Ілюстративне фото: Суспільне
Спершу до судів почали звертатися пенсіонери-чорнобильці
Історія із масовими позовами проти держави і накопиченням пенсійного боргу почалася приблизно 20 років тому, коли до судів почали звертатися чорнобильці. Ще у 1991 був ухвалений закон, який встановлював ліквідаторам аварії на ЧАЕС з інвалідністю доплати. ІІІ групи – 6 мінімальних пенсій, ІІ – 8, І – 10 мінімальних пенсій на місяць. Вже за кілька років держава, яка саме намагалася вийти із глобальної економічної кризи, просто не змогла виконати зобов’язання. Але взяти на себе політичну відповідальність і змінити норму закону також ніхто не наважився. Тож чорнобильські надбавки просто припинили платити, прикрившись постановою Кабміну. Право є закріпленим у законі, який залишався чинним, але, по факту, не виконувався. Дехто з пенсіонерів спробував судитися, але марно. Та зрештою, кільком наполегливим і принциповим чорнобильцям, а також їхнім адвокатам таки вдалося виграти суд. Обґрунтування було простим – закон має вищу юридичну силу, ніж постанова уряду. Це стало початком хвилі з десятками тисяч позовів, які суди задовольняли автоматично, виконуючи чинне законодавство. Проблема нікуди не зникала. Пенсійний фонд фізично не міг платити такі суми. Тому держава відповіла новим блокуванням виплат вже на рівні закону. З 2011 щороку у прикінцевих положеннях закону про бюджет прописувалося речення "норми застосовуються в межах фінансових можливостей бюджету". Виконавчі провадження зупинилися, виник той самий пенсійний борг, який щороку тільки зростає, а у судах накопичуються типові пенсійні справи. Частка "пенсійних" справ, яка розглядалася адміністративними судами першої інстанції, у 2024 році становила 62% від усієї кількості справ. Сьогодні позови чорнобильців вже не такі актуальні, зате їхнім прикладом скористалися інші. І сьогодні найбільше судових позовів надходить від військових. Причому йдеться переважно не про тих, хто воює на фронті, а хто служив у 1990-х та на початку 2000-х і вже давно у відставці. Загальний борг держави перед пенсіонерами за судовими позовами – близько 90 млрд гривень. Це приблизно 10% річного бюджету Пенсійного фонду.
Що не так із пенсіями військових? "Парадокс, який потрібно виправляти"
Що не так із пенсіями військових? Чому вони не отримують автоматично свою пенсію, якщо вона гарантована законом, а масово йдуть до судів? Пояснює Голова комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.
Починаючи з 2019 року пенсії індексуються щороку, на відміну від всіх попередніх років, де індексація відбувалася вибірково по постанові Кабміну. Якщо подивитися на індексацію пенсії за рахунок ЄСВ, то цей борг наразі відсутній. Якщо ж подивитися на спеціальні режими, там індексації нема, там є осучаснення пенсії. До 2021 року норма індексації не була зафіксована в законі. Саме тому в спецрежимах індексація відбувалася відповідно до зростання поточного грошового забезпечення. Як тільки поточна величина грошового забезпечення прокурора, судді чи військового зростала, автоматично зростала пенсія у тих, хто вже не працює. Пенсію такі люди отримують більшу, ніж вони отримували заробітну плату під час свого життя. Це особливо стосується військових. Тому що стрімко почало зростати грошове забезпечення по військовослужбовцях. І військові пенсіонери, які сьогодні не є навіть учасниками бойових дій, за вислугу отримують осучаснення або індексацію пенсії у відповідності до того, як зростає сьогодні грошове забезпечення у війську, у тих, хто на “нулі”. І це парадокс, який потрібно виправляти.
