Ілюстративне фото: eufordigital.eu
"Зараз в ЕСОЗ вже є понад 5 млрд медичних записів"
В Україні запрацював єдиний "Особистий кабінет пацієнта". Що це таке і навіщо він звичайній людині у повсякденному житті?
Тут, напевно, треба розпочати з того, що протягом останніх років ми активно будуємо цифрові медичні послуги і цифрову екосистему в охороні здоров'я. І зараз в Україні працює найбільша державна IT-система саме у сфері медицини – Електронна система охорони здоров'я (ЕСОЗ). Саме у ній ведуться медичні записи про результати візитів пацієнта до лікаря, про результати аналізів, обстежень, електронні рецепти, направлення, медичні висновки тощо. Зараз в ЕСОЗ вже є понад 5 млрд медичних записів. Це величезний масив даних і до певного моменту доступ до них мали лише медичні працівники. Звісно, є також дані, які зберігаються локально безпосередньо в медичних закладах. Але коли пацієнт обслуговується в іншому закладі, то він немає доступу до них, тому ми будуємо саме централізоване сховище. І Кабінет пацієнта – це якраз інструмент для пацієнта, щоб він мав змогу отримати доступ до цих даних і до певних сервісів, які ми впроваджуємо централізовано. Тому ми зробили такий інтерфейс. Є низка електронних кабінетів, як державних, комунальних, так і приватних, але ми, як держава, встановлюємо певні правила і вимоги для того, щоб пацієнт отримав якраз доступ до певних сервісів і даних.
"Кабінет пацієнта ми впровадили для того, щоб людина, незалежно від місця перебування, мала змогу отримати медичні послуги"
Багато українців від початку повномасштабного вторгнення були змушені змінити місце проживання і дехто втратив частину документів, зокрема медичних. Чи можна сказати, що Кабінет пацієнта — це спроба зробити медичні дані мобільними, щоб вони не були прив'язані до конкретної лікарні або міста?
Безперечно. Власне, перевага саме цифрових рішень у тому, що незалежно від того, де людина обслуговується, де отримує послуги, незалежно від того, що трапилося… Тобто ми говоримо, що цифрові дані є захищеними. Звісно, у нас є низка вимог і правил, як ці дані мають зберігатися, оброблятися, які рівні доступу мають бути, згідно з законодавством про захист персональних даних, про кібербезпеку тощо. Але на відміну від паперових документів, електронні дані не знищуються, особливо внаслідок, наприклад, ракетних обстрілів, тому що ми забезпечуємо резервне копіювання та інші речі. Тому саме в цьому є перевага цифрових рішень. І дійсно, зокрема, Кабінет пацієнта ми впровадили для того, щоб людина, незалежно від місця перебування, мала змогу отримати певні медичні послуги або обрати свого сімейного лікаря чи терапевта. І якраз це дуже актуально в час війни, тому що дійсно багато людей є внутрішньо переміщеними, вимушено покинули певні території і, наприклад, шукають свого сімейного лікаря. Тому якраз Кабінет пацієнта – це можливість онлайн знайти та обрати того лікаря, який буде зручним для людини, і отримувати необхідні послуги.
А як він наповнюватиметься? І хто його наповнюватиме?
Коли людина відвідує медичний заклад, то лікар фіксує в ЕСОЗ всі дії, які він здійснює під час надання медичних послуг. Тобто там фіксуються результати обстежень, електронні рецепти, медичні висновки тощо. А кабінет пацієнта – це як інтерфейс і можливість отримати доступ до цих даних. Зараз там є можливість керувати своїми персональними даними. Наприклад, людина може змінити прізвище, якщо вона його змінила юридично, змінити номер телефону, бо він часто використовується для електронних рецептів чи направлень. А в перспективі ми будемо давати доступ і до медичної картки пацієнта, саме тієї, яка зберігається централізовано. Таким чином, крім доступу до медичних даних, які будуть розвиватися, ми також хочемо впроваджувати певні сервіси. Наприклад, це може бути сервіс нагадування про те, що потрібно пройти вакцинацію. Тут можуть бути різні речі для того, щоб люди мали змогу піклуватися про своє здоров'я.
