Президент США Дональд Трамп. Фото: AP/Allison Robbert
"Потрібні певні кроки"
На цьому тижні, можливо в Маямі, планується зустріч представників України, Росії та США. Чого загалом очікувати від цього раунду переговорів і чого особисто ви очікуєте?
До нинішнього дня ми нічого ще не побачили. Те, що відбулося, Богу дякувати, повернення 157 наших затриманих – це відбулося без американців у минулому році в Стамбулі. Що додали до цього Віткофф і Кушнер? І що додадуть, мабуть, інші країни, які домовилися щодо Ради миру, які мали створити мир на Близькому Сході? Ще чекаємо на це. Тому я ще чекаю хоча б якихось наслідків від тих переговорів. Мені найголовніше..., і чому я ціную команду українського дипкорпусу, з яким я багато років співпрацюю в Америці і розумію, що навіть найнижчий радник там дуже багато працює від часів війни, і я ціную їхню працю, коли вони були включені до цієї процедури, і можуть розповісти американцям: "Так, є ідея фантастична президента. Але є певні закони і американські, і українські, і мабуть у ворога, але є також і міжнародні закони. То як ми можемо включити, наприклад, вибори термінові, якщо ми зобов'язані здійснити ще певні кроки до таких виборах?" Так само, коли ви кажете, що дуже легко можна домовлятися щодо території. В Америці в 14-му році був перший закон щодо окупованих територіях України – Ukraine Freedom Support Act ("Закон про підтримку свободи України 2014 року" - ред). І там чітко сказано, що політика Америки, по-перше, не визнає будь-яку територію окуповану нашим ворогом. По-друге, політикою Америки є, щоби допомогти Україні повернути ті території. Яку угоду можуть створити, яка ще має бути ухвалена в Сенаті, яка не проти цього? Тобто хто буде пропонувати зміну до закону Америки, який конгресмен хоче стати проти ідеалів демократії, самостійної державності і підтримати думки ворога? Це не залежить тільки від думки президента Трампа, а й від конгресменів і сенаторів, і якою їхня спадщина буде. І тут український дипкорпус та представники нашої делегації можуть пояснити спокійніше. Ми розуміємо, що є прохання, але потрібне певні кроки. І яка ваша пропозиція, щоби перемінити українське законодавство, американське законодавство і так далі.
"Всіх дивує, що Америка не хоче посилити тиск на ворога"
Суспільство завжди очікує чогось позитивного від кожного раунду переговорів, тому що обстріли України не припиняються, Путін руками своїх військових нищить наші енергетичні об'єкти, практично щоденно гинуть наші люди і всі вказують на те, що Росія просто тягне час. Як можна пришвидшити ці всі перемовини, щоб зрештою досягти якоїсь позитивної домовленості на користь України?
На жаль, у дипломатії складно щось передбачити. Така ймовірність є, оскільки президент Трамп долучив до справи нові голоси з американського боку. Але тут складно сказати, коли нові особи можуть змінити розмову, яка відбувається тепер чи раніше в Абу-Дабі. Зрозуміло, що ми б хотіли щось побачити чим скоріше. Але мені це нагадує обговорення в 2015 році, коли терміново треба було мати угоду, і раптом наші герої залишилися поза лінією, і як ворог з ними повівся. Тому я волів би, щоб навіть більше часу на це все пішло, але це не виключає потенційного припинення обстрілів. Це головне питання. У будь-якому конфлікті чи війні немає припинення обстрілів перед переговорами. Але всіх дивує, що Америка не хоче посилити тиск на ворога, що президент Трамп щоразу має обговорення з ворогом, а атаки на Україну продовжуються. Навіть минулого тижня, коли виникла "фантастична ідея" і на прохання президента Трампа Росія мала б припинити обстріли, бо було зимно.
"Чи не був це сигнал для американців?"
Ви маєте на увазі так зване "енергетичне перемир'я"?
Так. Але чому тоді російська ракета вдарила в американську фірму Philip Morris? (мається на увазі недавня чергова російська повітряна атака по Харкову, коли був приліт по виробництву цієї американської компанії – ред.) Чи не був це сигнал для американців? Мовляв, дуже "гарні" ваші наративи, що ви створили якесь примирення, але дивіться, ми ще контролюємо де, коли і кого ми будемо атакувати.