2017 року, розуміючи, що армії воюючої країни потрібна додаткова мотивація, Кабмін постановою 704 суттєво підвищив оклади військовим. Цей крок мав на меті підтримати тих, хто на фронті, а також мотивувати до служби більше громадян. Однак він мав серйозний побічний ефект, адже пенсії військових розраховуються за спеціальним законом і прямо прив’язані до зарплат. Але ж ідея була мотивувати тих, хто воює, а не перебуває у відставці. Тому 2018 з'явилась постанова 103, яка обмежила перерахунок військових пенсій. І це були ті самі граблі, що і в історії з чорнобильцями. Закон має вищу силу, і довести це у суді не є проблемою.
Ми давно пропонуємо розповсюдити 42 ст. Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на спецрежими, щоб індексація для всіх громадян України відбувалася автоматично за формулою 50/50, каже Галина Третьякова.
42 ст. передбачає автоматичну індексацію. Це працює для всіх пенсій, призначених на загальних підставах. Але не для спецпенсій. Принцип 50/50 означає, що формула індексації враховує наполовину зростання середньої зарплати за рік, а наполовину інфляцію. І ці два параметри дозволяють щороку збільшувати пенсії. На кілька відсотків, а не в рази. Це можна було б поширити на всі види пенсійних виплат, внісши зміни до відповідного законодавства.
"Багаті" пенсіонери
Перерахунок та індексація спецпенсій – це зараз "топ" пенсійних судових справ. Але є й інші підстави, які спонукають пенсіонерів шукати правди у судах. І друга підстава міститься вже не в постанові Кабміну, а в законі. Ідеться про норму, запроваджену реформою 2011 року, яка обмежує розмір максимальної пенсії на рівні 10 мінімальних. Продовжує Голова комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова:
Тепер ми переходимо до "багатих" пенсіонерів. У нас є законні обмеження. Ніхто не може отримати пенсію більше, ніж 10 прожиткових мінімумів. Для всіх українців діє обмеження. От 700000 осіб пішли до суду. Що суд каже? Ви ж сплачували. Чому ви встановили обмеження? Тому що є обмеження, з якого сплачується єдиний соціальний внесок. Ви ж ЄСВ сплачуєте не з усієї великої своєї заробітної плати? Ви сплачуєте до максимума. Тому є обмеження. А суд каже: "Ні, окей". І щодо 700000 осіб ухвалено рішення, що потрібно збільшити. І суди останнім часом ухвалюють рішення, що для цивільних буде обмеження, а для військових ми можемо підвищити.
Не всі знають про обмеження на сплату ЄСВ. Внески не ростуть пропорційно розміру зарплати до безмежності. База нарахування ЄСВ в Україні не більше 20 мінімальних зарплат. Тож якщо людина отримує велику офіційну зарплату, то сплачує внески тільки з її частини. Станом на початок 2026 року одна людина не може сплатити внесків більше, ніж 38046 гривень.
Встановлення нових розмірів пенсій за рішенням суду – це вже величезне навантаження на бюджет Пенсійного фонду. Приблизно +10%. Більшість позивачів вимагають також перерахувати пенсію за минулі періоди і компенсувати різницю, а також інфляційні втрати, пеню, судові витрати у вигляді разової виплати, що теж не заборонено чинним законодавством. Продовжує Галина Третьякова:
Таких пенсій наразі більше, ніж 90 млрд на рік, отаких рішень, по яких ми виплачуємо пенсію. Але є ще зворотні нараховані пенсії. Це сатисфакції, я їх називаю. І всі відсотки, які суд присудив державі. От таких сатисфакцій ще близько 80 млрд. Думаю, що вже більше. Це в мене дані станом на 2024 рік. Цей борг разом був 176 млрд грн за даними Міністерства соціальної політики. Частина цього боргу взята у виконання. Частина цього боргу не буде виконана ніколи, джерел на компенсації нема. Цей борг зростає, тому що люди йдуть до судів, а суди присуджують зрив цієї верхньої норми. Пенсійний вік ми змінювати не хочемо для військових, тому що триває війна. І ми поки що не подолали і не зібрали 226 голосів, щоб ці спецпенсії не в частині розміру, а в частині пенсійного віку і індексації зробити однаковими для всіх українців. Для цього потрібен суспільний тиск: "Пенсійний вік має бути для всіх однаковий".