Чи можуть там з'явитися дані про пацієнта, які були раніше, якась його медична історія?
Електронна система охорони здоров'я в нас фактично була створена ще в 2017 році і поетапно розвивалася. І всі ці дані пацієнт, звісно, може побачити. Також там є дані, які були внесені лікарями з паперової документації. Такі речі є також технічна можливість вносити. Але розуміємо, що певна історична паперова документація ще залишається в обігу. І очевидно, що абсолютно все стовідсотково внести не вдалося. Тому тут ми говоримо вже про майбутні етапи розвитку.
"Електронна система охорони здоров'я є двокомпонентною"
Ринок приватних медичних сервісів в Україні достатньо розвинений, існує доволі багато різних медичних систем, теж Helsi, Health24. Кабінет пацієнта в такій ситуації є їхнім конкурентом чи все-таки це базова державна інфраструктура, з якою можуть співіснувати інші сервіси?
Насправді, це частина нашої цифрової інфраструктури, яку ми будуємо, тому що електронна система охорони здоров'я є двокомпонентною. Ми, як держава, забезпечуємо централізоване сховище даних, їхнє збереження, захист тощо. А медичні інформаційні системи, яких у нас понад 30, – це так звані інтерфейси, через які медичні заклади, медичні працівники і пацієнти роблять певні дії, вносять певні дані і отримують доступ якраз до централізованого сховища, до своєї інформації, яка зберігається на центральному рівні і охороняється державою. Тому тут йдеться якраз про єдину екосистему, яку ми будуємо. І важливо, що ми, як держава, також встановлюємо певні правила і вимоги до того, як ця екосистема має виглядати, яким технічним речам мають відповідати медичні інформаційні системи тощо. І, звісно, з боку держави ми також впровадили державний інтерфейс для пацієнта, щоб людина мала змогу відкликати згоду на доступ до своїх даних, на обробку своїх даних в інших системах, які функціонують в нашій країні. Це важливо з точки зору євроінтеграційного законодавства, тому що в країнах Євросоюзу дуже обережно і вимогливо ставляться до питань обробки персональних даних. І для нас це також важливо.
Які функції там вже доступні, які потреби людей ви намагалися закрити першочергово?
Це тільки початок, ми запустилися і плануємо протягом цього і наступних років розвивати можливості. Зараз у Кабінеті пацієнта є змога змінювати свої персональні дані і управляти ними. Це, наприклад, може бути зміна прізвища, номера телефону тощо. Також є можливість переглядати історію декларацій, що були укладені з лікарем первинної ланки. Є змога шукати свого сімейного лікаря або терапевта, подавати декларацію і розривати декларацію, якщо людина має таке бажання і є на те підстави. А на наступних етапах ми говоримо, що буде доступ до медичної картки пацієнта, до результатів обстежень, електронних рецептів та медичних висновків.
А кабінет допомагає, спрощує процедуру пошуку сімейного лікаря і укладання декларації?
Звісно, тому що ви можете зайти і подивитися всі медичні заклади, які працюють, які мають договір із Національною службою здоров'я України (НСЗУ). Це означає, що послуга буде безоплатною, вона покриватиметься державою. Тобто фактично ви можете обрати сімейного лікаря в закладі, який має договір із НСЗУ. І зробити це простіше, тому що є пошук і одразу всі заклади і лікарів ви бачите в одному місці.
Марія Карчевич. Фото: moz.gov.ua
"Уже майже 100 тисяч українців скористалися цим сервісом"
Як змінюватиметься Особистий кабінет пацієнта? В який бік він розвиватиметься, які функції ви ще хочете там запровадити?
