Ілюстративне фото REUTERS
Відсутність як і надлишок снігу – це велика проблема для аграріїв
Як наші аграрії пережили цю зиму?
У деяких областях було дуже мало снігу або взагалі не було. Разом з тим були морози і відлиги, крижані дощі. І це велика проблема для аграріїв. Сніг теж повинен бути вчасно. Якщо снігу буде забагато, ми можемо зіткнутися з пліснявою, борошнистою росою тощо. Добре, коли всього в міру. Після 10 см снігу кожен наступний сантиметр дає стійкість озимих культур на мінус один градус морозу.
Події в Перській затоці впливають на українську посівну. Ціни на пальне зросли на понад 5 гривень за літр. Ціни на пальне зростають в усіх країнах, проте в них є запаси пального на 90 діб, а Україна не могла собі це дозволити через війну, оскільки це мішені для обстрілів.
Україна залежить від імпорту мінеральних добрив
Також у нас є дефіцит деяких видів мінеральних добрив, оскільки ми залежні від імпорту зокрема аміачної селітри, яку ми раніше виробляли в значних обсягах. Зараз ми виробляємо менше 2 млн тонн на рік, а споживаємо близько 6 млн тонн мінеральних добрив на рік.
Кадровий голод на всіх рівнях кваліфікації і у всіх регіонах
Ще одна проблема – це забезпечення кадрами і персоналом. Значна частина аграріїв була мобілізована, багато пішли добровольцями. Є звісно бронювання, проте цього не вистачає майже на всіх рівнях кваліфікації і в усіх регіонах. Якщо весна буде рання і всі культури доведеться сіяти одночасно, то це все відбуватиметься на тлі проблем з ресурсами та кадровим голодом. Потрібно буде готувати землю для пізніх культур, сіяти ранні культури, впливати на озимі культури. Є певні застереження щодо зимівлі ріпаку. Це одна з експортно орієнтованих культур.
Аграрії не роблять ставку на максимум урожаю, а максимізують маржу і прибуток з гектара
Коли орієнтовно розпочнеться посівна кампанія?
Традиційно у нас всі роботи починаються з півдня. Одеська область вже удобрюється мінеральними добривами. Тобто південні регіони вже в полі. На Миколаївщині є питання щодо частки загибелі ріпаку. Там уже виникають певні площі, які доведеться пересівати. Проте південні області не формують основу такої культури як ріпак. Він поширений в центрі, на заході, півночі.
У північних і західних областях ще сніг не зійшов, тому ми не можемо оцінити, як все перезимувало. Проте ми маємо затоплені поля озимих культур на Полтавщині, Сумщині, Харківщині, Кіровоградщині. Поля по 40 гектарів стоять по коліна у воді. Тому сьогодні аграрії не роблять ставку на максимум урожаю з гектара. Сьогодні рахується кожна копійка, ризики і максимізується маржа і прибуток з гектара. Це той стратегічний шлях, на який нам слід було вже давно стати.
Павло Коваль. Фото з відкритих джерел
Ставка на 6 базових культур
Щодо нових культур, то в нас з’явилося сорго, нут, рис, чечевиця тощо. Проте аграрії не можуть щороку міняти комплекс техніки. Це інвестиції, навички людей підготовка сівозміни. Тобто цього року ми все одно робитимемо ставку на 6 базових культур.
Щодо фінансів, то нам їх завжди бракує. Цьогоріч посівна коштуватиме понад 200 мільярдів. Пальне дорожчає, є дефіцит мінеральних добрив, що зумовлює їхнє здорожчання.
100% компенсація за розмінування землі
Хто фінансує розмінування української землі?
В Україні є державна програма компенсації за розмінування. Планувалося, що 80% витрат за розмінування бере на себе держава, а 20% - фермер. Це було непідйомною ношею для малих господарств і сьогодні програма передбачає 100% компенсації з бюджету. Проте він обмежений і його на розмінування всієї площі не вистачить. Нам не вдасться дуже швидко розмінувати всі землі. Тому не потрібно плекати марні надії. Зараз ми обробляємо близько 22 млн гектарів землі.