У багатьох людей виникає питання, а чи справедливе чинне законодавство щодо віку виходу на пенсію, порядку індексації і правил нарахування, які не виглядають прозорими? Є ще один привід, за яким можуть позиватися пенсіонери. Щоправда цей привід поки не фігурує масово у судах, а розглядається більше у теоретичній площині. Адже аргументація у цьому випадку не така потужна, як у попередніх. Хоч позивачі і апелюють до Конституції, але її положення є соціальною гарантією, а не нормою прямої дії. Тому такі позови поодинокі й майже ніколи не задовольняються. Пояснює Галина Третьякова:
Другий борг, який можна вимагати від держави – розмір прожиткового мінімуму. Відповідно до 46 ст. Конституції пенсія не може бути в розмірі менше, ніж прожитковий мінімум. Якщо розуміти, що прожитковий мінімум у нас занижений в три-чотири рази, то в цьому випадку більше 5 млн осіб – люди, які не мають достатньої величини пенсії або страхового стажу, вони мають отримувати пенсії в розмірі прожиткового мінімуму. Якщо прожитковий мінімум занижено, то 5 млн осіб пенсіонерів, які отримують сьогодні менше, ніж 5000 грн пенсії, мали б отримувати в розмірі 7000 грн. Можна казати про прихований борг перед пенсіонерами, особливо перед бідними пенсіонерами і тими, хто не мають достатнього страхового стажу. Це економісти називають “імплікованим боргом”. Цей борг захований, його нема, не видно. У спецрежимах такого боргу нема, бо застосовуються формули не такі, як в трудовій пенсії.
Пенсіонер звернувся до суду і виграв
Ми поспілкувалися із пенсіонером, який звернувся до суду і виграв. Володимир Шмигаль служив у ДСНС на посаді командира відділення у званні старшого прапорщика. На пенсію вийшов за вислугою років – у 50:
Отримав пенсію невелику. Потім трошки щось додали, десь 4000 чи 4500. Потім дізнався від колег по роботі, які звільнилися, що пенсій нам не доплачують, повинна бути більша у зв'язку з тим, що ДСНС підвищили виплати. І нам, пенсіонерам, воно повинно автоматично перераховуватися. А ми цього не отримували.
Дізнавшись, що колеги-пенсіонери збираються подавати до суду, пан Володимир вирішив також випробувати долю. Однак знайти адвоката виявилося непросто. Кілька фірм йому відмовили через велику завантаженість.
Потім я в інтернеті знайшов київського адвоката, зателефонував. Нормальна фірма, гарантована тим, що оплату беруть тільки після того, як я отримаю вже нові надбавки. Дав свої дані. І через місяць-півтора мені прийшло рішення Кропивницького суду. Через півтора місяця я отримав оновлену пенсію, додали 2000 грн. Це десь до 8000 я отримував. Минає днів 10, телефонують знову до мене адвокати. Дівчина подзвонила і каже, що є можливість ще. Вони переглянули всі довідки, які Кропивницький ДСНС їм видав. Говорять, що ще є можливість законно відсудити пенсію. Приходить мені друге рішення суду. І мої співробітники, які пішли трохи пізніше на пенсію, теж звернулись до цих адвокатів, вони так само виграли суд. І так само отримують пенсію.
Випадок Володимира Шмигаля наочно демонструє недосконалість поточного пенсійного законодавства на прикладі не захмарно високої пенсії. Після подання позову суд виніс рішення на користь пана Володимира щодо збільшення пенсії і перерахунок за минулі періоди. Разова виплата мала становити кілька десятків тисяч, але її розбили на тривалий період. І тепер пенсіонеру щомісяця доплачують ще 187 гривень зверху. А базова щомісячна виплата становить понад 12 000 гривень. Якщо говорити про пенсії військових чи інших категорій спецпенсіонерів, то суми значно більші. За 20 років розвинувся специфічний бізнес: цілі агенції пропонують спецпенсіонерам позиватися до держави за 10-30% від суми отриманих коштів. Всі справи ідентичні, позови пишуться під копірку, міняються тільки дати і прізвища. Тому один адвокат може вести паралельно від 500 до 2000 справ. Судова практика є, тож гарантія виграшу майже 100%. Виграшу, але не виконання.