Ми минулого року навіть проводили опитування українців, пацієнтів, щоб вони хотіли бачити в Кабінеті пацієнта і ми для себе склали пріоритетність розвитку наступного функціоналу. А люди первинно очікують дійсно повну медичну інформацію, яку би вони хотіли бачити. Також їх цікавлять питання профілактичних оглядів, вакцинації. І ми також хочемо зробити інформування про надані медичні послуги, які покриваються державою і де ці послуги можна отримати. Це для того, щоб була більша поінформованість. Бо досить часто є такі речі, що покриваються централізовано Програмою медичних гарантій, але далеко не всі пацієнти про це знають.
Скільки українців вже підписали декларації з лікарями через ці цифрові інструменти?
Кабінет пацієнта ми запустили зовсім не нещодавно, у лютому, і вже майже 100 тисяч українців скористалися цим сервісом і його функціоналом.
"Питання кібербезпеки – наш перший пріоритет"
Наскільки захищена система і хто матиме доступ до цих даних українців?
Я думаю, що питання кібербезпеки – це наш перший пріоритет, насправді. Так було ще до початку воєнного стану, бо ми дійсно відповідальні за захист і персональних, і медичних даних українців, тому для нас це був критичний пріоритет. В умовах війни, як бачимо, кількість кібератак зросла врази. У нас чи не щодня відбуваються десятки, сотні різного роду атак, тому ми до цього ставимося надто уважно і здійснюється низка технічних, організаційних заходів для того, щоб дійсно бути впевненим, що дані надійно захищені.
"Для медичних працівників — це полегшення в їхній роботі"
Чи змінює запуск кабінету щось для самих лікарів? Це якось спрощує їхню роботу?
Спрощує. Торік у нас відбувався активний процес верифікації, тому що саме на основі даних, які вносили лікарі в медичні картки пацієнтів про результати певних послуг, НСЗУ здійснює оплати з державного бюджету за надані послуги медичними закладами. І для того, щоб верифікувати достовірність інформації про тих чи інших громадян, власне, проводилася інтеграція з низкою інших державних систем і реєстрів. Наприклад, з реєстром Мінюсту про акти цивільного стану громадян, з демографічним реєстром тощо. І, власне, основне навантаження падало саме на медичних працівників, яким доводилося перевіряти, коли під час інтеграції якісь дані виявлялися некоректні. Зараз ми говоримо, що не медичний працівник, а безпосередньо людина, пацієнт може зайти і самостійно оновити дані про себе. Тому для медичних працівників – це безумовно полегшення в їхній роботі.
Хто загалом може скористатися кабінетом пацієнта і що для цього потрібно?
Може скористатися будь-який громадянин України – ми говоримо про дорослих, а також підлітків 14-18 років. Для цього потрібно обрати зручний інтерфейс. На сайті Кабінета пацієнта є декілька інтерфейсів – як ті, що розроблені бізнесом, так і розроблені державою. Тобто людина фактично обирає зручний собі інтерфейс, через електронний підпис заходить, якщо вона вже була зареєстрована в ЕСОЗ, якщо ні, то реєструється, скріплює електронним підписом і далі користується сервісом кабінету пацієнта.
"Плануємо міждержавний обмін даними"
Чи можуть іноземці користуватися цим кабінетом? До прикладу, якщо людина постійно живе в Україні.
Якщо є посвідка на постійне проживання, то так. Якщо тимчасове проживання, то наразі ні. Але ми працюємо над зміною законодавства і над технічними рішеннями, щоб така можливість згодом була доступна для всіх. Більше того, в рамках євроінтеграції ми плануємо міждержавний обмін даними. Це важливо, тому що Україна хоче бути частиною європейського простору даних в охороні здоров'я. Тому ми плануємо першочергово зробити пілотний обмін медичними даними з Естонією, тими, які потрібні для транскордонного медицини, а згодом масштабувати цей процес обміну з Україною й на інші країни ЄС.
