Ілюстративне фото: dsnews.ua
"Бюджетна декларація – картина того, як влада бачить розвиток країни в найближчі 3 роки"
Уряд представив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки. Документ базується на прогнозі суттєвого поліпшення безпекової ситуації з 2027 року та передбачає прискорене зростання економіки, поступове підвищення соціальних стандартів і планомірне скорочення дефіциту держбюджету. Базовий сценарій враховує ще й те, що триваліший перебіг воєнних дій може зберегтися, що потребуватиме перегляду видатків на сектор оборони та безпеки. Але спершу поясніть, що ж це за декларація, чому важливо про неї говорити і тлумачити закладені в ній цифри? І чи дійсно те, що написано, автоматично означає, що так буде і на практиці? Чи не занадто оптимістичний погляд у ній?
По-перше, ми всі маємо розуміти, що бюджетна декларація – це картина того, як влада бачить розвиток економіки, соціальних виплат, тобто доходів людей, і взагалі розвиток країни в найближчі 3 роки. Тому, насправді, важливо дивитися цей документ. Якщо йому довіряти, то він для багатьох би означав чіткі рамки для планування на найближче майбутнє. Я саме такою бачу роль і значення для звичайних людей, бізнесів бюджетної декларації.
"Перш за все, ми маємо собі говорити правду"
Ви особисто довіряєте тому, що там написано?
Я не довіряю. Я вже настільки втомилася говорити з представниками влади на різних майданчиках... Перш за все, ми маємо собі говорити правду. Не треба малювати якісь картини, якщо це стосується, наприклад, життєдіяльності України. Бо як не дивно, але я вже зрозуміла, що деколи такі документи формуються для співпраці з нашими кредиторами, для рейтингу країни при кредитуванні. Тобто картинку показують трішки краще, ніж вона є насправді. Але коли ми зустрічаємося на вузьких майданчиках, я б хотіла почути, що влада розуміє, як ми реально рухаємось, чи може бути зростання економіки і що може сприяти цьому, чи може в нас бути зростання заробітної плати вищим, ніж інфляція. І, звісно, чи усвідомлюємо ми, чи можна прожити на ті соціальні виплати, які базуються на прожитковому мінімумі, чи не можна. Особливо тій категорії людей, які крім таких виплат більше нічого не мають в доходах.
"Ми застрягли на рівні 2020 року"
Яке ж тоді майбутнє прожиткового мінімуму? Мені неодноразово доводилося спілкуватися з депутатами, чути різні думки, але майже всі сходяться на думці, що прожитковий мінімум в Україні треба змінювати. Але, крім слів "треба", далі нічого не відбувалося. Зрештою буде щось змінюватись з прожитковим мінімумом чи в нас немає на це ресурсів?
Немає ресурсів, тому що немає значних зрушень в економіці, які б, наприклад, виводили з "тіні" частину економіки, яка залишається. Або давали б нові можливості для збільшення випуску товарів і продукції виробниками в Україні. Тобто розширювалися ці логістичні можливості для нашої економіки. В Україні внутрішній попит дуже низький. І в тому стані, в якому сьогодні перебуває економіка, нам потрібні ринки збуту. Особливо, коли це стосується сезонів, коли в нас є аграрна продукція, ми весь час думаємо, що може статися і чи налагоджені наші логістичні шляхи для експортування продукції. Але найголовніше – це що в нас з переробкою? Тобто, чи ми залишаємося сировинною країною, чи все-таки думаємо про переробку, яка дає країні більше цієї дохідної частини, за рахунок якої наповнюється бюджет і потім підвищуються всі стандарти і виплати. Я скажу, що ми застрягли десь на рівні 2020 року, коли нібито спостерігався якийсь прогрес, але потім ми відкотилися, а далі в 2022 році знову втратили чверть економіки, тому нам зараз дуже важко прогнозувати якісь можливості, яких насправді немає. Нам зараз просто треба підніматися з колін і рухатися далі. Але немає цієї стратегії, як рухатися. Відновлювати те, що було? Це нічого не дасть.
"Зростання економіки у межах 5% можливе"
Уряд розраховує на 4,5% зростання реального ВВП у 2027 році, 5,3% – у 28-му та 6,7% – в 29-му. Ці цифри – радше бажання чи реальні перспективи?
Я думаю, що до 5% відсотків, не більше, зростання економіки реальне, якщо буде налагоджена безпекова ситуація. Тобто, якщо бізнес, який релокувався за межі країни, зможе повернутися в Україну і повернуться люди, які будуть працювати там частково, то зростання економіки у межах 5% можливе, але не більше. Але тут є яскравий приклад першого кварталу 2026 року, коли у нас йде не "плюс", а "мінус" в економіці. І треба вже досить детально розбиратися, що сталося. А сталося те все, що я перелічила. Бо коли логістика скорочується, закриваються шляхи, коли у нас з кадровим потенціалом настільки важко, що 60% підприємств заявляють про дефіцит певних професій і їх немає ким замінити, немає де взяти людей, то це означає, що це якраз стримує зростання. А коли немає зростання, то нічого нового не з'являється. І зростання економіки навіть впало майже до 1% в першому кварталі. А це дуже важливий макропоказник, який впливає в цілому на стан нашого добробуту.