Історія з українськими пенсіями набула таких масштабів, що у ній вже задіяні не тільки українські, але і міжнародні суди. Скільки українських пенсіонерів, не отримавши виплати після рішення національних судів, йдуть до Європейського суду з прав людини, і чи зростає кількість таких звернень? Розповідає начальник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар.
Загальна динаміка звернень – це приблизно 6-7 тисяч заяв, які подаються від України до Європейського суду з прав людини. І зараз на розгляді в Європейському суді з прав людини перебуває близько 7000 заяв. Ця проблематика дуже гостро обговорювалася під час економічної кризи в Європі з точки зору зменшення ресурсів деяких держав, які виділялися на соціальні виплати і пенсії. Тематика соціального захисту дуже гостро постала в деяких рішеннях Європейського суду в період ковіду і тієї допомоги, яку надавали держави літнім особам та пенсіонерам. А зараз вона досить гостро стоїть в контексті вимог щодо виконання рішень Європейського Суду з прав людини, "Іванов проти України" та "Бурмич проти України" на погашення заборгованостей по пенсіях і інших соціальних виплатах.
У більшості випадків Європейський суд став на сторону українських пенсіонерів
У більшості випадків Європейський суд став на сторону українських пенсіонерів. Чим він керується, ухвалюючи рішення у пенсійних справах, і чи враховує спроможність держави виконувати свої обов’язки, наприклад важку економічну ситуацію? У цьому контексті показовими є дві справи. Перша – Юрія Іванова, який виграв соціально-майнову справу проти України, але держава роками її не виконувала. 2009 Іванов звернувся до ЄСПЛ і виграв. Тоді суд констатував, що Україна масово не виконує судові рішення і що відсутність коштів у бюджеті не є виправданням, щоб їх не платити. Втім, ситуація не змінилася, а українці почали масово завалювати Європейський суд схожими справами. І 2017 на розгляд потрапила ще одна показова справа "Бурмич та інші проти України". В її основу ліг типовий позов українського пенсіонера Миколи Бурмича, навколо якого суд об’єднав 12143 інші схожі позови. У рішенні суд заявив, що більше не буде ухвалювати рішення щодо індивідуальних звернень у схожих справах, адже системна проблема була відзначена ще у рішенні Іванова, де суд зобов’язав Україну створити ефективний внутрішній механізм компенсації або реально виконувати рішення національних судів. По факту в Україні є чинним пенсійне законодавство, а також десятки інших законів щодо соціальних виплат, грошей, на які у держави немає. І це призвело до невиконання судових рішень, що є серйозною проблемою для правової держави. Продовжує Павло Пушкар:
Комітет міністрів Ради Європи в контексті виконання рішень по справі Іванов-Бурмич звернув увагу органів української влади на необхідність забезпечення державних видатків на соціальні виплати, якщо такі виплати створюються державою. І тут дуже важливий момент, пов'язаний із тією ситуацією, яка склалася в Україні під час війни. Звісно, що ресурсів держави недостатньо на покриття всіх соціальних виплат і всієї можливої підтримки постраждалих від війни. Але ключовий момент – це те, що держава повинна забезпечувати, якщо створюються такі нові соціальні виплати, належним бюджетним асигнуванням. І ця практика стосується інших держав Європи, Європейський суд дивиться на причини, чому такі виплати зменшуються. І якщо ці причини пов'язані з об'єктивними економічними чинниками, Європейський суд з прав людини буде звертати увагу на обґрунтованість таких обмежень і ті процедури, на підставі яких обговорювалося зменшення бюджетних видатків на такі виплати.