Андрій Добрянський. Фото: facebook/andrij.dobriansky
"Це проблема для України"
Тим часом, у самій Америці не все спокійно. Файли Епштейна, оці внутрішні скандали не будуть зараз відволікати увагу Дональда Трампа від самої ідеї врегулювання війни в Україні?
На мою думку, сам Трамп не бере участі прямо ще від часів Аляски. Він буде мати зустрічі в Білому домі, але він нікуди не поїде, аж поки хтось не створить йому нову "премію миру" і він тоді поїде, щоб десь її отримати. Поза тим, він не брав участі фактично. Дуже хорошу зустріч мав із Зеленським і командою в вересні, коли вони були в ООН. Потім були зустрічі в жовтні і трохи пізніше. Не на такому рівні, але я задоволений, що бодай президент Зеленський зміг переконати його, що тут мороз і є цивільні втрати.
Тому до цієї справи нам треба мати дипломатію. Ми вже говорили, що це потребуватиме більше часу, але я бодай розумію, як багато Україна над цим працює. І головна проблема – це праця України, бо я знаю, що вони щоденно повідомляють про нові стратегії, але щоденно прокидається президент Трамп, змінює свою думку і видає новий наратив. Не тільки про Україну, про все. І це проблема для України. А ще гірше кожному конгресмену, що балотується сьогодні.
"Для європейців наслідки найгірші"
Наскільки американське суспільство взагалі стежить за цією ситуацією з файлами Епштейна і по кому вони вдарили, можливо, морально чи репутаційно сильніше – по республіканцях чи якихось опозиційних політиках?
Виглядає так, що для європейців наслідки найгірші. В Америці ми не маємо жодних створених комітетів, немає жодних розслідувань, ніхто не відмовився чи втратив роботу. Я чув про одну втрату репутації в Америці. Водночас в Європі ми бачимо міністрів, послів, радників урядів. І ще вони хочуть відкрити комітети у Польщі чи у Великій Британії, щоб розслідувати, що фактично відбувалося там. Чи передалась якась таємна інформації, що ви там робили, чи був який злочин, за який ми можемо вас засудити? А в Америці сам міністр торгівлі Лутнік, дуже близький друг Трампа, раніше казав, що він ніякого діла не мав з Епштейном роками, а зараз ми бачимо, що він майже щороку зустрічався з Епштейном, вечеряв із ним. Він сказав, що він за 6 кроків від нього проживав. І немає ніяких наслідків. Ніхто з його партії не кличе Лутніка, щоби він відмовився чи бодай віддав посаду комусь іншому тимчасово. Все залишається як було.
"Зараз класний період, коли американці можуть бодай якусь ідею передати до федерального уряду"
Ми дуже сподіваємося на сильні інституції, на сильне громадянське суспільство в Америці, але чи впливає населення Америки на політику США і наскільки сильно?
Є ще сила української дипломатії, щоб у кожному штаті, де ще мають губернаторів обох партій, були випущені заяви щодо річниці вторгнення. Ми будемо ще бачити маніфестації і акції. Специфічно цього року до українських церков прийдуть конгресмени. Я був у Чикаго, там чотири конгресмени і один сенатор вже відвідали, бо вони знають, що треба. Так, це великі міста, які, мабуть, люди знають. Але навіть у штаті Алабама, в Кароліні, куди прибуло багато українців, треба звернутися до населення і треба, як будь-який політик, звернутися до їхніх думок. Тому я думаю, зараз класний період, кілька місяців до попередніх виборів, коли американці можуть мати якийсь натиск чи бодай якусь ідею передати до федерального уряду.
КОНТЕКСТ
У США 3 листопада цього року відбудуться вибори до Палати представників, нижньої палати американського Конгресу. Також того дня у США переобиратимуть третину Сенату – верхньої палати Конгресу.
Водночас у 34-х із 50-ти штатів США губернаторів вибирають на чотирирічні терміни саме під час цих проміжних виборів, а в Нью-Гемпширі та у Вермонті губернаторів вибирають на два роки і під час проміжних виборів, і під час виборів президента США. Тобто загалом 36 губернаторів штатів вибирають саме під час проміжних виборів 3 листопада.