Ніна Южаніна. Фото: facebook/NinaIuzhanina
"Зростання мінімальної зарплати не говорить про збільшення добробуту"
Підвищення мінімальної зарплати до 9546 гривень у 27-му році та понад 11 тисяч – у 2029-му. Це можна вважати реальним зростанням доходів українців, якщо ціни продовжують зростати? Чи ми просто продовжимо наздоганяти інфляційні процеси і нібито номінально в нас буде більша зарплата, більше грошей, але купівельна спроможність може залишатися на рівні того ж 26-го року чи навіть гіршою?
Ви маєте рацію. Ми доганяємо індекс інфляції. Бо якщо брати не середні ціни, а наприклад харчові продукти, якими найбільше користуються сім'ї, то індекс інфляції завжди випереджає той узагальнений показник, який є в статистичних даних. Тому я вважаю, що тут ніякого зростання немає, йде лише збільшення на інфляційний відсоток, який закладається. Це означає, що Мінфін дуже обережно підходить до планування. Так, можна запланувати, наприклад, зростання мінімальної зарплати більше. Але хто на неї має орієнтуватися? На неї орієнтується передусім бюджетний сектор, де нарахування зарплати йде у прив'язці до мінімальної. Так йдуть нарахування платежів по єдиному соціальному внеску (ЄСВ), база оподаткування нижче яких не може бути. Хоча реально може бути, що підприємство і не витягує на таку мінімальну зарплату. До речі, є такі зараз виробництва.
Якщо ж говорити про бюджетну сферу, то це трошки краще, тому що ми знаємо, що зараз на "мінімалці" перебуває велика кількість працівників сфери охорони здоров'я, культури. Тобто я не знаю, як можна сьогодні вижити на 8300 гривень, отримуючи місячну зарплату в такому розмірі. Тому зростання мінімальної зарплати не говорить про збільшення добробуту. Це просто розрахункові показники, які планує Мінфін і потім на цій основі планує інші моменти. Наприклад, пенсії.
До речі, а що по пенсіях планується найближчим часом? Бо заяви вже пролунали, що якась реформа чи інший погляд на пенсійну систему буде запропонований Верховній Раді, але поки немає ні тексту, ні зареєстрованого проєкту закону. Я так розумію, що концептуально поки що це все обговорюється з Радою коаліції Верховної Ради. А в цю Раду входить лише декілька представників "Слуг Народу". Тобто я чи інші представники "Європейської Солідарності" в профільному Комітеті соціальної політики не знають про що йде мова. Ми можемо тільки почути відрізки того, що нам доносять представники Ради коаліції. Говорять про те, що мінімальна пенсія за віком буде в розмірі 6 тисяч гривень. Я запитую: "чи бачили ви розрахунки, скільки треба додатково влити грошей у Пенсійний фонд, щоб забезпечити ці виплати?". Відповідь: "Ні, не бачили". Давайте тоді говорити, які ще додаткові механізми, крім дотації з держбюджету в Пенсійний фонд, можемо передбачити, щоб ПФУ сам збирав більше власних внесків. І тут вже декілька разів дуже дивна риторика лунає в залі, що це буде "тіньовий сектор" оплати праці. Де вони бачать "тінь" і чому досі "в тіні" оплата праці – я не можу зрозуміти. Хоча сьогодні побачила статистику Держстату, наскільки у нас зменшується кількість працюючих людей, які платять ЄСВ, і була вражена. Тому що буквально за кілька років широкомасштабної війни мінус 3,3 млн людей – це щось катастрофічне відбувається насправді.
"Немає зараз можливості взагалі розраховувати на щось"
У декларації йдеться, що посадовий оклад працівника першого тарифного розряду єдиної тарифної сітки (ЄТС) в 2027 році має становити лише 3819 гривень. Це ж показник, від якого залежить зарплата значної частини бюджетників. Що тут буде змінюватися для тих же вчителів, медиків, працівників культури?
В ЄТС все прив'язано і пов'язано з мінімальними зарплатами, прожитковими мінімумами, про що ми говорили. Вони намагаються якось збалансувати, але це нічого не означає. Я так розумію, що немає зараз можливості взагалі розраховувати на щось. Ми ж бачимо навіть залишені показники щодо зростання економіки. Такого ніколи не буде. Тому як виконати навіть те, що вони планували – велике питання.
