Антон Грушецький. Фото: rbc.ua
Недовіра до Росії та гарантій безпеки
Частка українців, що проти виведення військ з Донбасу в обмін на гарантії безпеки, ще зросла з 52% до 57% — КМІС. Готові підтримати таку пропозицію, переважно неохоче, 36% опитаних. Переважна більшість українців (70%) не вірять, що нинішні перемовини приведуть до сталого миру. Вірять — 25%. Чому 70% українців не вірять у сталий мир через перемовини? Це недовіра до Росії чи до формату переговорів?
Більшість опитаних це пояснює недовірою до Росії. Вони вважають, що Росія прагне продовжувати бойові дії задля знищення української нації. Для Росії ці переговори лише прикриття. Є невелика частина українців, які звинувачують у цьому українську владу, вважаючи що саме вона не докладає зусиль для миру. Також невелика частина звинувачує Захід, який не може запропонувати адекватні гарантії безпеки. Одна з причин, чому люди проти виведення військ з Донбасу – це недовіра до гарантій безпеки. У нас є криза довіри до західних партнерів, насамперед до США.
Червоні лінії: виведення військ та визнання окупованих територій російськими
Чи можна говорити про червоні лінії суспільства щодо територіальних поступок?
Безумовно вони є. Одна з них – жодного офіційного визнання територій, як частини Росії. Українці усвідомлюють, що в нинішній ситуації ми не можемо швидко визволити всі території, але ми не можемо від них офіційно відмовитися. Також ще одна червона лінія – це виведення військ з Херсона чи Запоріжжя. Єдина формула, яка з точки зору громадськості може обговорюватися – це замороження за нинішньою лінією фронту без офіційного визнання з умовним відкладанням визволення на майбутнє.
"Українці прийшли до більш прагматичного погляду"
Як змінювалися настрої людей щодо територіальних поступок за роки війни?
До 2022 року ситуація була аналогічною. І Крим, і Донбас вважалися територією України і не розглядався варіант визнання частиною Росії. Переговори при цьому мали бути суто дипломатичними без жодних воєнних дій. Після 2022 року з’явилося відчуття, що разом з нашим західними партнерами ми здатні військовим шляхом досягти успіху і визволити всі території. Проте з кінця 2023 року після невдач на фронті та блокування допомоги Україні українці прийшли до більш прагматичного погляду.
Хто більш схильний погоджуватися на потенційний обмін територіями?
Формально із заходу на схід зростає частка тих, хто допускає такий варіант. На такі поступки більше готові молоді українці. Серед людей у віці від 18 до 29 років близько половини пристануть на такий варіант.
Чи свідчить регіональна різниця про різний рівень безпекового досвіду та сприйняття ризиків?
Це один із факторів, який впливає на ситуацію в регіонах. В прифронтових регіонах частина людей можуть бути психологічно зламаними. Вони не є прихильниками росіян, але хочуть знайти ту формулу, яка би дала нібито відчуття безпеки.
Більшість українців попри все вважають за краще продовжувати опір
У планах росіян є захоплення Одеси до 2027 року.
Нам зрозумілі довгострокові цілі росіян. Ніде не вказано, що вони задовольнятимуться Херсоном і Запоріжжям. Тому більшість українців попри все вважають за краще продовжувати опір.
Чи враховує влада результати подібних опитувань?
У своїй публічній комунікації влада бере їх до уваги. Більшість українців не готові до капітуляції і влада відчуває цю підтримку на перемовинах. Також це сигнал західним партнерам допомагати нам, оскільки українці налаштовані на боротьбу. Крім того, це сигнал нашим ворогам, що нас можуть знищувати, бомбардувати, убивати, але ми готові продовжувати оборонятися.
Українське суспільство втомилося, але це не означає, що воно готове до миру на будь-яких умовах
Тобто розмови про втому від війни є більше політичними і маніпулятивними, оскільки більшість українців відкидають територіальні поступки?
Українське суспільство втомилося, але це не означає, що воно готове до миру на будь-яких умовах. У суспільства є запас ресурсів і воно налаштоване на боротьбу.
Як українці ставляться до подій на Близькому Сході?
З попередніх опитувань ми бачимо, що українці переважно мають антиіранські настрої.
