ми на цьому шляху.
"Немає жодного сенсу йти зараз на російські ультиматуми. Нам треба чекати весни"
Як може змінитися переговорний процес? Зараз він трохи відтермінувався. Нам краще, щоб він активізувався десь навесні?
Нам краще, щоб переговорний процес був реальним. Адже те, що зараз відбувається, це промацування потенційних параметрів угоди. Думаю, що зараз Росія може вести перемовини більш серйозно, ніж раніше, про якісь повоєнні параметри, але питання припинення вогню, термінів та умов все ще відкладено і залежить від того, коли до нього буде готовий Путін. Найкращі умови для Путіна були навесні минулого року, коли Трамп був до нього максимально приязний, а американське суспільство ще не визначилося, як воно ставиться до потенційної мирної угоди. На сьогодні ж воно цілковито проукраїнське. Ще гарний момент для Путіна був восени. А тепер навесні та влітку умови будуть кращими для нас і набагато гіршими для росіян через їхню економіку. Тому нам немає жодного сенсу йти зараз на російські ультиматуми. Нам треба чекати весни, коли у Путіна буде важкий вибір: або починати важку літню кампанію, щоб пробувати дотискати Україну на фронті, або йти на деескалацію. Чим гострішим буде вибір для Путіна, тим краще буде для нас. Треба чекати весни.
"У Трампа хочуть отримати максимум зиску від миру, який дуже далеко"
Трамп у перемовинах робить ставку на військових, а не на кар’єрних дипломатів. Яка роль Дена Дрісколла у переговорному процесі?
Мені здається, американці все ще намацують якусь конфігурацію переговорних груп, котрі були б ефективні. Дрісколл то випадав, то знову з’являвся, Кушнер обіймає дуже важливу "посаду" зятя Трампа. Конфігурації дуже дивні. Адміністрація Трампа, здається, не має жодного плану, вони просто хочуть отримати максимум зиску від миру, який дуже далеко. Дрісколл намагається щось намацувати у воєнному сенсі. Келлога усунули, хоча він дійсно був експертом у питаннях війни. Віткофф взагалі нічого не розуміє, на початку перемовин він навіть не розумів, що Росія контролює, а що ні. А Кушнер дуже добре розуміє грошові угоди ― під час перемовин по Газі він уклав угоду, на якій заробляє разом із саудитами. Те ж саме стосується і російсько-української війни ― вочевидь Трамп розраховує якось на ній заробити. Наприклад, Кушнер умовно створить новий "Gunvor", що торгував російською нафтою у нульових, це те, про що вони дійсно мріють. Або прагнуть отримати доступ до рідкісних ресурсів, яких у Росії та Україні є велика кількість.
"Путін перетворився на гравця в казино, який вже давно припинив перемагати"
Але питання в тому, що вони неправильно трактують те, як Путін дивиться на економіку та війну. Путін дивиться на економіку як на безпековий фактор, йому важливо, щоб економіка або живила його режим, або підтримувала рівень життя, при якому росіяни не помирають від голоду і не бунтують, що Путіна точно лякає. І поки економіка не прийшла до фази, коли вона стає для Путіна безпековим ризиком, вона його слабко хвилює. Зараз цей момент настав, але це питання не вирішується угодами з американцями, а вирішується поверненням ренти. Росія втратила більше половини своїх ресурсних доходів за час війни, а щоб повернути ренту ― треба укладати мир. Бо торгівля з Китаєм та Індією жодним чином не допоможе Росії це зробити. Тож Путін перебуватиме перед важким вибором: або ось-ось його воєнні авантюри принесуть бажаний результат, Путін близький до цього у своїй голові; або ж економіка впаде і він не зможе вести війну. Путін з 2014 року, після Криму, перетворився на гравця в казино, який вже давно припинив вигравати, але це не заважає йому рухатися до свого стратегічного краху. Його нові авантюри все більш авантюрні, він буде йти до кінця. Тож мир настане тоді, коли Путін втратить спроможність воювати.
Юрій Богданов. Скриншот відео: YouTube-канал "Юрій Богданов"
"Духом Анкориджа" можна оголосити будь-що, росіяни вигадали чергову містифікацію"
У Росії дедалі частіше торочать про так званий "дух Анкориджа". Наприклад, речник Путіна Пєсков згадував про нібито взаєморозуміння зі Сполученими Штатами. Водночас Лавров заявив, що після зустрічі на Алясці 15 серпня 2025 року Росія та США мали б перейти до широкої співпраці, але на практиці все навпаки ― США тепер самі не готові до своїх пропозицій щодо України. Що відбувається?
Мені здається, що це історія про максимально неконкретні зобов’язання. Раніше росіяни говорили про "дух стамбульських домовленостей", яких ніхто в очі не бачив, окрім російських пропагандистів та українських ідіотів, які носилися з цією історією, як із писаною торбою, підігруючи росіянам. Така сама історія і з Анкориджем. Ми точно знаємо, що зустріч Трампа і Путіна закінчилася погано, вона не була продовжена навіть на другу частину. Трамп буквально вигнав Путіна, а потім відійшов, звісно. Бо Трамп до Путіна відчуває якесь підліткове кохання: сьогодні люблю, завтра ненавиджу, а потім знову люблю. Ми знаємо, що в Анкориджі не було ніяких домовленостей фактично, а зараз росіяни намагаються витягнути якісь клаптики діалогу і говорити, що ми ж домовлялися. Але коли немає конкретного комюніке після перемовин, можна розповідати що завгодно. "Дух Анкориджа" ― саме про це. Є якась рамка, якась подія в минулому, до якої вони постійно апелюють, але при цьому подія абсолютно не має нічого спільного з реальністю. "Духом Анкориджа" можна оголосити будь-що. Коли ми живемо в цифрову епоху і знаємо, як влаштована адміністрація Трампа, де можуть в чатах переписуватися про таємні воєнні операції, де стаються постійні скандали, то ми би знали про домовленості на папері вже за місяць або за три дні. Усього цього немає, а тому я думаю, що росіяни вигадали чергову містифікацію. І через те, що американці обрали абсолютно тупу позицію посередника ― про яку їх ніхто не просив, бо вони мали просто тиснути на Росію, щоб домогтися справедливого миру ― вони не можуть це спростувати. Тому що це означатиме, що вони відмовляються від позиції посередника й оголошують росіян брехунами. А вони цього зробити не можуть, самі себе загнали в пастку. Маємо таку специфічну ситуацію.
"У чутки про зустріч Путіна і Зеленського я не вірю зовсім"
Чи відбудеться зустріч українських та російських перемовників у Маямі за тиждень? І чи залишаться делегації на тому ж рівні?
Думаю, що делегації залишаться на тому ж приблизно рівні. У чутки про зустріч Путіна і Зеленського я не вірю зовсім, це неможливо наразі. Путін хоче ділити світ, а не говорити з президентом України про врегулювання за посередництва США, бо це означатиме, що Трамп над ним домінує. Путін хоче бути рівним з великими країнами, а не з маленькими країнами Європи. Якщо колись ми прийдемо до мирної угоди з Росією, то парафувати її буде точно не Путін, я впевнений.