Рішень за пенсійними справами понад 700 000, але виконуються далеко не всі та не у повному обсязі. Утворилася черга на їх виконання. Європейський суд вже сказав своє слово. Комітет міністрів Ради Європи підкреслив потребу переглянути соціальне законодавство, щоб воно відповідало фінансовим спроможностям держави. Єдиний шанс якось розплутати цей гігантський клубок – реформувати пенсійне законодавство, зробити його прозорим та справедливим, таким, що відповідає європейським стандартам. Або… шукати джерела виплат за рішеннями судів. Великих, дуже великих виплат. Продовжує Голова комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова:
Після того, як ЄСПЛ ухвалює рішення на користь людини, ці позови повертаються в Україну. І далі у нас виконавчого провадження щодо держави нема. Держава так само має виконувати рішення судів, якщо ми дійсно вважаємо, що у людини є право на справедливий суд. Якщо ми вважаємо, що суддівська гілка влади – це незалежна гілка влади, адміністративні суди захищають права людей. Якщо суд став на право людини, то в цьому випадку це право потрібно захистити державними виплатами. Водночас ми не виконуємо рішення багато років. Ми обговорювали, яким чином можна виправити цю ситуацію. Щоб виконати всі рішення судів, потрібно або підняти величину якогось податку, або збільшувати величину єдиного соціального внеску. Встановити, за рахунок якого податку, або непрямого, ми будемо забезпечувати ці підвищені пенсії. У нас переважно ідуть до суду ті, хто хочуть отримати великі пенсії. Переважно ми мусимо забезпечувати їх. З макроекономічної точки зору це перерозподіл. Ми забираємо податки з одних і перерозподіляємо на інших. Ми забираємо з тих, хто працює, податки, і перерозподіляємо на тих, хто сьогодні вже на пенсії. Якщо коштів не вистачає, то Міністерство фінансів в бюджетному процесі має робити реструктуризацію цього боргу, або випускати облігації під цей борг, сказати: "От у нас 176 млрд, це сума вагома для випуску облігацій". Облігації, якими ми розраховуємося, які можна буде пред'явити казначейству по терміну їх закінчення. І тоді вони можуть перетворитися у гроші.
Про необхідність системних рішень говорить і членкиня Європейського комітету із соціальних прав Алла Федорова:
Єдиним виходом з цієї ситуації має бути комплексна реформа, включаючи реформу пенсійної системи. На сьогодні пропонується розробка соціального кодексу, де всі елементи цієї соціальної системи будуть пов'язані і вибудовані на новій соціальній моделі, яка буде відходити від патерналізму і включати максимальну адресність всіх виплат. Перегляд пенсійної системи навіть у рівні мінімальної пенсії, максимальних пенсій, можуть бути переглянуті. Більшість держав на сьогоднішній день відійшли від спеціальних пенсій, їх немає. Тому хто сказав, що ми не можемо змінювати нашу пенсійну систему? Це міф, який вкоренився у нас. Можна переглядати критерії отримання, нарахування, призначення. Раніше була наукова пенсія. Її скасували. І багато таких інших прикладів може бути. Головне, що коли Україна буде готувати масштабну реформу, включаючи реформу пенсійної системи, щоб вона була дійсно не дискримінаційна, щоб вона була комплексна і справедливо враховувала або перерозподіляла ті ресурси, які Україна має.
Відповідно до Конституції, соціальні умови погіршувати не можна. Як же тоді змінювати давно не актуальні або популістські норми, які створюють дисбаланс як у бюджеті, так і у правах громадян?
Дійсно можна. Практика є і Європейського Суду з прав людини, і Європейського комітету соціальних прав. Тому тут не треба боятися. Ст. 22 Конституції говорить, що не можна скасовувати пенсію. Те ж саме говорить Європейський суд з прав людини. Ніщо не забороняє державі вносити зміни. Чи можна зменшувати чи змінювати ту пенсію, яка вже нарахована? Тут можуть бути проблеми. Але Європейський суд і тут каже, що якщо держава дійсно потребує, то і це можна зробити. Це міф, що не можна змінити.
— — —
Матеріал підготовлено за підтримки Ради Європи. Погляди, виражені в цьому матеріалі, належать його авторам і не обов'язково відображають офіційну політику Ради Європи.
